29 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 916/1914/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Кондратової І.Д.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий -Поліщук Л.В., судді - Будішевська Л.О., Таран С.В.)
від 09.02.2021
та додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий -Поліщук Л.В., судді - Будішевська Л.О., Таран С.В.)
від 18.02.2021
у справі за позовом ОСОБА_1
до 1. Приватного акціонерного товариства "Ті Ел Сі Сервіс";
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ес Еф Ассет Менеджмент";
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиський завод харчових концентратів"
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватного підприємства "Унікон"
про витребування майна,
Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.11.2020 позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиський завод харчових концентратів" задоволено. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиський завод харчових концентратів" на користь Приватного акціонерного товариства "Ті Ел Сі Сервіс" нерухоме майно, загальною площею 2 807 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Моторна, 6-Д , реєстраційний номер: 1185557551101, та в цілому складається з: нежитлових будівель літ. "Ж", "Н", "Р", "Р1", I-мостіння. У задоволенні позову до Приватного акціонерного товариства "Ті Ел Сі Сервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ес Еф Ассет Менеджмент" відмовлено.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиський завод харчових концентратів" шляхом витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиський завод харчових концентратів" на користь Приватного акціонерного товариства "Ті Ел Сі Сервіс" нерухомого майна, загальною площею 2 807 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Моторна, 6-Д, реєстраційний номер: 1185557551101, та в цілому складається з нежитлових будівель літ. "Ж", "Н", "Р", "Р1", I-мостіння. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Додатковою постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 ухвалено додаткове рішення про покладення на позивача витрат по сплаті судового збору за подання позову. Заяву Приватного підприємства "Унікон" про ухвалення додаткового рішення задоволено та стягнуто з позивача на користь Приватного підприємства "Унікон" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 500, 00 грн, пов'язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
06.03.2021 ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 та додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 у справі № 916/1914/20 з викладеним у ній клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. Скаржник просить скасувати оскаржувані постанови та залишити в силі рішення суду першої інстанції. ОСОБА_1 також просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Крім того, до касаційної скарги скаржник додав заяву про зупинення виконання оскаржуваних постанов.
22.03.2021 ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду заяву, у якій просить долучити документи до заяви про зупинення виконання оскаржуваних рішень.
Верховний Суд, перевіривши матеріали касаційної скарги, залишає клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження без розгляду, оскільки ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою 06.03.2021 в межах строку, передбаченого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Вивчивши доводи, викладені у касаційній скарзі, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху з таких мотивів.
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
- якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
- якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
- якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
- якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
Таким чином, касаційна скарга на рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції має містити:
1) зазначення конкретної норми матеріального та процесуального права (абзац, пункт, частина статті), яку неправильно застосував чи порушив суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
2) посилання на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, і при цьому, додатково зазначається:
- постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні - у разі оскарження судових рішень з тієї підстави, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України);
- обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду - у разі оскарження судових рішень з підстави необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.
У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
Водночас скаржник не визначає жодної з підстав касаційного оскарження судових рішень, передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу, а також конкретної норми матеріального та/або процесуального права (абзац, пункт, частина статті), які неправильно застосував чи порушив суд апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях.
Таке обґрунтування скарги не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України та є підставою для залишення касаційної скарги без руху.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись нормами статей 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 та додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 у справі № 916/1914/20 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:
- подати до суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) з урахуванням цієї ухвали, а також зазначити чітко норми матеріального та/або процесуального права (абзац, пункт, частина статті), які неправильно застосував чи порушив суд апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях, з доказами надіслання копій відповідних уточнень (змін) до касаційної скарги іншим учасникам справи.
3. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Кондратова