79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
25.03.2021 Справа № 914/3333/20
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. за участю секретаря судового засідання Демчук А.П., розглянувши матеріали заяви Фірми "Львополь" Януша Сікорського від 16.03.2021 року про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
у справі № 914/3333/20
за позовом: Фірми "Львополь" Януша Сікорського, м. Варшава, Республіка Польща,
до відповідача: Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування і протезування, м. Львів,
предмет позову: стягнення 1 480 071,61 грн.,
підстава позову: порушення зобов'язань за договором постачання № 234 від 26.09.2018 року,
за участю представників:
позивача: Петрів Христина Богданівна - адвокат, ордер серії ВС № 1056142 від 26.01.2021 року, Луців Олег Михайлович - адвокат, ордер ВС № 1056355 від 27.01.2021 року,
відповідача: Пришляк Юлія Володимирівна - представник на підставі довіреності № 23/13 від 11.01.2021 року,
встановив:
у провадженні Господарського суду Львівської області знаходилась справа за позовом позовна заява Фірми «Львополь» Януша Сікорського до Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування і протезування про стягнення 1 480 071,61 грн., за результатами розгляду якої 11.03.2021 року постановлено рішення про часткове задоволення позову.
16.03.2021 року представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення - про стягнення 50 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Так, відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Позивачем надано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у встановлений строк - упродовж п'яти днів з дня ухвалення рішення, а про намір подання такої представник позивача повідомив у судовому засіданні 11.03.2021 року.
Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Заяву призначено до розгляду в судове засідання 25.03.2021 року.
19.03.2021 року від відповідача надійшло клопотання про відмову у задоволенні заяви щодо стягнення витрат на правову допомогу.
У судовому засіданні 25.03.2021 року за участю представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
Позивачем заявлено до стягнення 50 000 грн. 00 коп. судових витрат (витрат на правничу допомогу). На підтвердження понесених витрат подано копію договору про надання правової допомоги від 01.12.2020 року, копію додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 01.12.2020 року, копію акту наданих послуг (правової допомоги) від 12.03.2021 року.
Відповідач заперечує щодо заяви позивача з тих підстав, що сума послуг адвоката в розмірі 50 000,00 грн. є явно завищеною у порівнянні із ринковими цінами адвокатських послуг у м. Львові та по відношенню до відповідача (враховуючи багатомільйонну заборгованість та збитковість підприємства) та такою, що не відповідає складності справи; розмір витрат адвоката є необгрунтованим і недоведеним, оскільки не додано жодного документа щодо детального опису кількості затраченого часу та розумності саме такої суми за надані послуги, а також не додано документального підтвердження оплати послуг адвоката.
Як визначено статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вказує Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Разом із тим, у частині 5 статті 129 цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Як зазначено вище, відповідачем надано заперечення стосовно заявлених до стягнення сум витрат на професійну правничу допомогу.
Суд зазначає, що у позовній заяві позивачем зазначено про орієнтовно понесені судові витрати за надання правової допомоги в розмірі 50 000,00 грн. Саме таку суму позивачем заявлено до стягнення відповідно до заяви від 16.03.2021 року.
Суд також зазначає, що позивачем надано копію договору про надання правової допомоги від 01.12.2020 року та копію додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 01.12.2020 року, укладені між Адвокатським об'єднанням «АКСЕЛО» в особі керуючого партнера Чорненького Віталія Ігоровича та Фірмою «Львополь» Януш Сікорський в особі Януша Сікорського.
Згідно з договором про надання правової допомоги предметом договору є надання Адвокатським об'єднанням професійної правової допомоги клієнту усіма законними методами та способами у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані зі захистом та відновленням порушених. оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів (п. 1.1 договору).
Договором передбачено, що розмір та порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати визначаються за погодженням сторін шляхом підписання додаткової угоди, що є додатком до цього договору і його невід'ємною частиною. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката та інші істотні обставини (п. 4.1, п. 4.2 договору).
Відповідно до додаткової угоди до договору про надання правової допомоги сторони погодили такі розміри та порядок сплати гонорару адвоката: збір та оцінка доказів, підготовка позовної заяви, представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції - п'ятдесят тисяч гривень. Оплата здійснюється на підставі рахунку протягом 45 робочих днів з дня отримання рахунку та підписання акту наданих послуг (правової допомоги).
Також позивачем подано акт наданих послуг (правової допомоги) від 12.03.2021 року, відповідно до якого Адвокатське об'єднання у грудні 2020 - березні 2021 року надало наступні послуги (правову допомогу) клієнту у справі № 014/3333/20: збір га оцінка доказів, підготовка позовної заяви, представництво інтересів клієнта в судах першої інстанції. Загальна вартість правової допомоги становить п'ятдесят тисяч гривень.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Як вказує Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (п. 28 постанови).
Суд звертає увагу, що наданий суду акт не містить детального опису робіт (наданих послуг), що не відповідає приписам ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України. Так, законодавство не встановлює конкретних вимог щодо складення актів наданих послуг правової допомоги. Проте, передбачений ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України доказ - детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, повинен бути таким, який дозволяє проаналізувати співмірність витрат зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, що передбачено ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України. Натомість визначені в акті послуги, надані адвокатом стороні, не є деталізованими та не дають змоги здійснити повний аналіз співмірності заявлених до стягнення витрат.
Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відтак, суд враховує, що за час розгляду даної справи Адвокатським об'єднанням «АКСЕЛО» вчинялись процесуальні дії щодо ведення даної справи - про стягнення 1 480 071,61 грн. від імені позивача. Тобто фактично послуги правової допомоги позивачу надавались.
Враховуючи наведене, суд не вважає за можливе відмовити у задоволенні заяви повністю. Проте, враховуючи подання недетального опису робіт (наданих послуг), суд не має підстав визнати обґрунтованою суму витрат на правову допомогу в розмірі 50 000,00 грн. Відтак, суд зазначає, що за таких умов, реальними та розумними вважаються витрати в розмірі 30 000,00 грн.
Заперечення відповідача в тій частині, що розмір заявлених витрат є явно завищеним у порівнянні із ринковими цінами адвокатських послуг у м. Львові та по відношенню до відповідача (враховуючи багатомільйонну заборгованість та збитковість підприємства) на визначення розміру відшкодування судових витрат не впливають, адже такі критерії законодавством не передбачені.
Заперечення відповідача стосовно того, що заявлені витрати не підлягають задоволенню, оскільки не додано документального підтвердження оплати послуг адвоката, також є не обґрунтованими. Так, позивачем не подано доказів фактичного понесення заявлених до стягнення витрат у спосіб їх сплати адвокату клієнтом. Проте, суд враховує позицію Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведену в постанові від 03.10.19р. у справі № 922/445/19, про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Суд також враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з рішенням суду від 11.03.2021 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування і протезування на користь Фірми «Львополь» Януш Сікорскі 953 998,32 грн. основного боргу, 112 790,14 грн. пені, 51 439,42 грн. 3 % річних, 63 618,34 грн. інфляційних втрат, 18 453,53 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Водночас, відповідно до мотивувальної частини рішення обґрунтованою визнано суму пені в розмірі 161 128,77 грн. Судом враховано роз'яснення Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» про те, що судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру. Тому позовні вимоги вважаються задоволеними на 83,34%. Відповідно, судові витрати, а саме на професійну правничу допомогу, також визначається пропорційно задоволеним вимогам: 83,34% від 30 000,00 грн., що становить 25 002,00 грн.
Враховуючи наведені обставини, беручи до уваги частково обґрунтовані твердження відповідача, суд зазначає, що заява Фірми "Львополь" Януша Сікорського про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 914/3333/20 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 126, 129, 221, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Заяву Фірми "Львополь" Януша Сікорського від 16.03.2021 року про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 914/3333/20 задовольнити частково.
2. Стягнути з Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування і протезування (79052, Львівська обл., місто Львів, вулиця Рудненська, будинок 10, ідентифікаційний код юридичної особи 03187714) на користь Фірма «Львополь» Януш Сікорскі, 02-828, Республіка Польща, м. Варшава, вул. Пльоси 12D, номер NIP 5211624467, номер REGON 015051885) 25 002,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
3. У задоволенні вимоги про стягнення 24 998,00 грн. відмовити.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне додаткове рішення складене 26.03.2021 року.
Суддя Р.І. Матвіїв