79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
14.06.06 Справа № 3/67
14.06.2006р. Справа № 3/67
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Процика Т.С.
суддів Галушко Н.А.
Юрченка Я.О.
при секретарі судового засідання Мацкулі Н.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Млинівському районі Рівненської області (далі ДПІ у Млинівському районі) від 14.04.2006р. № 56/10-01
на постанову Господарського суду Рівненської області від 23.03.2006р.
у справі № 3/67
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи Мельничука Олексія Михайловича, с. Певжа Млинівського району Рівненської області
до відповідача Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області (далі Дубенська ОДПІ), м. Дубно Рівненської області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
за участю представників:
від позивача -не з'явився;
від відповідача -Величко А.В. - головний державний податковий інспектор.
Представнику відповідача права і обов'язки, передбачені ст. ст. 49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), роз'яснено.
Постановою Господарського суду Рівненської області від 23.03.2006р. у даній справі, суддя Шандалюк М.П., якою позов задоволено, податкові повідомлення-рішення Дубенської ОДПІ від 26.09.2005р. № 0000261750/0 та від 31.10.2005р. № 0000261750/1 в частині визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10591,00 грн., в тому числі 7061,00 грн. основного платежу та 3530,00 грн. штрафних санкцій, - скасовано, в решті заявлених позовних вимог відмовлено.
Постанова суду мотивована положеннями норм пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також тим, зокрема, що включення позивачем до податкового кредиту з ПДВ суми 7061,00 грн. на підставі податкових накладних № 886/02 від 30.09.2004 р., № 886/03 від 30.09.2004 р., № 463529 від 31.09.2004 р., № 32 від 28.02.2005 р., № 468 від 28.02.2005 р., № 603 від 25.02.2005 р., № 192 від 31.01.2005 р., № 117 від 27.01.2005 р., № 165 від 28.01.2005р. відповідає нормам Закону України «Про податок на додану вартість»і є правомірним.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Млинівському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Рівненської області від 31.03.2006р. у справі № 3/67 та ухвалити нове рішення. Скаржник в апеляційній скарзі зокрема зазначає, що з вищевказаною постановою місцевого господарського суду не погоджується у зв'язку з тим, що судом першої інстанції неправильно та не у повному обсязі досліджено докази по справі.
Відповідно до наказу ДПА України від 24.12.2005р. № 598 «Щодо реорганізації державної податкової служби у Рівненській області» Дубенська ОДПІ реорганізована в ДПІ у Радивилівському районі, ДПІ у Млинівському районі та ДПІ у Демидівському районі. У даній справі правонаступником відповідача є ДПІ у Млинівському районі.
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа Мельничук Олексій Михайлович, позивач у справі, обґрунтовуючи свої вимоги, посилається зокрема на те, що ним правомірно включено до податкового кредиту 7061,00 грн. податку на додану вартість з придбання у вересні 2004р. - лютому 2005р. борошна та макаронних виробів на загальну суму 42366,24 грн., у тому числі ПДВ -7061,00 грн., згідно з податковими накладними. Позивач зазначає, що віднесення до податкового кредиту 7061,00 грн. відповідає нормам Закону України «Про податок на додану вартість»і вважає, що виключення вказаної суми з податкового кредиту з ПДВ та визначення податковим органом податкового зобов'язання на вказану суму та застосування штрафних санкцій, суперечить нормам податкового законодавства і є протиправним.
ДПІ у Млинівському районі, скаржник і відповідач у справі, заперечуючи вимоги позивача та обґрунтовуючи свою позицію, посилається зокрема на те, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами документальної перевірки позивача (акт перевірки від 31.08.2005р.). Позивачем необґрунтовано віднесено до податкового кредиту з ПДВ суму 7061,00 грн. ПДВ з придбання борошна і макаронних виробів на загальну суму 42.366,24 грн., оскільки вважає, що дані матеріальні цінності не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку із-за відсутності факту їх реалізації на момент перевірки.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав свої доводи та заперечення, викладені відповідно в апеляційній скарзі та поясненнях, наданих у судовому засіданні.
Обставини, що мають значення для справи, які встановлені судом першої інстанції.
Позивач подав позов до господарського суду про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Дубенської ОДПІ від 26.09.2005р. № 0000261750/0 та від 31.10.2005р. № 0000261750/1, якими йому визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11811,00 грн., у тому числі 7761,00 грн. основного платежу та 4050,00 грн. штрафних санкцій.
Дубенською ОДПІ проведено планову документальну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи Мельничука Олексія Михайловича за період з 14.05.2004р. по 30.06.2005р., про що складено акт перевірки від 31.08.2005 р. № 74/17-38/2894206071 (далі Акт) (а.с.а.с.9-14).
На підставі акта перевірки від 31.08.2005р. Дубенською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.09.2005 р. № 0000261750/0, відповідно до якого підприємцю Мельничук О.М. згідно з пп. “б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, пп. 17.1.1 п. 17.1, пп. 17.1.3 п. 1.7.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено порушення пп. 7.4.3, пп. 7.4.4, п. 7.4, п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість» і визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 11811,00 грн., у тому числі 7761,00 грн. основного платежу і 4050,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.8).
За результатами адміністративного оскарження позивачем вищезгаданого податкового повідомлення-рішення скарга позивача залишена без задоволення, а платнику надіслано нове податкове повідомлення-рішення від 31.10.2005р. № 0000261750/1, в якому сума визначеного податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з ПДВ -11811,00 грн. залишена без змін (а.с.7).
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представників у судовому засіданні, суд встановив наступне.
Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.1, п.4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Акт перевірки, договори, податкові декларації позивача з податку на додану вартість, копії податкових накладних, довіреність на отримання товару, накладна у даному випадку є належними та допустимими доказами у розумінні ст.70 КАС України.
Апеляційний господарський суд при прийнятті ухвали у даній справі погоджується із судом першої інстанції в наступному.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи (Акт перевірки), Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа Мельничук Олексій Михайлович є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва платника ПДВ від 21.05.2004 р. № 77726247, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 2894206071.
Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.
Закон України “Про податок на додану вартість» визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Відповідно до п.1.4 ст. 1 вищезгаданого Закону поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її поставки, а також операції з безоплатної поставки товарів та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
В акті перевірки від 31.08.2005 р. (сторінки 7-8 Акту) зафіксовано, що у 2004-2005 роках позивачем у відповідності з наданими на перевірку документами придбано у ТзОВ «Луцький комбікормовий завод»та ТзОВ «Волинь-зерно-продукт», які знаходяться за однією адресою: м. Луцьк, вул. Мансурова, 10, борошно вищого ґатунку в кількості 30040 кг на суму 35983,02 грн. та макаронні вироби в кількості 4836 кг на суму 6383,00 грн., а разом на суму 42.366,24 грн., у тому числі ПДВ -7061,00 грн. Розрахунки за вказані товари проводилися готівкою.
Придбання даного товару проводилося по товарних і податкових накладних, що вказані в акті перевірки та знаходяться у матеріалах справи.
У розумінні п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про податок на додану вартість» операції платників податку з поставки товарів на митній території України є об'єктом оподаткування ПДВ.
З наведеного вбачається, що вищезазначені операції позивача з його контрагентами є об'єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до п.1.4. ст.1. та п.п.3.1.1. п.3.1. ст.3. Закону України “Про податок на додану вартість».
Згідно з п.п.7.2.3. п.7.2. ст.7. Закону України “Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Згідно з п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7. Закону України “Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Жодних зауважень щодо оформлення податкових накладних продавцями, відповідно до норм податкового законодавства, в акті перевірки не відображено і судом не встановлено.
Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно із п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Згідно з п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7. Закону України “Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Виходячи з наведеного, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Статтею 7 вищезгаданого Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну, а у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту вважається вантажна митна декларація, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.
Таким чином, оплата за придбані товарно-матеріальні цінності, які також підтверджені податковими накладними (накладними), є підставою для віднесення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість.
У зв'язку з вищенаведеним, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що включення позивачем до податкового кредиту з ПДВ суми 7061,00 грн. на підставі податкових накладних № 886/02 від 30.09.2004 р., № 886/03 від 30.09.2004 р., № 463529 від 31.09.2004 р., № 32 від 28.02.2005 р., № 468 від 28.02.2005 р., № 603 від 25.02.2005 р., № 192 від 31.01.2005 р., № 117 від 27.01.2005 р., № 165 від 28.01.2005р., відповідає нормам Закону України «Про податок на додану вартість»і є правомірним.
Щодо посилань відповідача в акті перевірки на порушення позивачем пп.7.4.3 та пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки підприємцем не представлено доказів реалізації даної продукції за період з 14.05.2004р. по 30.06.2005р. та не відображено результату отримання доходу (збитків) від даної операції, то вони спростовуються наступним.
В акті перевірки відображено і судом встановлено, що під час перевірки підприємцем надано пояснення, які підтверджені договором № 30/09 від 30.09.2004р., укладеним між ТзОВ «Луцький комбікормовий завод»і Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою Мельничуком Олексієм Михайловичем про передачу позивачем на зберігання на заводі борошна та макаронних виробів; на момент перевірки вказана продукція знаходилася на зберіганні у зберігача.
У судовому засіданні позивач надав суду докази про те, що після закінчення документальної перевірки частина вказаної продукції (борошно і макаронні вироби) на загальну суму 43911,10 грн., у тому числі ПДВ -7318,52 грн., була реалізована підприємцю Баковському О.Б., що підтверджується договором купівлі-продажу від 26.08.2005 р., довіреністю ЯИД № 881445 від 26.08.2005 р. на ім'я Баковського О.Б., рахунком № 26/08 від 26.08.2005 р., товарною накладною від 26 серпня 2005р. № 26/08 та податковою накладною від 26.08.2005р. № 26/08.
Дана операція з продажу продукції підприємцю Баковському О.Б. підприємцем Мельничуком О.М. включена до податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що оподатковується за ставкою 20 відсотків в звітному періоді -серпень 2005р. у податковій декларації з податку на додану вартість та доданого до неї реєстру отриманих та виданих податкових накладних, що зареєстрована в податковій інспекції за № 7984 від 20.09.05 р.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції в тому, що посилання відповідача на порушення позивачем пп. 7.4.3 та 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо невикористання підприємцем придбаних товарів в оподатковуваних операціях та як таких, що не призначаються для їх використання в господарській діяльності, є помилковим і не відповідає фактичним обставинам справи та нормам Закону.
Щодо посилання відповідача на лист -інформацію ТзОВ «Луцький комбікормовий завод»від 29.08.2005р. на запит Дубенської ОДПІ стосовно операцій, здійснених з СПД Мельничуком О.М. про те, що станом на 29.08.2005р. залишків продукції не рахувалось, слід зазначити, що дана продукція була реалізована позивачем 26.08.2005 р. підприємцю Баковському О.Б. Додані до вказаного листа -інформації від 29.08.2005 р., додатки, які судом досліджені в судовому засіданні, підтверджують обсяги продукції, проданої заводом підприємцю Мельничуку О.М., виписані продавцем податкові накладні, та стан розрахунків між продавцем і покупцем.
З наведеного вбачається, що викладені в акті перевірки від 31.08.2005 р., висновки щодо завищення підприємцем податкового кредиту на суму 7.061,00 грн., які покладені в основу оспореного податкового повідомлення-рішення в частині донарахованого ПДВ на суму 7061,00грн. та застосованої штрафної санкції на суму 3530,00 грн., не відповідають дійсним результатам господарської діяльності позивача.
Згідно із ч.1, ч. 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно із ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному , повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем не доведено обґрунтованість визначення податкового зобов'язання позивачу з ПДВ на суму 7061,00 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 3530,00 грн., тому податкові повідомлення-рішення в цій частині суд першої інстанції правомірно скасував.
Скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували правомірність і підставність прийняття оспорених податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.69, 71, 86, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Львівський апеляційний господарський УХВАЛИВ:
1. Замінити відповідача, Дубенську ОДПІ, її правонаступником, ДПІ у Млинівському районі.
2. Залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.
Дана ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст.ст.212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дана ухвала складена в повному обсязі 20.08.2007р.
Головуючий-суддя Процик Т.С.
суддя Галушко Н.А.
суддя Юрченко Я.О.