Справа № 305/413/21
Номер провадження 3/305/164/21
26.03.2021.Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Марусяк М.О., розглянувши матеріали, що надійшли від Рахівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр-на України, українця, мешканця
АДРЕСА_1 , працює в Закарпатській філії "Телевишка Терентин",
за ч.1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 317640, 24 лютого 2021 року, об 11:00 год., в с.Ділове по вул. Трибушанській, № 37 а, в магазині АВС, Рахівського району, Закарпатської області, ОСОБА_2 здійснювала торгівлю недотримуючись карантинних вимог, а саме: без захисної маски що закриває рот та ніс, без лінії розмежування дотримання дистанції та урни для використаних захисних масок, чим порушила постанову Кабінету Міністрів України №1236 від 09.02.2021.
Під час розгляду матеріалів, в суді ОСОБА_1 , вину свою повністю заперечив та зазначив, що власником магазину про який йдеть у протоколі він не являється, жодного відношення до такого не має. Магазин АВС, що розташований в АДРЕСА_2 належить його батьку - ОСОБА_1 , а він сам працює в Закарпатській філії "Телевишка Терентин". На момент коли до магазину зайшли працівники поліції його там взагалі не було. Чому на нього склали протокол йому незрозуміло. Просив закрити провадження у справі на підставі ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушенн, так як він не являється власником або хоч б співробітником зазначеного магазину.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
Так, ч.1 т.44-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Диспозиція норми ч.1 ст.44-3 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні правила щодо карантину людей.
Крім того, суб'єктом правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, є уповноважена особа суб'єкта господарювання.
Відповідно до ст.55 Господарського Кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Суд також враховує, що згідно ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а, відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається саме на особу, уповноважену на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначену ст. 255 КУпАП.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 317640 24 лютого 2021 року, об 11:00 год., в с.Ділове по вул. Трибушанській, № 37 а, в магазині АВС, Рахівського району, Закарпатської області, ОСОБА_2 здійснювала торгівлю недотримуючись карантинних вимог, а саме: без захисної маски що закриває рот та ніс, без лінії розмежування дотримання дистанції та урни для використаних захисних масок, чим порушила постанову Кабінету Міністрів України №1236 від 09.02.2021.
Проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, під час складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 поліцейським було порушено вимоги ст.255 КУпАП та не зібрано достатньої кількості доказів, які б підтверджували її винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП.
Більше того, поліцейські, які складали протокол про адміністративне правопорушення долучили до матеріалів справи виписку з єдиного державного рестру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якої фізична-особа підприємець ОСОБА_3 здійснює підприємницьку діяльність, а не ОСОБА_1 на якого склали протокол.
Натомість, в матеріалах справи відсутні будь-які документи на підтвердження того, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання або перебуває у трудових відносинах з ОСОБА_3 , який являється власником магазину АВС.
У відеофайлі доданому поліцейським до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, міститься запис на якому ОСОБА_1 взагалі не має.
Окрім того, поліцейський ОСОБА_4 не вказав пункт постанови Кабінету Міністрів України, що порушив ОСОБА_1 , на який він посилався при складанні протоколу.
Отже, відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Судом під час розгляду справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.44-3 КУпАП не здобуто належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання її винуватою у вчиненні даного правопорушення.
Аналізуючи зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази у їх сукупності, приходжу до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, відповідно до ст. 247 п.1 КУпАП через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 251, 256, 280, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.44-3 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Судовий збір в сумі 454 гривні віднести за рахунок держави.
На постанову може бути подана апеляційна скаргав судову палату до Закарпатського апеляційного суду через Рахівський районний суд Закарпатської області протягом 10 діб з моменту її проголошення.
Суддя Рахівського районного суду: М.О. Марусяк