Код суду 233 № 233/522/21
26 березня 2021 року Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Орчелота А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від відділу поліції № 2 Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м. Костянтинівка, Донецької області, громадянка України, працює продавцем у магазині «Ріф», зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
за ч. 1 ст. 164 КУпАП, -
До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області, надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 128089 від 27 січня 2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 27 січня 2021 року о 14 годині 50 хвилин, будучи продавцем, у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , здійснювала торгівельну діяльність, а саме: торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без відповідної ліцензії.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначила, що з протоколом про адміністративне правопорушення вона не згодна, свою вину у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст 164 КУпАП не визнала. В подальшому в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина перша ст.164КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Згідно з ст. 251КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у діяльності, що містить ознаки господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю слід розуміти, діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, то мають цільову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно з ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво як вид господарської діяльності - де самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання(підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» Верховний Суд України роз'яснив, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Отже, головною складовою даного складу адміністративного правопорушення є провадження господарської діяльності особою, яка не має державної реєстрації як суб'єкта господарювання, або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування,а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В той же час, з досліджених судом матеріалів справи судом встановлено, що поліцейським СРПП Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Інт О.П. не надано жодного доказу того, що у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , здійснювалася господарська діяльність, а саме: відсутні чеки, квитанції, ордери, розписки, інші документи фінансового характеру на придбання продукції, тощо. До протоколу не надано доказів того, що дії ОСОБА_1 мають ознаки підприємницької діяльності, а так само в матеріалах справи відсутні докази того, що метою здійснення ОСОБА_1 торгівлі було отримання прибутку, яка є обов'язковою умовою здійснення господарської діяльності, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей щодо того, за якою ціною здійснювалася реалізація тютюнових виробів, алкогольних напоїв, та чи були від продажу отримані будь-які грошові кошти. Також відсутні належні і достатні докази того, що саме ОСОБА_1 систематично, на свій власний ризик здійснювала торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами з метою отримання прибутку, тобто займалася господарською діяльністю, оскільки саме такі дії передбачає об'єктивна сторона адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Також, судом перевірено інформацію та отримано довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відповідно до якого ОСОБА_1 статусу фізичної особи - підприємця не має.
Крім того, в матеріалах справи містяться протоколи вилучення від 27.01.2021 року, в яких перелічені вилучені алкогольні напої та тютюнові вироби різних марок, однак норми КУпАП не містять положень, які б регламентували проведення огляду приміщень, а до протоколу про адміністративне правопорушення не додано витягу з ЄРДР, в межах якого міг бути проведений огляд магазину, що ставить під сумнів законність проведення такого огляду та вилучення.
Також суд зауважує, що постановою судді від 09 лютого 2021 року даний протокол про адміністративне правопорушення направлявся до відділу поліції № 2 Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області для належного оформлення з тих підстав, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 128089 від 27 січня 2021 року не зазначено нормативно - правовий акт, яким передбачено відповідальність за дане правопорушення; відсутні відомості щодо приналежності предметів, якими здійснювалася господарська діяльність, відповідно до їх найменування, зазначених у протоколах вилучення від 27.01.2021 року; відсутні правовстановлюючі документи, щодо об'єкту нерухомого майна та/або земельної ділянки, а також прилеглої території на якій розташований магазин, в якому/на якій здійснювалася господарська діяльність; відсутні відомості щодо наявності чеків, квитанцій, ордерів, розписок, інших документів фінансового характеру на придбання продукції, а також відсутні докази того, що ОСОБА_1 не зареєстрована як фізична особа - підприємець та того, що вона не отримувала ліцензії на продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
В той же час, вдруге протоком про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 128089 від 27 січня 2021 року, складений за ч. 1 ст. 164 КУпАП відносно ОСОБА_1 направлено до суду без належного виконання вимог, зазначених у вказаній вище постанові.
Відповідно до вимог діючого законодавства, а саме ст.ст. 9, 33, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частина 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що суду не було надано належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по справі необхідно закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вилучені 27.01.2021 року у ОСОБА_1 алкогольні напої та тютюнові вироби - повернути ОСОБА_1 .
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.
Суддя А.В. Орчелота