79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.03.2021 справа № 914/2983/20
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
а позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБО-ЛТД», с.Богданівці, Хмельницька область
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б. ФРУТ», м.Городок Львівська область
про стягнення 221 279,59 грн.
За участю представників:
від позивача: Місяць А.П. - адвокат присутній в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку «EasyCon» (ордер на надання правової допомоги серія ХМ №049885 від 04.12.2020 р.);
від відповідача: не з'явився.
Процес.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБО-ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б. ФРУТ» про стягнення 220 239,63 грн заборгованості, з яких 212 855,63 грн основний борг, 5 265,99 грн відсотки річні, 2 118,01 грн інфляційні втрати.
Згідно заяви про збільшення позовних вимог до стягнення заявлено 221 279,59 грн, з яких 212 572,00 грн основний борг, 5 518,97 грн відсотки річні, 3 188,62 грн інфляційні втрати.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.
Представник позивача в судове засідання 15.03.2021 р. для розгляду справи по суті в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку «EаsyCon» з'явився, позовні вимоги, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог підтримав. Просив стягнути з відповідача 221 279,59 грн., з яких 212 572,00 грн основний борг, 5 518,97 грн відсотки річні, 3 188,62 грн інфляційні втрати.
До закінчення судових дебатів представник позивача заявив про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, та подання доказів понесення вказаних витрат протягом 5 днів з дати оголошення рішення.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 15.03.2021 р. для розгляду справи по суті не забезпечив. Заяви, клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача до суду не надходили.
Ухвала суду від 24.02.2021 р. про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.03.2021 р. надсилалась відповідачу на адресу вказану позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: 81500, Львівська область, Городоцький район, м.Городок, вул.Артищівська, буд.9, корпус 1. Також, ухвала суду від 24.02.2021 р. про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.03.2021 р. надсилалась відповідачу на його електронну адресу: info.dar@tbfruit.com .
Крім того, для належного повідомлення відповідача (ТзОВ "Т.Б. ФРУТ") про розгляд справи №914/2983/20, на офіційному веб-порталі судової влади України 04.03.2021 р. розміщено повідомлення про призначення судового засідання на 15.03.2021 р. о 15:30 год.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Суд, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, не вважає відсутність представника відповідача у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті.
Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.
У судовому засіданні 15.03.2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору та правова позиція сторін.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем 19.11.2019 р. укладено договір поставки №19/11/РТ/2019, на виконання умов якого позивач поставив товар (тріска паливна) відповідачу на загальну суму 287 572,00 грн. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару не виконав, внаслідок чого згідно розрахунків позивача станом на момент подання позовної заяви у відповідача існувала заборгованість в сумі 212 855,63 грн по оплаті основного боргу. У зв'язку з порушенням строків оплати позивач нарахував три проценти річних в сумі 5 265,99 грн, інфляційні втрати в сумі 2 118,01 грн. Таким чином, при поданні позову, позивач просив стягнути з відповідача 220 239,63 грн заборгованості, з яких 212 855,63 грн основний борг, 5 265,99 грн відсотки річні, 2 118,01 грн інфляційні втрати.
Згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивач користуючись передбаченим п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України правом, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б. ФРУТ» заборгованість в сумі 221 279,59 грн, з яких 212 572,00 грн основний борг, 5 518,97 грн відсотки річні, 3 188,62 грн інфляційні втрати.
Позовні вимоги збільшено у зв'язку з тим, що на момент підготовки позовної заяви, індекс інфляції за вересень 2020 року не було встановлено, крім того позивачем виправлено описки, помилки у попередньому розрахунку.
Таким чином, згідно заяви про збільшення позовних вимог, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 221 279,59 грн., з яких 212 572,00 грн основний борг, 5 518,97 грн відсотки річні, 3 188,62 грн інфляційні втрати.
Позиція відповідача.
Відповідач заперечив проти первісних позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 17.12.2020 р. (вх.№36003/20).
Зокрема зазначив про те, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 287 572,00 грн. В якості оплати за отриманий товар, відповідач 13.12.2019 року перерахував на поточний рахунок позивача 75 000,00 грн, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 212 572,00 грн. Наявність саме такої суми заборгованості підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків, наданим позивачем. Однак, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 212 855,63 грн, хоча дана сума не відповідає даним бухгалтерського обліку як відповідача, так і позивача.
Як стверджує відповідач, з розрахунку № 2 вбачається, що позивачем проведено нарахування 3 % річних та інфляційних втрат на суму боргу, яка вже включала в себе суму 3% річних, нарахованих згідно з розрахунком № 1. Крім того, на думку відповідача, при обрахунку 3% річних та інфляційних втрат позивачем не враховане положення ст. 253 та ч. 5 ст. 254 ЦК України.
З огляду на вказане, відповідач просить відмовити позивачу у стягненні 220 239,63 грн заборгованості, з яких 212 855,63 грн основний борг, 5 265,99 грн відсотки річні, 2 118,01 грн інфляційні втрати.
Відзив на заяву про збільшення позовних вимог, відповідач не подавав.
Обставини встановлені судом.
19.11.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Т.Б. ФРУТ», в особі директора Кудіна О.А., який діє на підставі протоколу Загальних зборів учасників ТзОВ «Т.Б. ФРУТ» від 03.07.2018 р. (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБО-ЛТД», в особі директора Беляка Б.Б., який діє на підставі Статуту (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - постачальник) було укладено договір поставки №19/11/РТ/2019, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість.
Відповідно до п. 1.2. договору найменування, одиниця вимірювання, ціна та кількість товару, шо постачається, зазначаються у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно п. п. 2.1.-2.2. договору сторони погодили, що ціна за одиницю товару, що постачається, зазначається у специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору. Загальна вартість цього договору складається з сум усіх поставок товару, шо були здійснені по даному договору та зазначені у рахунках на оплату і видаткових накладних, за якими покупець отримав товар від постачальника.
Відповідно до п. п. 2.3.-2.5. договору покупець здійснює оплату за товар на підставі виставленого рахунку на умовах повної чи часткової передоплати. Оплата за товар здійснюється у національній валюті України - гривня, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Датою оплати вважається день зарахування перерахованих коштів на поточний рахунок постачальника.
Згідно п. 3.1. договору поставка здійснюється постачальником на підставі замовлення, наданого покупцем, у якому зазначається асортимент, кількість та дата передачі товару. Прийняття та узгодження замовлення здійснюється через електронний, факсимільний чи телефонний зв'язок. Транспортні витрати, пов'язані з доставкою товару від постачальника до покупця, оплачуються за домовленістю сторін покупцем або постачальником.
Відповідно до п. 3.2. договору строк поставки становить 3 календарних днів з моменту здійснення покупцем попередньої оплати.
Згідно п. 3.5. договору право власності, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту приймання товару і підписання видаткових накладних.
Пунктом 7.1. договору сторони погодили, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 21.12.2020 р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
У період з 22.11.209 р. по 28.11.2019 р. включно Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБО-ЛТД» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Т.Б. ФРУТ", згідно договору поставки №19/11/РТ/2019 від 19.11.2019р., товар (тріска паливна) на загальну суму 287 572,00 грн, згідно видаткових накладних:
Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №522 від 30.11.2019 р. по договору поставки №19/11/РТ/2019 від 19.11.2019 р. на загальну суму 287 572,00 грн.
Відповідач частково оплатив поставлений йому по договору поставки №19/11/РТ/2019 від 19.11.2019 р. товар на загальну суму 75 000,00 грн.
Між сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків по стану за період січень 2019 р.- грудень 2020 р. за договором поставки №19/11/РТ/2019 від 19.11.2019 р., згідно якого станом на 19.10.2020 р. заборгованість на користь позивача становить 212 572,00 грн.
Відповідач взятих на себе зобов'язань з оплати за поставлений товар за договором поставки №19/11/РТ/2019 від 19.11.2019 р., у встановлений строк не виконав, внаслідок чого, на час звернення з позовною заявою позивач просив стягнути з відповідача 212 855,63 грн основного боргу.
04.01.2021 р. до канцелярії суду від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх.№9/21), в якій позивач користуючись своїм правом передбаченим п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України просить збільшити розмір позовних вимог та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б. ФРУТ» заборгованість в сумі 221 279,59 грн, з яких 212 572,00 грн основний борг, 5 518,97 грн відсотки річні, 3 188,62 грн інфляційні втрати.
Відповідач оплату за поставлений товар повністю не провів, відтак станом на момент прийняття рішення (15.03.2021 року) борг з оплати за поставлений товар (тріску паливну) складає 212 572,00 грн (287 572,00- 75 000,00=212 572,00).
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо оплати вартості товару, позивач згідно заяви про збільшення позовних вимог нарахував відповідачу 5 518,97 грн відсотки річні, 3 188,62 грн інфляційні втрати, які просить стягнути разом основним боргом в сумі 212 572,00 грн.
Висновки суду.
Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір поставки №30 від 12.01.2018 р.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Факт поставки позивачем товару підтверджується видатковими накладними на загальну суму 287 572,00 грн, а саме:
- №1678 від 22.11.2019 р. на суму 30 600,00 грн;
- №1679 від 22.11.2019 р. на суму 33 422,00 грн;
- №1680 від 22.11.2019 р. на суму 34 714,00 грн;
- №1681 від 22.11.2019 р. на суму 28 730,00 грн;
- №1682 від 22.11.2019 р. на суму 31 076,00 грн;
- №1699 від 28.11.2019 р. на суму 33 184,00 грн;
- №1700 від 28.11.2019 р. на суму 30 872,00 грн;
- №1701 від 28.11.2019 р. на суму 31 280,00 грн;
- №1702 від 28.11.2019 р. на суму 33 694,00 грн, які підписані та скріплені печатками сторін у справі.
Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по договору підтверджується також наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними Форми №1-ТН, а саме: №Р1678 від 22.11.2019р.; №Р1679 від 22.11.2019р.; №Р1680 від 22.11.2019р.; №Р1681 від 22.11.2019р.; №Р1682 від 22.11.2019р.; № Р1699від 28.11.2019р.; №Р1700 від 28.11.2019р.; №Р1701 від 28.11.2019р.; №Р1702 від 28.11.2019р. Вказані товарно-транспортні накладні підписані та скріплені печатками сторін у справі.
Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №522 від 30.11.2019 р. по договору поставки №19/11/РТ/2019 від 19.11.2019 р. на загальну суму 287 572,00 грн.
Факт часткової оплати на загальну суму 75 000,00 грн підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення, у графі призначення платежу якого зазначено: «Оплата за тріску паливну згідно рахунку № 522 від 30.11.2019 р.».
Між сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків по стану за період січень 2019 р.- грудень 2020 р. за договором поставки №19/11/РТ/2019 від 19.11.2019 р., згідно якого станом на 19.10.2020 р. заборгованість на користь позивача становить 212 572,00 грн.
Станом на дату прийняття рішення (15.03.2020 року) у відповідача існує заборгованість з оплати основного боргу за поставлений товар (тріска паливна) на загальну суму 212 572,00 грн.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 212 572,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо нарахованих позивачем трьох процентів річних, інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, та встановив, що позивачем в заяві про збільшення позовних вимог три проценти річних в сумі 5 518,97 грн та інфляційні втрати в сумі 3 188,62 грн нараховані правильно, отже вони підлягають стягненню.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування "вірогідності доказів" на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020 р.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищевикладене слід зазначити, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, до задоволення згідно заяви про збільшення позовних вимог, підлягає 212 572,00 грн основного боргу, 5 518,97 грн 3% річних, 3 188,62 грн інфляційні втрати.
Розподіл судових витрат.
Станом на момент подання позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 220 239,63 грн, сплачено судовий збір в сумі 3 303,60 грн, що підтверджується платіжним дорученням №2888 від 13.11.2020 р.
Станом на момент прийняття рішення, згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 221 279,59 грн. та доплачено судовий збір в сумі 15,60 грн, що підтверджується квитанцією №48 від 24.12.2020 р.
Таким чином, судовий збір в сумі 3 319,20 грн відповідно до ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов, згідно заяви про збільшення позовних вимог, задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Б. ФРУТ" (81500, Львівська область, Городоцький район, м.Городок, вул.Артищівська, буд. 9, корпус 1; ідентифікаційний код 41179849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБО-ЛТД» (31345, Хмельницька область, Хмельницький район, с.Богданівці, Масівецьке шосе, 4; ідентифікаційний код 32301189) 212 572,00 грн основного боргу, 5 518,97 грн три проценти річних, 3 188,62 грн інфляційних втрат та 3 319,20 грн судового збору.
3. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому ст. ст. 256-257 ГПК України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Повне рішення
складено 25.03.2021 року.
Суддя Ю.О. Сухович