Справа № 593/528/20Головуючий у 1-й інстанції Німко Н.П.
Провадження № 22-ц/817/355/21 Доповідач - Ходоровський М.В.
Категорія -
19 березня 2021 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Ходоровський М.В.
суддів - Гірський Б. О., Бершадська Г. В.,
секретаря - Панькевич Т.І.
з участю - представника ОСОБА_1 - Барилко С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бережанського районного суду від 12 січня 2021 року (головуючий суддя Німко Н.П., повний текст ухвали складено 15 січня 2021 року) у справі № 593/528/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та додаткових витрат на дитину,-
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в Бережанський районний суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі 5000 грн. з моменту подання позову щомісячно до досягнення дитиною повноліття; про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на її користь додаткові витрати на лікування, санаторно-курортне лікування сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в сумі 1250,00 грн.
Ухвалою Бережанського районного суду від 12 січня 2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та додаткових витрат на дитину - передано для розгляду за територіальною підсудністю до Козівського районного суду Тернопільської області.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати а справу направити для продовження розгляду до Бережанського районного суду. Апеляційна скарга мотивована тим, що про реєстрацію відповідача в смт. Козові суду було достовірно відомо ще 17.06.2020 року, а тому якщо справа не підсудна цьому суду, то відповідно до ч.9 ст. 187 ЦПК України її слід було за підсудністю передати ще в червні 2020 року і не виносити ухвали про відкриття провадження у справі. Вважає, що суд під час розгляду справи по суті не вправі був ухвалювати незаконну ухвалу через шість з половиною місяців з моменту відкриття провадження у справі. Тим більше, що в матеріалах справи є докази того, що дитина часто хворіє, а вона лікується в онкодиспансері, крім сина ОСОБА_3 в неї є ще друга дитина від першого шлюбу. Суд зобов'язаний був керуватись ч.2 ст. 31 ЦПК України в якій вказано наступне: «справа прийнята, судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду».
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримав.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з”явився, згідно поданої заяви вважає ухвалу суду законною.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника позивача, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Постановляючи ухвалу про передачу справи для розгляду за територіальною підсудністю до Козівського районного суду Тернопільської області суд виходив з того, що справа не підсудна Бережанському районному суду.
З таким висновком суду слід погодитись, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно положень статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 3 ст. 31 ЦПК України визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Судом встановлено, що подаючи позов до Бережанського районного суду позивачка у позовній заяві вказала, що вона проживає в АДРЕСА_1 , а щодо відповідача ОСОБА_2 зазначила, що його останнє відоме місце проживання - с. Волощина Бережанського району Тернопільської області, місце реєстрації відповідача позивачка не вказала.
З метою дотримання вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України судом надіслано запит про надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача. Також, судом запитувалася аналогічна інформація щодо позивачки.
Як вбачається із довідок, наданих відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Тернопільській області, відповідач ОСОБА_2 з 12 лютого 2020 року зареєстрований в АДРЕСА_1 ; в свою чергу, позивачка ОСОБА_1 з 04 квітня 2015 року також є зареєстрованою в смт. Козова Козівського району Тернопільської області.
Згідно пояснень представника позивачки ОСОБА_1 вона фактично проживає і є зареєстрованою по АДРЕСА_1 ; згідно пояснень відповідача ОСОБА_2 він дійсно з лютого 2020 року зареєстрований в АДРЕСА_1 , фактично ж проживає без реєстрації в с.Волощина Бережанського району Тернопільської області.
Доказів реєстрації місця проживання/перебування на території Бережанського району Тернопільської області, як позивачки, так і відповідача по цій справі, які б надали право позивачу звернутися до Бережанського районного суду Тернопільської області із заявленими позовними вимогами, суду не надано.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, дану справу належить розглядати Козівським а не Бережанським районним судом.
Доводи в апеляційній скарзі про те, що судом порушено вимоги процесуального закону, зокрема не застосовано ч.2 ст. 31 ЦПК України, згідно якої: «справа прийнята, судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду», оскільки встановлено, що обставини у даній справі є відмінними від тих, які регулює вказана правова норма. Встановлено, що у даній справі що переглядається, справа прийнята судом до свого провадження з порушення правил підсудності.
Ухвала суду є законною, обгрунтованою, підстав її скасування не має.
Стосовно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 35 ч.1, 259 ч.1.2.8, 374 ч.1 п.1, 375, 381 ч.1,3, 382 - 384, 389 ч.1 п. 2, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Бережанського районного суду від 12 січня 2021 року залишити без змін.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на сторони в межах ними понесених.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26 березня 2021 року.
Головуючий
Судді