Справа № 420/14361/20
16 березня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Танцюри К.О.,
за участю секретаря Орленко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРЕС-СЛУЖБА ОДЕСИ” до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРЕС-СЛУЖБА ОДЕСИ” до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.07.2020р. №0108635104.
Ухвалою суду від 04.01.2021р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 17.02.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначав, що 18.05.2021р. ним було подано засобами електронного зв'язку звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2020 року, у колонці А якої “Обсяги постачання (без податку на додану вартість” рядка 1.1 “Операції, що оподатковуються за основною ставкою” розділу І “Податкові зобов'язання” було зазначено 23 418 125 грн, а в колонці Б того ж рядку (сума податку на додану вартість) було зазначено 4 683 625 грн. Позивач вказав, що відповідачем було проведено камеральну перевірку, за результатами якої 12.06.2020р. складено акт перевірки, згідно якого було встановлено порушення позивачем норм п.п.200.1, 200.2 ст.200, п.п. 201.14, 201.15 ст. 201 ПК України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ від 28.01.2016 №21, що виразилось у заниженні податкових зобов'язань (р.9 ) по декларації з ПДВ за квітень 2020 на суму ПДВ 20 967 590, 06 грн., і призвело до заниження значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (р18) у розмірі 20 963 741, 06 грн. Позивач вказав, що зазначені обставини виникли внаслідок того, що не всі відомості про вартість (у т.ч. ПДВ) наданих товарів (робіт, послуг) за складеними та зареєстрованими позивачем в ЄРПН податковими накладними були включені позивачем до колонок А та Б рядка 1.1 звітної податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2020 року. Поряд з цим, як зазначив позивач, станом до грудня 2020 року він не знав та не міг знати про проведення вказаної вище перевірки відповідачем, так само як і про її результати. Позивач зазначив, що у червні 2020 року під час складення податкової декларації з ПДВ за травень 2020 позивач виявив вказану вище помилку, а також виявив допущену ним помилку в розділі II Податковий кредит в декларації з ПДВ за квітень 2020, та подав засобами електронного зв'язку уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок у податковій декларації з ПДВ за квітень 2020 року. Однак, як зазначив позивач, не зважаючи на подання та прийняття відповідачем вказаного уточнюючого розрахунку, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.07.2020р. №0108635104. За таких обставин, а також зазначивши, що відповідач під час прийняття оскарженого повідомлення- рішення за наслідками вказаної вище камеральної перевірки, повинен був встановити дійсний обов'язок платника зі сплати ПДВ за квітень 2020 з урахуванням даних уточнюючого розрахунку, який повністю відповідав відомостям такого розрахунку, а отже у відповідача були відсутні передбачені Законом підстави як для донарахування податкового зобов'язання в сумі 20 963 741, 06 грн., так і для донарахування штрафної (фінансової) санкції в сумі 5 240 935, 26 грн., просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
21.01.2021р. до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 26.01.2021р., вказавши, що камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком, а згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Отже, контролюючим органом дотримано вимоги законодавства, щодо проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ “ПРЕС-СЛУЖБА ОДЕСИ”. Щодо тверджень позивача про необізнаність наявності акту перевірки та прийнятого податкового повідомлення рішення, відповідач вказав, що акт перевірки було надіслано за податковою адресою позивача, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №6504411649563, а податкове повідомлення-рішення Форми «Р» від 22.07.2020 року №0108635104 також було надіслано за податковою адресою ТОВ“ПРЕС-СЛУЖБА ОДЕСИ”, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №6502506703325. Поряд з цим, представник відповідача вказав, що податкове повідомлення-рішенння прийнято відповідно до норм діючого законодавства, вказавши, що здійснивши аналіз податкової декларації з ПДВ за квітень 2020 року перевіряючими було встановлено, що позивачем не відображено податкові зобов'язання у повному обсязі, а уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9143421844 від 23.06.2020 р. було складено з порушенням п. 48. ст. 43 Податкового кодексу України та не прийнято до уваги.
Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.
12.06.2020р. головним державним ревізором - інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Північного управління у м.Одесі ГУ ДПС в Одеській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ “ПРЕС-СЛУЖБА ОДЕСИ” за звітний (податковий) період -квітень 2020 року, за результати якої складено акт №3680/15-32-51-04/40067799 від 12.06.2020р. (а.с.52-62).
У ході проведеної перевірки перевіряючими встановлено порушення ТОВ “ПРЕС-СЛУЖБА ОДЕСИ”:
-п.п. 200.1, 200.2 ст. 200, п. 201.10, п.п. 201.14, 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України;
-Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ від 28.01.2016 №21, що виразилось в заниженні податкових зобов'язань (р.9 ) по декларації з ПДВ за квітень 2020 на суму ПДВ 20 967 590, 06 грн., і призвело до заниження значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (р18) у розмірі 20 963 741, 06 грн.
Так, перевіряючим встановлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру податкових накладних ТОВ “ПРЕС-СЛУЖБА ОДЕСИ” було виписано податкові накладні за звітний (податковий) період квітень 2020 року, які згідно вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України повинні бути включенні до сум податкових зобов'язань за відповідний звітний період, однак товариством не відображено у повному обсязі вказані податкові зобов'язання, відхилення суми ПДВ за даними контролюючого органу склало - 20 963 741,06грн.
22.07.2020р. ГУ ДПС в Одеській області складено податкове повідомлення -рішення №0108635104, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 20 963 741,06грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 240 935,26грн.(а.с.64).
Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 76.1. ст.76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Таким чином, Податковим кодексом України не передбачено обов'язку контролюючого органу повідомляти платника податків про проведення камеральної перевірки.
Відповідно до положень п.200.1, 200.2, ст..200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.
Згідно із положенням п. 201.14., 201.15 ст.201 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.
Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016р. №21.
Згідно із п. 1,2 розділу І Порядку №21 податкова декларація з податку на додану вартість (далі - декларація) відповідно до пункту 46.1 статті 46 розділу II «Адміністрування податків, зборів, платежів» подається контролюючому органу у строки, визначені статтею 203 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
Подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) (у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 розділу II Кодексу)) передбачено пунктом 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.
Згідно із п.3 розділу V Порядку №21 у рядку 1.1 декларації вказуються дані операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України. До рядка 1.1 декларації включаються оподатковувані за основною ставкою обсяги постачання товарів/послуг, здійснені на митній території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.
Як встановлено судом під час з'ясування офіційних обставин справи, ТОВ“ПРЕС-СЛУЖБА ОДЕСИ” після виявлення помилок заповнення раніше поданої податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2020 року (а.с.9-16), було направлено до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправлення самостійно виявлених помилок за квітень 2020 року (а.с.18-21).
Згідно квитанції №2 уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2020 року доставлено до ГУ ДПС в Одеській області (Малиновський р-н м.Одеси) та прийнято-23.06.2020р. (а.с.17).
Як вбачається зі змісту уточнючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправлення самостійно виявлених помилок «за квітень 2020 року» ТОВ “ПРЕС-СЛУЖБА ОДЕСИ” в колонці 6 “Різниця” в колонці А рядка 1.1 зазначено показник -104 819 490 грн., а в колонці Б рядка того ж рядка зазначено 20 963 898 грн., що складає різницю між помилковими відомостям про обсяг постачання (без ПДВ) та суму ПДВ, відображеними у розділі І раніше поданої Позивачем податковій декларації в ПДВ за квітень 2020, та тими, що мали бути там відображені.
Таким чином, на момент прийняття податкового повідомлення-рішення від 22.07.2020р. №0108635104 Головне управління ДПС в Одеській області отримало від ТОВ “ПРЕС-СЛУЖБА ОДЕСИ” уточнюючі показники податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно уточнючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправлення самостійно виявлених помилок «за квітень 2020 року», однак не врахувало під час його прийняття.
Щодо посилання Головного управління ДПС в Одеській області на лист відповідача №12151/10/15-32-51-04-09 від 30.06.2020р., яким повідомлено товариство про невизнання податкової звітності від 23.06.2020р. судом встановлено наступне.
Вимоги до складання податкової декларації визначені ст. 48 Податкового кодексу України.
Так, п.48.1 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Згідно із п.48.2. ст.48 Податкового кодексу України обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
Так, п. 48.3. ст.48 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:
-тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);
-звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;
-звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);
-повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;
-код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;
-реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
-місцезнаходження (місце проживання) платника податків;
-найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;
-дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);
-інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід'ємною частиною;
-ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;
-підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Поряд з цим, згідно із п. 48.7 ст.48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.
У матеріалах справи наявний лист Головного управління ДПС в Одеській області №12151/10/15-32-51-04-09 від 30.06.2020р., яким ТОВ «ПРЕС-СЛУЖБА ОДЕСИ» повідомила про те, що податкову звітність з податку на додану вартість підприємства за квітень 2020 року від 23.06.2020р. надано з порушенням вимог п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України та про невизнання вищезазначеної звітності як податкової декларації (а.с.132).
Як під час з'ясування офіційних обставин справи так і у відзиві на позовну заяву Головним управлінням ДПС в Одеській області не зазначено яким саме вимогам, що передбачені п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України не відповідає уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2020 року від 23.06.2020р.
При цьому, як вбачається з уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправлення самостійно виявлених помилок за квітень 2020 року від 23.06.2020р. обов'язкові реквізити, що передбачені п. 48.3. ст.48 Податкового кодексу України вказаний уточнючий розрахунок в собі містить.
Суд зазначає, що зазначений лист Головного управління ДПС в Одеській області №12151/10/15-32-51-04-09 від 30.06.2020р. є необґрунтованим та невмотивованим, не містить конкретних підстав та мотивів неприйняття уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправлення самостійно виявлених помилок за квітень 2020 року від 23.06.2020р.
В свою чергу, вживання податковим органом загального посилання на невідповідність розрахунку без конкретизації, не може вважатись обгрунтованим.
Крім того, суд вважає необґрунтованим посилання представника відповідача на обізнаність позивача щодо проведеної перевірки та її результатів оскільки відповідачем була проведена камеральна перевірка, яка проводиться за відсутності і без попередження особи, щодо якої вона здійснюється. Разом з тим, відповідачем надано до суду копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення щодо направлення на адресу ТОВ “ПРЕС-СЛУЖБА ОДЕСИ” копії вищезазначеного акту перевірки, згідно якого 09.07.2020р. повернуто вказане відправлення без вручення (а.с.130), а копія вказаного акту була надано позивачу на його звернення згідно листа ГУ ДПС в Одеській області №22147/10/15-32-04-12-04 від 09.12.2000р. (а.с.49).
За таких обставин, оскільки відповідачем не встановлено дійсний обов'язок платника зі сплати податку на додану вартість за квітень 2020 року, з урахуванням даних уточнюючого розрахунку, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 22.07.2020р. №0108635104 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 р.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з платіжного доручення №2937 від 18.12.2020р. Товариством з обмеженою відповідальністю “ПРЕС-СЛУЖБА ОДЕСИ” сплачено судовий збір у розмірі 21202,00грн.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області на користь позивача 21202,00грн.сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРЕС-СЛУЖБА ОДЕСИ” - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 22.07.2020р. №0108635104.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, вул. Семінарська, 5 м.Одеса) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРЕС-СЛУЖБА ОДЕСИ” (код ЄДРПОУ 40067799, м.Одеса, вул.Картамишевська, 9Д) сплачений судовий збір у сумі 21 102,00 грн. (двадцять одна тисяча сто дві гривні).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 26.03.2021р.
Суддя К.О. Танцюра