Постанова
Іменем України
06 вересня 2007 року
Справа № 2-22/2646-2007А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Маслової З.Д.,
суддів Заплава Л.М.,
Ткаченка М.І.,
секретар судового засідання Суровикіна М.С.
за участю представників сторін:
позивача: Кідіменко Н.І. за довіреністю №831 від 22.08.07; Скорупський К.В. за довіреністю №831 від 22.08.07 у с/з 23.08.07;
відповідача: Ященко І.М. за довіреністю №13-14/2026 від 21.03.07 у с/з 23.08.07;
розглянувши апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 14 червня 2007 року у справі № 2-22/2646-2007А
за позовом Судацької місцевої санітарно-епідеміологічної станції (вул. Мічуріна, 4, Судак, 98000)
до Контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим (бул. Леніна, 5/7, Сімферополь, 95006)
про визнання обов'язкових вимог від 26.04.2006 № 28-14/53 та від 25.07.2006 № 28-14/90 недійсними
07 лютого 2007 року Судацька міська санітарно-епідемічна станція звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Контрольно-ревізійного управління в АР Крим про визнання недійсним вимог, викладених в листах № 28-14/53 від 26 квітня 2006 року і №28-14/90 від 25 липня 2007 року, якими КРУ зобов'язало Судацьку СЕС перерахувати до спеціального фонду СЕС недоотримані кошти від надання платних послуг у сумі 21243,39 грн. (13621,59 + 7621,80).
Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті перевірок, актом № 28-14/90 встановлено безоплатне надання послуг з відведення земельних ділянок для будівництва об'єктів з 01.04.04 по 31.12.05 та згідно акту №26/21-72 від 06.07.06 за період з 01.04.04 по 01.03.06. Позивач також вважає, що вимоги КРУ не відповідають вимогам Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», так як КРУ не має права на пред'явлення вимог і позовів, тоді як надання СЕС послуг на оплатній основі не є обов'язковим (а.с. 14-36, 37-40).
Відповідач з позовними вимогами не погодився, доводи та заперечення надані у відзиві на позов (вих. № 13-18/31 від 23 квітня 2007 року), вказавши, що дії його працівників по проведенню ревізій фінансово-господарської діяльності позивача відповідають вимогам Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», а надання СЕС послуг з погодження відведення земельних ділянок під забудову та інші види землекористування, підготовку дозволів і санітарно-епідеміологічне обстеження та погодження асортименту продукції суб'єктів господарювання є обов'язковим за плату до 11.05.06 на підставі вимог ст. 35 ЗУ "Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення" та постанови КМУ №1544 від 15.10.02 Про затвердження переліку робіт і послуг у сфері забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення які виконуються і надаються за плату" (а.с. 70).
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 червня 2007 року у справі №2-22/2646-2007А (суддя Яковлєв С.В) позов задоволено. Визнано нечинними п.п. 1.1., 1.2., 1.3. п. 1 обов'язкових вимог контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим від 25 липня 2006 року п. 3 обов'язкових вимог від 26 квітня 2006 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 03,40 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі КРУ в АР Крим просить постанову скасувати, так як судом не були враховані доводи відповідача, надані ним докази до суду першої інстанції. Вважає постанову суду прийнятою з невідповідним застосуванням норм матеріального права та не в повній мірі встановлених обставин справи.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 08 серпня 2007 року суддя Антонова І.В. замінена на суддю Лисенко В.А., у зв'язку з відпусткою.
23 серпня 2007 року у судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги. Представник відповідача надав заперечення на апеляційну скаргу, просить постанову суду залишити без змін як законну. У справі оголошена перерва до 06 вересня 2007 року.
06 вересня 2007 року у судове засідання представники сторін не з'явились, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, їх явка судом обов'язковою не визнавалася.
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 вересня 2007 року суддя Лисенко В.А. замінена на суддю Заплава Л.М., у зв'язку з відпусткою.
Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, судова колегія вважає можливим розглянути справу відсутності не з'явившихся представників сторін.
Судова колегія, відповідно до вимог статті 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши представників сторін у судовому засіданні 23.08.07, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до плану роботи Контрольно-ревізійного сектору КРУ в АР Крим в містах Судак та Феодосії на І півріччя 2006 року була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Судацької санітарно-епідеміологічної станції (далі - СЕС) за період з 01.04.2004 р. по 01.03.2006 р. Була проведена перевірка повноти надходження плати за санітарно-епідеміологічну оцінку матеріалів з відведення земельних ділянок для будівництва об'єктів згідно тарифам, затвердженим п. 240 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2003 р. № 1351 «Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, які виконуються і надаються за плату установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби».
За результатами ревізії було складено Акт від 21.04.2006 р. № 26-12/20 і направлені обов'язкові вказівки (вимоги) від 26.04.2006р. № 28-14/53 про необхідність вжиття позивачем заходів з відшкодування недоотриманих коштів по наданню платних послуг по відведенню земельних ділянок для будівництва об'єктів за період з 01.04.2004р. по 31.12.2005р. на суму 11351,07 грн. (з урахуванням ПДВ - 13621,59 грн.) (а.с. 53).
В подальшому, фахівцями контрольно-ревізійного сектору КРУ в АР Крим в містах Судак та Феодосії проведено позапланову ревізію фінансово-господарської діяльності позивача на підставі постанови Судацького міського суду від 21.06.2006 р. з питань повноти надходження платних послуг за період з 01.04.2004р. по 01.03.2006р, за результатами якої складено Акт від 06.07.2006 р. № 26-21/72.
За наслідками зазначеної ревізії були направлені обов'язкові вимоги від 25.07.2006 р. № 28-14/90, в яких була зафіксована необхідність вжиття позивачем заходів по відшкодуванню недоотриманих коштів від надання платних послуг на загальну суму 6351,48 грн. (з урахуванням ПДВ - 7621,80 грн.) (а.с. 54).
На підставі вказаних вище двох актах № 26-21/20 від 21.04.2006р і № 26-21/72 від 06.07.2006р, відшкодуванню за надання платних послуг підлягає сума у розмірі 17702,55 грн.
Згідно вимог ст. 35 Закону України «Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення»від 24.02.1994 р. № 4004-12, кошти до спеціального фонду державного бюджету установ та закладів СЕС відраховуються за виконання робіт і надання послуг у сфері забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя, що не відноситься до медичної допомоги населенню, за:
- підготовку і надання дозволів, висновків, гігієнічних сертифікатів;
- вивчення, дослідження, аналіз проектів нормативних документів, проектної, технічної, інструктивно-методичної документації на відповідність вимогам санітарного законодавства;
- і інші види робіт і послуг відповідно до Переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Оплата, вказаних послуг здійснюється відповідно до тарифів і прейскурантів, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Оцінка матеріалів з відведення земельних ділянок для будівництва об'єктів є платною послугою відповідно до п. 1 Переліку робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, що використовуються і надається за плату, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2002р. № 1544. Вартість даної послуги визначена тарифами, встановленими в Постанові Кабінету Міністрів України від 27.08.2003 р. № 1351 «Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, які виконуються і надаються за платню установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби».
Матеріали ревізії свідчать, що позивач порушуючи Постанову КМУ від 15.10.2002р. № 1544 "Про затвердження переліку робіт і послуг у сфері забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення які виконуються і надаються за плату" самовільно в деяких випадках без отримання плати здійснював погодження відведення земельних ділянок під забудову та інші види землекористування, підготовку дозволів і санітарно-епідеміологічне обстеження та погодження асортименту продукції суб'єктів господарювання (а.с. 14-36).
Як встановила судова колегія, судом першої інстанції не були прийняті до уваги і вимоги ст. 41 Закону України «Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення» від 24.02.1994р. № 4004-12 згідно якої безкоштовне надання послуг не передбачено.
Крім того, судом не враховано, що посилання позивача на примітку до Переліку про надання послуг за плату на добровільній основі за договорами з юридичними та фізичними особами є необґрунтованим, так як Постанову КМУ № 1544 від 15.10.2002р. цією приміткою було доповнено Постановою КМУ № 662 від 11.05.2006 р., а ревізуємий період складає з 01.04.2004 р. по 01.03.2006 р., за який було виявлено порушення.
Тобто, добровільна основа надання вказаних послуг без їх оплати на вирішення керівника СЕС, як посадової особи, введена тільки з 11.05.06, що не може розповсюджуватися на правовідносини, які виникли з 01.04.04 по 10.05.06.
Таким чином, надання платних послуг до 11.05.2006р. є обов'язковим за плату згідно тарифів Постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2003р. № 1351 «Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, які виконуються і надаються за платню установам і закладам державної санітарно-епідеміологічної служби».
Посилання суду першої інстанції на те, що КРУ в АР Крим не мало правових підстав на пред'явлення до позивача вимог щодо вжиття заходів з відшкодування недоотриманих коштів, також є необґрунтованим, виходячи з наступного.
Ревізіями було встановлено факти ненадходження плати за надання платних послуг до спеціального бюджету СЕС, передбаченого ст. 13 Бюджетного кодексу України.
Відповідно до ст. 13 Бюджетного кодексу України, спеціальний фонд включає бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень, гранти або дарунки у вартісному обрахунку, одержані розпорядниками коштів на конкретну мету, різницю між доходами та видатками спеціального фонду бюджету. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 р. № 659 "Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання" до власних надходжень бюджетних установ відноситься, в тому числі і плата за послуги, що надаються бюджетними установами. Ці надходження мають постійний характер і обов'язково плануються у кошторисі розпорядників бюджетних коштів. Цю групу утворюють кошти від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законами та нормативно-правовими актами.
Відповідно до п.п. 11.4 наказу Державного казначейства України від 25.05.2004 № 89 "Про затвердження Порядку обслуговування державного бюджету за видатками" кошти спеціального фонду державного бюджету, що надійшли як власні надходження установ, зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки без конкретного віднесення до кодів економічної класифікації видатків.
З урахуванням вищевикладеного усі кошти, що надходять до спеціального фонду за надання платних послуг розпорядником, вважаються державними, тому, відповідно до п. 7 ст. 10 Закону України "Про державну-контрольно-ревізійну службу в Україні" органи ДКРС мають право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані та занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Таким чином, постанова господарського суду підлягає скасуванню, як прийнята з порушенням норм матеріального права та з неповним з'ясуванням обставин справи.
Керуючись статтями 24, 195, пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим задовольнити.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 червня 2007 року у справі № 2-22/2646-2007А скасувати.
3. Судацькій міській санітарно-епідеміологічній станції у позові про визнання вимог недійсними відмовити.
Суд апеляційної інстанції роз'яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду, набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя підпис З.Д. Маслова
Судді підпис Л.М. Заплава
підпис М.І. Ткаченко