“25” березня 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12020150230000720 за апеляційною скаргою прокурора Вітовського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №2 Миколаївської області ОСОБА_5 на ухвалу Жовтневого районного суду Миколаївської області від 11 лютого 2021 року у відношенні
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
-обвинуваченого за ч. 1 ст. 121 КК України,
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_7
представник потерпілого ОСОБА_8
обвинувачений ОСОБА_6
захисник ОСОБА_9 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 11 лютого 2021 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №120201502300007 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, - повернуто прокурору.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Прокурор просить ухвалу скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Прокурор вважає, що ухвала підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
На думку апелянта, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України. При формулюванні фактичних обставин вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, слідчий дотримався вимог закону, зазначивши місце, спосіб, з посиланням на конкретні дії обвинуваченого в межах здобутих доказів, інші обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення в тому обсязі, в якому вони були ним встановлені під час досудового розслідування, вказана правова кваліфікація злочину з посиланням на норми закону України про кримінальну відповідальність та сформульоване конкретне обвинувачення. Тому, на думку апелянта, посилання суду першої інстанції, що обвинувальний акт не відповідає вимогам закону, є безпідставними.
Вважає, що наведені в ньому фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що у порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті лише викладені обставини, встановлені досудовим розслідуванням та зазначена правова кваліфікація дій обвинуваченого, однак відсутнє формулювання обвинувачення.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку апеляційної скарги, заперечення обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_9 , які просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Обвинувальний акт є підсумковим процесуальним документом досудового слідства, за допомогою якого здійснюється функція обвинувачення, та в якому викладається його сутність і підстави, дається юридична оцінка та кваліфікація дій підозрюваного (обвинуваченого), визначаються межі судового розгляду.
Вичерпний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт, визначено ч. 2 ст. 291 КПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Таким чином, у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт перевіряється на відповідність саме вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України.
Із вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України випливає, що обвинувальний акт повинен обов'язково містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета вчиненого, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Ці вимоги закону враховані судом першої інстанції при прийнятті рішення.
Так, в обвинувальному акті відносно ОСОБА_6 , при викладені фактичних обставин щодо вчинення ним злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, не чітко зазначено фактичні обставини вчинення злочину, а саме щодо мотиву дій обвинуваченого.
Крім того, взагалі відсутнє формулювання обвинувачення що, є обов'язковим відповідно до п.5 ст. 291 КПК України
Таким чином, є правильним висновок суду першої інстанції про те, що обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення, що позбавляє права обвинуваченого ОСОБА_6 бути детально поінформованим про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення.
Враховуючи наведене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо невідповідності вимогам КПК України обвинувального акта відносно ОСОБА_6 .
Тому, апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 376, 404, 405, 407, 532 КПК України, -
Апеляційну скаргу прокурора Вітовського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №2 Миколаївської області ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Жовтневого районного суду Миколаївської області від 11 лютого 2021 року про повернення прокурору обвинувального акта у відношенні ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3