ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 березня 2021 року м. Київ № 640/20205/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доДержавної міграційної служби України
провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної міграційної служби України (далі по тексту - відповідач, ДМС України), в якому просить:
1) визнати протиправними дії ДМС України щодо направлення її звернення, зареєстрованого 20 березня 2020 року вх. №К-2906-20, до Міністерства закордонних справ України за належністю;
2) зобов'язати ДМС України розглянути належним чином звернення ОСОБА_1 , перевірити факт внесення органом внутрішніх справ України напису «громадянин України» до її паспорта громадянина СРСР та надати за результатами такої перевірки довідку та інші документи, запитувані у її зверненні, зареєстрованому 20 березня 2020 року вх. №К-2906-20.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що вчинені відповідачем дії щодо направлення її звернення за належністю є неправомірними та такими, що порушують законні інтереси позивача, оскільки відмова відповідача розглянути звернення та, як наслідок, ненадання затвердженої законодавством довідки позбавляє позивача подальшого здійснення процедури оформлення належності до громадянства України та отримання внутрішнього паспорта громадянина України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано п'ятиденний строк для усунення вказаних у ній недоліків.
04 вересня 2020 року (вх.№ 03-14/126718/20), на виконання вимог ухвали суду від 31 серпня 2020 року, позивачем подано до суду позовну заяву із дотриманням вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання.
Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня її вручення йому надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, або заяву про визнання позову.
12 жовтня 2020 року представником ДМС України надано до суду відзив, в якому відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні. Відзив обґрунтовано тим, що повноваження щодо перевірки належності до громадянства України за заявами осіб, які перебувають за кордоном, ведення обліку осіб, які набули громадянство України та припинили громадянство України, стосовно осіб, які відповідно до чинного законодавства України є такими, що постійно проживають за кордоном, покладено на Міністерство закордонних справ України, дипломатичні представництва та консульські установи України, а отже, на думку відповідача, направлення звернення ОСОБА_1 за належністю до Міністерства закордонних справ України для розгляду, є обґрунтованим.
Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Дальні Комиші, Кримської області УРСР, що підтверджується копією свідоцтва про народження.
08.02.1991 виїхала на навчання у м. Москва.
02 лютого 1992 року ОСОБА_1 прийняла громадянство України, про що 12.03.1994 року у Посольстві України в Російській Федерації було внесено відповідний запис до паспорту громадянина СРСР, згідно з яким ОСОБА_1 є громадянкою України відповідно до пункту 2 статті 2 Закону «Про громадянство».
В подальшому, у 1997 році в обмін на вищезазначений паспорт з внесеним написом «громадянин України», позивач отримала паспорт громадянина України для виїзду за кордон у посольстві України в Російській Федерації.
У 2003 році в посольстві України в Російській Федерації позивач отримала новий паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що підтверджується копією паспорту.
Станом на день подання позову до суду, ОСОБА_1 внутрішній паспорт не отримувала.
10.03.2020 ОСОБА_1 звернулась до ДМС України для отримання довідки на підтвердження факту проставлення відповідного напису «громадянин України» та печатки у паспорті громадянина СРСР, що належав позивачу.
У своєму листі-відповіді вих. № К-2906-20/4.2. З/903-20 від 25.03.2020 відповідач повідомив позивачу про те, що оскільки порушене у зверненні питання не належить до компетенції Державної міграційної служби України, відповідно до частини 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян» дане звернення направлено за належністю до Міністерства закордонних справ України.
Незгода позивача з даною відповіддю обумовило її звернення до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини у вказаній справі врегульовані Законами України «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР), «Про громадянство України» (далі - Закон № 2235-ІІІ), Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 № 215/2001 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України» (далі - Порядок № 215).
Відповідно до Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 360 (надалі - Положення) ДМС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
ДМС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Відповідно до пункту 3 Положення основними завданнями ДМС України, є, зокрема, реалізація державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Підпунктом 26 пункту 4 Положення, ДМС відповідно до покладених на неї завдань здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю ДМС, її територіальних органів та територіальних підрозділів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону № 393/96-ВР. громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Частиною третьою статті 7 Закону № 393/96-ВР, визначено, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Так, 20.03.2020 до ДМС надійшло звернення громадянки ОСОБА_1 щодо проведення перевірки факту внесення органом внутрішніх справ України до паспорту громадянина СРСР (серія НОМЕР_1 ) напису «громадянина України», та копії відповідних документів, що підтверджують зазначений факт.
Отже, звернення громадянки ОСОБА_1 стосується перевірки її належності до громадянства України.
Ознайомившись зі змістом звернення ОСОБА_1 , ДМС України направлено його за вихідним листом № К2906-20/4.2.3/903-20 від 25.03.2020 за належністю до Міністерства закордонних справ для розгляду.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади. їх посадових і службових осіб визначено Законом № 2235-ІЙ та Порядком № 215.
Відповідно до Закону № 2235-ІІІ громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.
Статтею 3 Закону № 223 5-III визначено коло осіб, які належать до громадянства України, зокрема громадянами України є особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
18.04.1992 Президент України прийняв розпорядження «Про прискорення реалізації Закону України «Про громадянство України» № 60, яким: Міністерству внутрішніх справ України доручено протягом 1992 року внести у чинні паспорти громадян України, які проживають на її території, написи «Україна», «України» - замість «СРСР». «Союзу Радянських Соціалістичних Республік» відповідно;
Міністерству закордонних справ України внести такі ж відмітки у паспорти громадян України, які проживають за кордоном.
Відповідно до поданої, позивачкою інформації, такий напис у паспорт заявниці було зроблено посольством України в Російській Федерації
Згідно статті 24 Закону № 2235-ІІІ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, здійснює повноваження, передбачені частиною першою цієї статті, стосовно осіб, які проживають на території України.
Відповідно до статті 25 Закону № 2235-ІІІ повноваження щодо перевірки належності до громадянства України за заявами осіб, які перебувають за кордоном, ведення обліку осіб, які набули громадянство України та припинили громадянство України, стосовно осіб, які відповідно до чинного законодавства України є такими, що постійно проживають за кордоном покладено на Міністерство закордонних справ України, дипломатичні представництва та консульські установи України.
Порядок № 215 визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.
Відповідно до пункту 1 Розділу І Порядку № 215, для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку.
Пунктом 2 Розділу І визначено, що заяви з питань громадянства оформлюються:
про перевірку належності до громадянства України особою, яка перебуває за кордоном, - на ім'я керівника дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем перебування особи.
Пунктом 4 Розділу І Порядку № 215 встановлено, що заяви та інші документи з питань громадянства подаються: особою, яка проживає в Україні на законних підставах, - до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання особи в Україні; особою, яка постійно проживає за кордоном, - до дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи.
Крім того. Порядок передбачає наступне.
Так, відповідно до пункту 5 Розділу І Порядку № 215 заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто.
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред'являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном та подаються копії таких документів.
Пунктом 7 Порядку визначено, що перевірка належності до громадянства України стосується осіб, які перебувають за кордоном і в яких відсутні документи, що підтверджують громадянство України, або якщо виникла необхідність перевірки факту перебування таких осіб у громадянстві України.
Пунктом 16 Порядку встановлено, що для перевірки належності до громадянства України особа подає заяву про перевірку належності до громадянства України, в якій у довільній формі викладає, у зв'язку з якими обставинами потребує перевірки належність до громадянства України.
Згідно з пунктом 91 Порядку, у разі звернення особи, яка перебуває за кордоном, із заявою про перевірку належності до громадянства України дипломатичне представництво чи консульська установа України здійснює таку перевірку за своїми обліками або надсилає відповідний запит до територіального органу державної міграційної служби України
Враховуючи обставини справи, виходячи з вимог Закону № 393/96-1 норм Закону № 2235-ІІІ та Порядку № 215, суд приходить до висновку, що ДМС України діяло на підставі та в межах повноважень, у визначений законодавством спосіб, а отже підстави для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 - відсутні.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Аналіз матеріалів справи підтверджує, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв згідно приписів частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірно, а саме: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність відповідачем правомірності прийнятого рішення та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Є.В. Аблов
Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Державна міграційна служба України (код ЄДРПОУ 37508470, адреса: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 9)