16 березня 2021 року справа № 580/5298/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гараня С.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Ковтун Л.Б.,
представників позивача - Гончаренка А.О., Чорного К.О. (за довіреностями),
представника відповідача - Азарова П.В. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправним та скасування припису,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" (далі - позивач) з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Черкаській області (далі - відповідач) від 04.09.2020 №162-115 в частині пунктів 2, 5, 33, 44, 50, 54, 68, 80, 96, 113, 114, 155, 187, 188, 189, 190, 194, 199, 200, 202.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно зобов'язано позивача вчинити дії щодо усунення порушень законодавства у сфері охорони праці, оскільки під час перевірки було відповідачем зроблено хибний висновок про вчинення позивачем порушень зазначених в приписі від 04.09.2020 №162-115.
У судовому засіданні представники позивача просив адміністративний позов задовольнити повністю, а представник відповідача - відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Представник відповідача, у відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі, додатково наголосив, що згідно абзаців 2, 3 частини 2 статті 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані: повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання, утримуватися від необґрунтованих висновків щодо відповідності поведінки суб'єктів господарювання вимогам законодавства, неправомірного та необґрунтованого застосування санкцій до суб'єктів господарювання.
Оскільки, планова перевірка дотримання ПАТ "Черкасиобленерго" проведена з дотриманням підстав та порядку передбаченого вказаним законом, а зафіксовані в акті та приписі перевірки порушення позивачем норм законодавства про охорону праці та промислову безпеку були виявлені за результатами проведення повного, об'єктивного та неупередженого заходу контролю та з огляду на вищезазначені обґрунтування мають місце у діяльності позивача, тому твердження позивача про порушення відповідачем Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є безпідставним.
Враховуючи, те що припис від 04.09.2020р. №162-115 було внесено, як захід реагування на виявлені під час проведення заходу контролю порушення позивачем норм законодавства про охорону праці та промислову безпеку та з дотриманням положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» він є правомірним, а отже відсутні підстави для його скасування в частині пунктів 2, 5, 33, 44, 50, 54, 68, 80, 96, 113, 114, 155, 187, 188, 189, 190, 194, 199, 200, 202.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Згідно наказу Управління Держпраці у Черкаській області від 28.07.2020 №126-П «Про проведення планових перевірок» та направлення на перевірку № 459 від 28.07.2020 посадовими особами Держпраці у період з 10 год. 00 хв. 17.08.2020 по 16 год. 00 хв. 31.08.2020 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки в ПАТ «Черкасиобленерго».
За результатами перевірки був складений Акт перевірки суб'єкта господарювання від 31.08.2020 №553-115. Даний Акт був підписаний представниками ПАТ «Черкасиобленерго» із зауваженнями, які надані в установленому законодавством порядку.
За наслідками перевірки позивачу був внесений припис від 04.09.2020 №162-115 (далі-припис).
В подальшому, не погоджуючись з вказаним приписом позивач листом від 10.09.2020 № 6374/07-01 «Про виконання припису» звернувся до начальника Управління Держпраці у Черкаській області щодо зняття з виконання деяких пунктів припису, які не відповідають нормам чинного законодавства.
02.10.2020 ПАТ «Черкасиобленерго» отримало лист від Управління Держпраці у Черкаській області (далі-Відповідач) від 30.09.2020 № 6739/07-17/7065 «Про надання роз'яснень по виконанню припису № 162-115 від 04.09.2020», в якому частково враховані пропозиції позивача.
Керуючись вимогами ч. 9 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та п.26 «Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 ПАТ «Черкасиобленерго» листом від 12.10.2020 № 7026/07-02 звернулося до т.в.о. Голови Державної служби України з питань праці Сажієнка В.В. про зняття з виконання пунктів припису.
Листом від 03.11.2020 № 7717/1/4.1-20 Державна служба України з питань праці повідомила ПАТ «Черкасиобленерго» про неможливість розгляду скарги товариства з посиланням на не визначеність порядку оскарження припису.
Не погоджуючись з пунктами 2, 5, 33, 44, 50, 54, 68, 80, 96, 113, 114, 155, 187, 188, 189, 190, 194, 199, 200, 202 оскаржуваного припису від 04.09.2020 №162-115, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стосовно пункту 2 припису, в якому зазначається про порушення виявлені відповідачем, а саме, що в інструкціях з охорони праці № ОП-070, № ОП-067, № ОП-068, що діють в структурному підрозділі, відсутні відмітки про перегляд, у зв'язку з введенням НПАОП 0.00-1.80-18 Правила охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання та НПАОП 0.00-1.81-18 Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском, вимоги яких не було враховано під час розроблення інструкцій з охорони праці з посиланням на статті 13,18 Закону № 2694, пункту 5 розділу IV НПАОП 00.0-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», суд зазначає таке.
Відповідно до п. 5 розділу IV НПАОП 00.0-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці» на який посилається відповідач, як на порушену товариством норму, здійснення систематичного контролю за своєчасним розробленням нових і відповідністю діючих інструкцій вимогам законодавства, їх періодичним переглядом та своєчасним внесенням змін і доповнень до них, надання відповідної методичної допомоги розробникам та організація забезпечення їх текстами нормативно-правових актів з охорони праці, стандартів та інших нормативно-технічних та організаційно-методичних документів з охорони праці покладаються роботодавцем на службу охорони праці підприємства.
На підтвердження необґрунтованості пункту 2 припису позивачем надано наказ ПАТ «Черкасиобленерго» від 07.05.2020 № 188 «Про продовження дії інструкцій з охорони праці в ПАТ «Черкасиобленерго» та наявність відповідних відміток на інструкціях з охорони праці.
Крім цього, ПАТ «Черкасиобленерго» прийнято та опрацьовано з персоналом товариства наказ від 27.04.2018 № 209 «Про вивчення «Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання» та наказ ПАТ «Черкасиобленерго» від 10.08.2018 № 344 «Про експлуатацію обладнання, що працює під тиском», (копії наказів додаються).
Отже, обставини викладені в п. 2 Припису спростовуються вище викладеними обставинами та порушують абзаци 2 і 3 частини другої статті 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Стосовно пунктів 5, 44, 50, 54, 68, 155, 189, 190 припису, в яких зазначається про порушення, а саме в журналі реєстрації інструктажів на робочому місці в колонці «Знання перевірив, допуск до роботи здійснив «підпис, дата» (графа 12) після проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів не зазначена інформація щодо проведеної перевірки знань та допуску до роботи» з посиланням на ст. 13,18 Закону № 2694, п. 6.9, п. 6.10 п.6.9, п.6.10 НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» (далі - Типове положення).
В пунктах 6.9 та 6.10 Типового положення зазначається, що первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці, особою, яка проводила інструктаж.
При незадовільних результатах перевірки знань, умінь і навичок щодо безпечного виконання робіт після первинного, повторного чи позапланового інструктажів протягом 10 днів додатково проводяться інструктаж і повторна перевірка знань.
При незадовільних результатах перевірки знань після цільового інструктажу допуск до виконання робіт не надається. Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється. (п. 6.9).
Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та їх допуск до роботи особа, яка проводила інструктаж, уносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (додаток 6 до Типового положення). Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою (за її наявності), (п. 6.10)
Крім цього, п. 6.10 Типового положення не вимагає, щоб після кожного проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів особа, яка проводила інструктаж робила запис в графі 12 Журналу реєстрації інструктажів.
Також, слід звернути увагу на пункт 7.1 Типового положення, згідно якого допуск до роботи працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки без проведення стажування або дублювання, забороняється.
Згідно вимог пункту 7.9 Типового положення: «Після закінчення стажування дублювання) та при задовільних результатах перевірки знань з питань охорони праці наказом (розпорядженням) роботодавця (або керівника структурного підрозділу) працівник допускається до самостійної роботи, про що робиться запис у журналі реєстрації інструктажів, у протилежному випадку, якщо працівник не оволодів необхідними виробничими навичками чи отримав незадовільну оцінку з протиаварійних та протипожежних тренувань, то стажування (дублювання) новим наказом розпорядженням) може бути продовжено на термін не більше двох змін».
Крім цього, згідно розділу 6.5. «Правил безпечної експлуатації електроустановок» НПАОП 40.1-1.01-97 допуск до роботи за нарядами та розпорядженнями слід проводити безпосередньо на робочому місці (п. 6.5.5.).
Допуск проводиться після перевірки підготовки робочого місця. У цьому разі допускач повинен провести інструктаж: ознайомити бригаду із змістом наряду, розпорядження; вказати межі робочого місця і підходи до нього; показати найближче до робочого місця обладнання та струмовідні частини приєднань, що ремонтуються, та суміжних приєднань, до яких забороняється наближатись незалежно від того, перебувають вони під напругою чи ні (п.6.5.6).
Бригаду у разі допуску, крім допускача, повинен проінструктувати керівник робіт щодо безпечного проведення робіт, використання інструменту, приладів, механізмів та вантажопідіймальних машин. Без проведення інструктажу допускати бригаду до роботи забороняється (п. 6.5.7.).
Підготовка робочого місця, проведення інструктажів та допуск оформлюються підписами допускача та керівника робіт (наглядача) в таблиці 4 наряду із зазначенням дати, часу. Цільовий інструктаж членів бригади проводиться під час первинного допуску і оформлюється в таблиці 3 наряду після перевірки знань членів бригади (п. 6.5.8.).
Згідно вимог пункту 3.2 Типового положення в ПАТ «Черкасиобленерго» з урахуванням специфіки виробництва розроблене затверджене відповідне «Положення про навчання працівників ПАТ «Черкасиобленерго» з питань охорони праці, пожежної безпеки і технічної експлуатації», наказом Голови правління від 12.07.2017 № 22Г (далі - Положення про навчання).
Відповідно до п. 16.2.8 Положення про навчання всі інструктажі повинні закінчуватися перевіркою знань їх змісту у вигляді усного опитування. Знання перевіряє особа, яка проводила інструктаж. Після перевірки знань та набутих навичок безпечних методів праці в графах 8 і 9 Журналу реєстрації інструктажів ставлять свої підписи особа, яку інструктують, та особа, яка проводила інструктаж. (Згідно вимог пунктів 6.9 та 6.10 Типового положення).
Враховуючи вищенаведені норми та специфіку виробництва в ПАТ «Черкасиобленерго», допуск працівників до роботи з наданням їм відповідних прав здійснюється наказом (розпорядженням) керівника підрозділу у відповідності п. 8.7., 9.8. 16.2.10. додатка 4 Положення про навчання.
З матеріалів справи судом встановлено, що в ПАТ «Черкасиобленерго» проводяться наступні записи в «Журнал реєстрації інструктажів первинних, повторних, позапланових з питань охорони праці, пожежної безпеки і технічної експлуатації» (згідно вимог п. 6.9., 6.10., 7.9. Типового положення):
1. в день проведення первинного інструктажу: заповнюються графи 1-5, 7-«Журналу реєстрації інструктажів» згідно додатку 4 Положення про навчання.
2. в графі 10, згідно виданої програми підготовки на посаду та розпорядження на стажування (дублювання), робиться запис про проведення стажування (дублювання) на робочому місці: кількість змін ___ та дати з ___ по ___.
3. в день допуску працівника до виконання робіт безпосередньо на робочому місці після закінчення навчання по програмі спеціальної підготовки, стажування (дублювання), проведення перевірки знань та видачі наказу (розпорядження) про допуск до самостійної роботи в графах 11.12 робляться записи:
- в графі 11 підпис працівника про те, що він пройшов стажування (дублювання);
- в графі 12 підпис особи, яка допускає працівника безпосередньо на робочому місці після перевірки знань до самостійного виконання робіт. Дата допуску до роботи працівника в графі 12 є датою реєстрації наказу (розпорядження) «Про допуск працівника до виконання самостійної роботи».
Таким чином, посадові особи Управління Держпраці у Черкаській області всупереч вищенаведених норм вимагають від ПАТ «Черкасиобленерго», щоб новоприйнятих працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки, після проведення первинного інструктажу, без проведення відповідної спеціальної підготовки з питань охорони праці, пожежної безпеки і технічної експлуатації, стажування (дублювання), допускати до роботи всупереч вимогам чинного законодавства України, що є недопустимим.
Тому пункти 5, 44, 50, 54, 68, 155, 189, 190 припису є безпідставними та необгрунтованими.
Щодо пунктів 187, 188 припису, в яких зазначається про порушення, а саме: «Не організовано проведення ідентифікації у зв'язку з наявністю в користуванні об'єктів, де можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини (масло трансформаторне, кисень, пропан-бутан, фарби, уайт-спирит, розчинники тощо)» (пункт 187) та «У встановлений термін до Управління Держпраці у Черкаській області не надіслано повідомлення про результати ідентифікації за формою ОПН-1» (пункт 188) з посиланням на ст. 9 Закону України № 2245 «Про об'єкти підвищеної небезпеки», п.3, 18, 24, 25 «Порядку проведення ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки», затвердженого постановою КМУ від 11.07.2002 року № 956, слід зазначити таке.
Стаття 1 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки», на який посилається відповідач, визначає наступні терміни:
- об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру;
- потенційно небезпечний об'єкт - об'єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об'єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії;
- ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки - порядок визначення об'єктів підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних об'єктів;
В ст. 9 вищенаведеного Закону зазначено, що суб'єкт господарської діяльності ідентифікує об'єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин.
Нормативи порогової маси небезпечних речовин встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок ідентифікації, форма та зміст оповіщення про її результати визначаються Кабінетом Міністрів України.
На основі ідентифікаційних даних Кабінет Міністрів України затверджує класифікацію об'єктів підвищеної небезпеки і порядок їх обліку.
Також, відповідно до п.3 та п.4 «Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956, суб'єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один потенційно небезпечний об'єкт чи який має намір розпочати будівництво такого об'єкта, організовує проведення його ідентифікації. Потенційно небезпечний об'єкт (далі - ПНО) вважається об'єктом підвищеної небезпеки відповідного класу у разі, коли значення сумарної маси небезпечної або декількох небезпечних речовин, що використовуються або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на об'єкті, дорівнює або перевищує встановлений норматив порогової маси.
Нормативи порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки», затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 № 956, додатки № 1, № 2.
Вимоги щодо ідентифікації ПНО викладені в пунктах 2, 10, 12 «Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів», затвердженої Наказом МНС України від 23.02.2006 № 98 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.03.2006 за № 286/12160.
Дія цієї Методики розповсюджується на осіб, які повинні зареєструвати небезпечні об'єкти, у тому числі осіб, відповідальних за об'єкти, визначені центральними та місцевими органами виконавчої влади як такі, що несуть загрозу виникнення надзвичайних ситуацій (далі - НС) та підлягають ідентифікації (пункт 2).
Відповідальні особи об'єктів господарської діяльності, які проводять ідентифікацію, узгоджують результати ідентифікації з місцевими органами державного нагляду у сфері цивільного захисту (пункт 10).
На підставі узагальнених результатів проведення ідентифікації місцеві органи державного нагляду у сфері цивільного захисту формують та щорічно уточнюють переліки ПНО підвідомчої території (пункт 12).
Так, ПАТ «Черкасиобленерго» в 2016 році та 2019 році перевірялось Управлінням ДСНС України у Черкаській області. За результатами перевірок були видані відповідні приписи. Одним із пунктів Припису № 36 від 17.06.2016 була вимога проведення ідентифікації об'єкта «Оливосховища для тимчасового зберігання трансформаторної оливи» за адресою м. Черкаси, вул. Чкалова, 1, з урахуванням всіх чинників небезпеки. За результатами ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки від 07.10.2016 року - «Оливосховище для тимчасового зберігання трансформаторної оливи», що знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Чкалова, 1, загальною масою 120 т. було визначену таким, що не є потенційно небезпечним об'єктом. Трансформаторне масло є малонебезпечним продуктом і за ступенем впливу на організм людини відноситься до 4 класу небезпеки (безпечні речовини) та є горючою рідиною з температурою спалаху - 135 °С.
Згідно вимог статті 1 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» порядок визначення об'єктів підвищеної небезпеки проводиться серед потенційно небезпечних об'єктів.
В переліку потенційно небезпечних об'єктів, сформованого УДСНС України у Черкаській області, відсутні потенційно небезпечні об'єкти, які належать до ПАТ «Черкасиобленерго». Якщо відсутні потенційно небезпечні об'єкти, то і відсутні об'єкти підвищеної небезпеки. Як наслідок - не має необхідності проводити ідентифікацію об'єктів підвищеної небезпеки і повідомляти Управління Держпраці у Черкаській області про результати ідентифікації за формою ОПН-1, так як вони відсутні.
З урахуванням вище викладеного пункти 187, 188 припису є безпідставними та необгрунтованими.
Стосовно пунктів 199, 200 припису, в яких зазначається про порушення, а саме: п.199 «Не розроблено перелік газонебезпечних робіт, що виконуються у ВП «Черкасиенергоремонт» та п. 200 «Не організовано в цілому по підрозділу безпечне виконання газонебезпечних робіт - не розроблена на підставі Типової інструкції інструкція з безпечного проведення газонебезпечних робіт з посиланням на статтю 13 Закону України № 2694-ХІІ «Про охорону праці», п.п. 1.3, 1.4, 1.7, 1.8 НПАОП 0.00-5.11-85 «Типова інструкція з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт», слід зазначити таке.
Згідно розділу І п. 1.1 (НПАОП 0.00-1.76-15) «Правил безпеки систем газопостачання», затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року №285 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за №674 /27119 ці Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, діяльність яких пов'язана з будівництвом, ремонтом, розширенням, реконструкцією, технічним переоснащенням (далі - будівництво), експлуатацією систем газопостачання (далі - експлуатація), а також роздрібною торгівлею зрідженим вуглеводним газом у балонах.
В розділі VII п. 7.1 даних Правил визначені наступні газонебезпечні роботи:
- підключення новозбудованих газопроводів до діючої системи газопостачання;
- пуск газу в системи газопостачання об'єктів при введенні в експлуатацію, після ремонту чи реконструкції, виконання пусконалагоджувальних робіт;
- уведення в експлуатацію газорегуляторних пунктів та шафових газорегуляторних пунктів (далі - ГРП, ШГРП);
- технічне обслуговування і ремонт діючих зовнішніх і внутрішніх газопроводів, споруд систем газопостачання, комбінованих будинкових регуляторів тиску, газообладнання ГРП, ШГРП, ГРУ (газорегуляторна установка), газовикористовуючих установок, обладнання насосно-компресорних і наповнювальних відділень, а також вибухозахищеного електрообладнання;
- робота на байпасі ГРП, ШГРП і ГРУ;
- усунення закупорювань, установлення і зняття заглушок на діючих газопроводах, а також від'єднання від газопроводів агрегатів, обладнання і окремих вузлів;
- відключення від діючих газопроводів, консервація і реконструкція газопроводів і газовикористовуючого обладнання сезонної дії об'єктів систем газопостачання;
- ремонт і огляд колодязів, видалення води і конденсату із газопроводів і конденсатозбірників;
- розкриття ґрунту в місцях витоку газу для їх усунення;
- технічне обслуговування і ремонт побутових газовикористовуючих приладів і апаратів;
- роботи у технологічних апаратах, резервуарах, цистернах, колекторах, колодязях, тунелях, приямках тощо.
Згідно «Порядку видачі дозволів та виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» затвердженого Постановою КМУ від 26 жовтня 2011 року № 1107 роботи в колодязях, шурфах, траншеях, котлованах, бункерах, камерах, колекторах, замкнутому просторі (ємностях, боксах, топках, трубопроводах) - не відносяться до газонебезпечних робіт і виконуються згідно декларації.
В ПАТ «Черкасиобленерго» згідно вимог «Порядку видачі дозволів га виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» затвердженого Постановою КМУ від 26 жовтня 2011 року № 1107 оформлена декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці і зареєстрована у журналі суб'єктів господарювання у територіальному органі Держпраці 15 липня 2020 року № 01352.
Крім того, персонал ВП «Черкасиенергоремонт» ПАТ «Черкасиобленерго» не виконує газонебезпечні роботи.
Тому пункти 199, 200 припису є безпідставними та необгрунтованими.
Стосовно пунктів 80, 96, 113 припису, в яких зазначається про порушення, а саме засоби, необхідні для надання першої допомоги, в наявності не у всіх тих місцях, де цього вимагають умови праці. Місця, де знаходяться ці засоби, не позначені відповідним чином з посиланням на статтю 13 Закону України № 2694 «Про охорону праці», п. 4.5 НПАОП 0.00-7.11-12 «Загальні вимоги стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників», слід зазначити таке.
В п. 4.5 НПАОП 0.00-7.11-12 «Загальні вимоги стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників» на який посилається відповідач, зазначається таке.
За рішенням роботодавця створюється одне або кілька приміщень для надання першої медичної допомоги, забезпечених необхідним устаткуванням і матеріалами.
Ці приміщення повинні мати позначення відповідно до Технічного регламенту.
Крім того, засоби, необхідні для надання першої допомоги, повинні бути в наявності у всіх тих місцях, де цього вимагають умови праці.
Місця, де знаходяться ці засоби, повинні бути легкодоступними і відповідним чином позначеними.
Разом з тим, в п. 4.5 НПАОП 0.00-7.11-12 «Загальні вимоги стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників» відсутня вимога про обов'язок роботодавця створити приміщення для надання першої медичної допомоги.
Більш того, згідно ч.1 ст. 12 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» особами, які зобов'язані надавати домедичну допомогу людині у невідкладному стані, є рятувальники аварійно-рятувальних служб, працівники державної пожежної охорони, поліцейські, фармацевтичні працівники, провідники пасажирських вагонів, бортпровідники та інші особи, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов'язками повинні володіти практичними навичками надання домедичної допомоги.
Специфіка виконання робіт в ПАТ «Черкасиобленерго» - це обслуговування та ремонт ліній електропередавання і обладнання електропідстанцій, які розташовані не в закритих приміщеннях, а просто неба. На виконання робіт персонал товариства виїжджає на бригадних автомобілях, які обладнані медичними аптечками для надання домедичної допомоги, що розташовані у відведених для цього місцях.
Тому враховуючи вище наведене пункти 80, 96, 113 припису є безпідставними та необгрунтованими.
Щодо пунктів 33, 114 припису в яких зазначається про порушення, а саме: «Не забезпечено проведення перевірки технічного стану транспортних засобів перед виїздом на лінію, та після повернення із лінії, через відсутність КТП, а саме приміщення для контролера (механіка) технічного стану транспортних засобів; приміщення (навісу) і оглядові канави або естакади для огляду транспортних засобів (пункт 33) та відсутній контрольно-технічний пункт для випуску транспорту на лінію (пункт 114) з посиланням на ст. 13 Закону № 2694-ХІІ, п.6.1 розділу 6 глави III НПАОП 0.00-3.62-12 «Правила охорони праці на автомобільному транспорті», суд зазначає про таке.
Згідно п.2. п.п. 12 «Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів», затверджених Постановою КМ України від 30 січня 2012 року №137 пункт технічного контролю - місце проведення обов'язкового технічного контролю транспортного засобу з єдиним комплексом обладнання (далі - КТП).
Згідно з пунктом 7.3 розділу VII «Порядку перевірки технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками», затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.08.2008 № 974 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 вересня 2008 року за №794/15485 контрольно-пропускний пункт (далі КПП) - це пункт, який має необхідні засоби для перевірки колісних транспортних засобів (далі КТЗ), з метою виявляння невідповідностей технічного стану КТЗ, фіксації невідповідностей, помічених водієм (водіями) КТЗ під час руху.
Враховуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що КТП і КПП - ідентичні поняття.
Розділ 6 глави III «Правил охорони праці на автомобільному транспорті» на який посилається відповідач визначає вимоги до контрольно-технічних пунктів, згідно яких.
Контрольно-технічний пункт (далі - КТП) повинен мати приміщення для контролера (механіка) технічного стану транспортних засобів; приміщення (навіс) і оглядові канави або естакади для огляду транспортних засобів.
Оглядові канави і естакади повинні бути виконані відповідно до вимог глави 5 цього розділу. Вхід в оглядову канаву і вихід з неї повинні бути розташовані збоку від проїздів. Ухил при заїзді та з'їзді з КТП не повинен перевищувати 5%. На в'їзді до КТП повинні бути вивішені дорожні знаки: «Проїзд без зупинки заборонено», «Обмеження максимальної швидкості - 10 км/год». Площадка для перевірки гальм повинна бути рівною, з твердим покриттям, без вибоїн і ухилів. Розташування і розміри площадки повинні виключати наїзд транспортних засобів на людей, будівлі тощо. При огляді транспортного засобу на КТП необхідно користуватися захисною каскою.
Також, відповідно до пункту 5.1 розділу V «Порядку перевірки технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками», затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.08.2008 № 974, технічний стан КТЗ перевіряє персонал, який має відповідний рівень професійної кваліфікації щодо виконуваних робіт.
Крім цього, пунктом 7.3 розділ VII вищенаведеного Порядку визначено, що зміни технічний стан перевіряють після повернення КТЗ з рейсу переважно під час заїзду на підприємство. Для цього перевізник організовує контрольно-пропускний пункт (КПП), який має необхідні засоби для перевірки КТЗ, з метою виявляння невідповідностей технічного стану КТЗ, фіксації невідповідностей, помічених водієм (водіями) КТЗ під час руху.
Діяльність КПП може бути складовою технологічного процесу, що забезпечує функціонування СТОІР (система технічного обслуговування і ремонту), як первинне джерело інформації стосовно планування ремонту КТЗ.
Якщо створювати КПП економічно не доцільно, перевізник уживає інші адекватні заходи щодо перевірки технічного стану чи замовляє відповідні послуги.
Разом з тим, в кожному структурному підрозділі ПАТ «Черкасиобленерго» є в наявності оглядові ями та естакади, визначені посадові особи, що перевіряють технічний стан транспортних засобів, які забезпечені приміщенням.
Згідно частини 7 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків суб'єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб'єкта господарювання.
З урахуванням вище викладеного пункти 33, 114 припису є безпідставними.
Стосовно пункту 194 припису, зазначається про порушення, а саме в Інструкції з охорони праці № ОП-037 для маляра (п.2.3) не передбачено необхідність захисту органів дихання від парів небезпечної речовини 2 класу - соляної кислоти під час промивання стін з посиланням на статтю 13 Закону України № 2694 «Про охорону праці», п. 1.4 р.ІV НПАОП 0.00-8.11-12 «Вимоги до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин», п.2, п.п.2 п.4 розділу II НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», слід зазначити таке.
Згідно вимог пункту 1.19 Інструкції з охорони праці № ОП-037 маляр забезпечується спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту згідно Додатку № 6-3 до Колективного договору, а саме: костюм бавовняний; черевики шкіряні; рукавиці комбіновані; респіратор газопилозахисний; окуляри захисні.
На зовнішніх роботах взимку додатково: куртка бавовняна на утепленій підкладці; штани бавовняні на утепленій підкладці; валянки.
У відповідності з даними характеристиками по респіраторах газопилозахисних, респіратор призначений для захисту органів дихання від кислих газів, парів кислот (таких як діоксид сірки, кислот: мурашина, оцтова, сірчана, азотна, соляна та ін), аерозолів, пилу.
Респіратор складається з ізолюючої напівмаски, трикотажного обтюратора (або без нього), регульованого головного гарнітура і двох змінних протигазових комбінованих фільтрів, що містять спеціалізоване активне вугілля, а також додатково проти аерозольні фільтри.
Таким чином, порушення зазначене у вказаному пункті припису є необгрунтованим, оскільки маляр ПАТ «Черкасиобленерго» забезпечений спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, як цього вимагає чинне законодавства України.
Щодо порушень зазначених у пункті 202 припису, в якому зазначається про порушення, а саме в інструкції з охорони праці при роботі в колодязях, колекторах, шурфах № ОП-072 не враховано шкідливий фактор недостатній вміст кисню з посиланням на статтю 13 Закону України № 2694 «Про охорону праці», п.2 р. II НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», п.1.5 НПАОП 0.00-5.11-85 «Типова інструкція з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт», слід зазначити на таке.
Наказ МОЗ від 08.04.2014 № 248, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 травня 2014 року за № 472/25249 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» визначає наступні терміни шкідливий виробничий фактор - фактор середовища або трудового процесу, вплив якого на працівника за певних умов (інтенсивність, тривалість дії тощо) може спричинити професійне або виробничо обумовлене захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищення частоти соматичних та інфекційних захворювань, призвести до порушення здоров'я як працівника, так і його нащадків; шкідливі умови праці - стан умов праці, за якого рівень впливу одного або більше факторів виробничого середовища та/або трудового процесу перевищує допустимий.
Шкідливими виробничими факторами є:
1) фізичні фактори: мікроклімат (температура, вологість, швидкість руху повітря, інфрачервоне випромінювання); барометричний тиск; неіонізуючі електромагнітні поля та випромінювання: електростатичні поля, постійні магнітні поля, електричні та магнітні поля промислової частоти (50 Гц), електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону, електромагнітні випромінювання оптичного діапазону, зокрема лазерне та ультрафіолетове; іонізуючі випромінювання; виробничий шум, ультразвук, інфразвук; вібрація (локальна, загальна); освітлення: природне (відсутність або недостатність), штучне (недостатня освітленість, прямий і відбитий сліпучий відблиск тощо); іонізація повітря;
2) хімічні фактори: речовини хімічного походження, деякі речовини біологічної природи, які отримані хімічним синтезом та/або для контролю яких використовуються методи хімічного аналізу, аерозолі фіброгенної дії (пил);
3) біологічні фактори: мікроорганізми - продуценти, живі клітини та спори мікроорганізмів, що містяться в бактеріальних препаратах, патогенні мікроорганізми.
Таким чином відповідачем не доведено необхідності врахування позивачем в інструкції з охорони праці при роботі в колодязях, колекторах, шурфах № ОП-072 шкідливого фактору, а саме недостатній вміст кисню, а також не встановлено наявності при виконані таких робіт недостатності кисню.
З урахуванням вище викладеного, пункт 202 припису є необгрунтованим.
Відповідно до ч.7 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків суб'єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб'єкта господарювання.
У відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані: повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання, утримуватися від необгрунтованих висновків щодо відповідності поведінки суб'єктів господарювання вимогам законодавства, неправомірного та необгрунтованого застосування санкцій до суб'єктів господарювання; не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо це не загрожує життю та здоров'ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж; забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації суб'єкта господарювання, що стає доступною посадовим особам у ході здійснення державного нагляду (контролю); ознайомити керівника суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноважену ним особу (фізичну особу - підприємця або уповноважену ним особу) з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом; у межах своєї компетенції надавати суб'єкту господарювання консультаційну підтримку з питань здійснення державного нагляду (контролю); не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, що не відповідають або не встановлені цим Законом; встановлювати нормативи оцінювання діяльності посадових осіб, які беруть участь у заходах державного нагляду (контролю), та регулярно проводити оцінювання діяльності таких осіб за встановленими нормативами; дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; не перешкоджати праву суб'єктів господарювання на будь-який законний захист, у тому числі третіми особами; виконувати законні вимоги посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, щодо усунення порушень законодавства про державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, достовірну інформацію, документи, матеріали і передбачені цим Законом звіти про здійснені заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; сприяти здійсненню посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, покладених на них повноважень.
Отже, оскільки під час розгляду справи доводи та висновки контролюючого органу стосовно порушень підприємства позивача не знайшли свого підтвердження, то суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування припису відповідача від 04.09.2020 №162-115 в частині пунктів 2, 5, 33, 44, 50, 54, 68, 80, 96, 113, 114, 155, 187, 188, 189, 190, 194, 199, 200, 202.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ПАТ "Черкасиобленерго".
Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Черкаській області від 04.09.2020 №162-115 в частині пунктів 2, 5, 33, 44, 50, 54, 68, 80, 96, 113, 114, 155, 187, 188, 189, 190, 194, 199, 200, 202.
Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (РНОКПП 22800735) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39881228) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 26.03.2021.
Суддя С.М. Гарань