Ухвала
Іменем України
04 вересня 2007 року
Справа № 2-27/8245.1-2005
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заплава Л.М.,
суддів Видашенко Т.С.,
Ткаченка М.І.,
секретар судового засідання Суровикіна М.С.
за участю представників сторін:
представник позивача, не з'явився,
представник відповідача, не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 05.08-08.08.2005 у справі № 2-27/8245.1-2005
за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (пр. Кірова, 51-52/10-а,Сімферополь,95017)
до Дочірнього підприємства "Механізована колона № 63" відкритого акціонерного товариства "Південьелектромережбуд" (вул. Монтажників, 2,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)
про стягнення 3524,00 грн.
Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Дочірнього підприємства "Механізована колона № 63" відкритого акціонерного товариства "Південьелектромережбуд" про стягнення штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 3524,00 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.08. - 08.08.2005 року у справі № 2-27/8245.1-2005 у позові Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Дочірнього підприємства "Механізована колона № 63" відкритого акціонерного товариства "Південьелектромережбуд" про стягнення 3524,00 грн. відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.06.2007 касаційну скаргу Кримського республіканського віділення Фонду соціального захисту інвалидів задоволено частково, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.12.2005 скасована. Справу передано до апеляційної інстанції на новий розгляд за правилами адміністроативного судочинства.
Не погодившись з рішенням суду позивач звернувся до апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанціїї скасувати, позов задовольнити.
У судове засідання 04.09.2007 сторони не з'явилися, не дивлячись на те, що були повідомлені належним чином.
Враховуючи, що згідно з пунктом 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутності представника позивача.
Повторно переглянувши матеріали справи в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалидів в Україні" для підприємств, установ і организацій встановлено норматив рабочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної численності працівників.
Згідно ч. 1 ст. 20 вищезгаданого Закону підприємства (об'єднаня), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менше ніж встановлена нормативом, передбаченим частиною першою ст. 19 цього Закону, щорічно сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньомісячної річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою 10-Ш, затвердженою наказом Держкомстату України №49 від 10.01.2002 за 2004 середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 68 осіб, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у відповідності до Закону №2606-111 становить 3 робочих міста, тоді як фактично працювали 2 особи.
У пункті 14 положення "Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування ' інвалідів визначено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів
Відповідно до пункту 2.1 Інструкції щодо заповнення державної статистичної звітності за формами № 3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках", затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 06.07.1998 № 244 - звіт за формою № 3-ПН подається підприємствами, незалежно від форм власності і господарювання, місцевому центру зайнятості 28 числа щомісячно. Звіти за формою державної статистичної звітності № 3-ПН містять вичерпну інформацію про наявність на підприємстві вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів протягом звітного періоду.
Судом встановлено, що відповідач повідомляв у 2003 році органи працевлаштування інвалідів про наявність вільних робочих місць.
У матеріалах справи є звіти за формою державної статистичної звітності №3-ПН, які були надані відповідачем у 2003 році на адресу Сімферопольського міського центру зайнятості про наявність вільних робочих місць ( вакантних посад ). Таким чином, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що відповідач у справі повідомляв звітами за формою державної статистичної звітності №3-ПН Сімферопольський міський центр зайнятості про наявність вільних робочих місць, на яких може використовуватись праця інвалідів, а також про свою потребу в працівниках, але центр зайнятості, Управління праці і соціального захисту населення не направляло інвалідів для працевлаштування на вільні робочі місця.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 05.077.2001 №2606-111 працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної ь політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
Згідно до частини 3 і 4 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності | інвалідів в Україні" від 05.077.2001р. №2606-111 сплату штрафних санкцій підприємства об'єднання ), установи і організації провадять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів ( І обов'язкових платежів ).
Згідно бухгалтерської довідки, наданої відповідачем до господарського суду, встановлено, що за результатами діяльності підприємства виникли збитки за 2003 рік у суму 95000,80 грн. Відповідач є збитковим підприємством протягом більш ніж п'ять років.
Згідно пункту 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями) установами і організаціями штрафних санкцій у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку і використання цих коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1767 від 28.12.2001 суми штрафних санкцій визначаються у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідних підприємствах за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Середня заробітна плата на підприємстві за 2003 рік складає 4700 грн.
Як свідчать матеріали справи позивач уточнив позовні вимоги, та просив господарський суд стягнути з відповідача 3524 грн., без відповідного обгрунтування суми позову
За таких обставин, судова колегія вважає що господарський суд Автономної Республіки Крим правомірно відмовив Кримському республіканському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів у позові.
З урахуванням викладеного, вимоги Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим - відсутні.
Керуючись статтями 195, пунктом 1 статті 198, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтею 206, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Апеляційну скаргу Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.08. -08.08.2005 у справі № 2-27/8245.1-2005 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання законної сили цією ухвалою та в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.М. Заплава
Судді Т.С. Видашенко
М.І. Ткаченко