справа № 761/44138/18 головуючий у суді І інстанції Саадулаєв А.І.
провадження № 22-ц/824/4532/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
24 березня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Гасюк В.В.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києвавід 14 грудня 2020 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «АК «Київводоканал», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, -
У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом та просила у залежності від встановлення з вини кого з відповідачів сталося залиття квартири позивача стягнути на її користь майнову шкоду у розмірі 53 445 грн. та 5 000 грн. в якості відшкодування за спричинену моральну шкоду.
У грудні 2020 року ОСОБА_2 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 .
Заява обґрунтована тим, що внаслідок недбалих дій ОСОБА_1 по утриманню в належному стані технічних приладів по обслуговуванню водопостачання 22 липня 2018 року відбулося залиття квартири позивача. Відповідно до висновку експерта № 28-11/20 за результатами проведення комісійного експертного будівельно-технічного дослідження від 28 листопада 2020 року кошторисна вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт, необхідних для усунення пошкоджень, що виникли в результаті дії води при залитті квартири АДРЕСА_2 , а також відповідно вартість майнової шкоди, завданої власнику квартири ОСОБА_2 станом на дату складання висновку становить 406 690 грн. Підставою звернення із вказаною заявою є ризик відчуження квартири, про що заявнику стало відомо 01 грудня 2020 року з оголошення про продаж квартири, яке міститься в мережі інтернет, де розміщено оголошення про продаж квартири за адресою: АДРЕСА_3 , за 135 000 доларів США.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 14 грудня2020 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через порушення норм процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд взяв в основу висновок експерта, який був поданий разом із заявою про збільшення позовних вимог, яка до даного часу судом не розглядалася та вмотивована ухвала не приймалася. Позивачем безпідставно та протиправно збільшено суму майнової шкоди на 353 245 грн., що в 7,6 разів перевищує вартість ремонту квартири позивача. Захід забезпечення позову, застосований судом, є неспівмірним із заявленими позивачем вимогами. Ціна позову до цього часу складає 53 445 грн. майнової шкоди та 5 000 грн. моральної шкоди. Судом накладено арешт на квартиру ринковою вартістю близько 4 000 000 грн. Оголошення про начебто продаж квартири, на яке посилається позивач, жодним чином не стосується квартири відповідача та фактично є оголошенням про продаж зовсім іншої квартири у тому ж будинку. Ухвалою суду від 26 жовтня 2020 року у даній справі позивачу вже було відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову. Позовні вимоги заявлено до ОСОБА_1 та ПрАТ «Київводоканал» як співвідповідачів. Однак, суд не взяв до уваги зазначений факт, а також і те, що питання забезпечення позову відносно ПрАТ «Київводоканал» взагалі не ставилося. Суд забезпечив позов на підставі заяви, поданої неуповноваженою особою. В ухвалі суду не наведено обґрунтування існування реальної загрози невиконання або утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову ОСОБА_2 . Позивачем не надано суду доказів на підтвердження заявлених ним вимог про вжиття заходів забезпечення позову.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що дізнавшись про забезпечення позову ОСОБА_1 вирішила здійснити усі можливі дії щодо майбутнього уникнення від виконання рішення. Після накладення арешту на квартиру на підставі договору дарування квартира була відчужена ОСОБА_3 . У судовому засіданні 18 лютого 2021 року судом прийнято заяву про збільшення позовних вимог та задоволено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Суду не надано доказів, що квартира коштує 4 000 000 грн., доказів, що площа квартири відрізняється від тієї, яка зазначена в оголошенні та що будинок має не один, а три під'їзди. Заяви про забезпечення позову не є аналогічними. Залиття квартири відбулося саме з вини ОСОБА_1 . Заява про забезпечення позову підписана Гладким Р.В. та його повноваження містяться у матеріалах справи. Позивач уклала договір про надання правничої допомоги з АО «Кравець і партнери», адвокатом в якому є Гладкий Р.В. Назаренко М.В. також є адвокатом зазначеного об'єднання.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також унеможливити ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, є співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Однак, апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до вимог ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, яка на думку позивача, завдана діями ОСОБА_1 та ПрАТ «АК «Київводоканал».
У заяві про забезпечення позову ОСОБА_2 вказувала на те, що існує реальна загроза невиконання або утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Апеляційний суд вважає, що заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на нерухоме майно, які просила вжити позивач, не є співмірними з позовними вимогами. Так, у заяві про забезпечення позову ОСОБА_2 зазначає, що ринкова вартість квартири, на яку накладено арешт оскаржуваною ухвалою, становить 135 000 доларів США. Згідно висновку експерта кошторисна вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт, а також відповідно вартість майнової шкоди, завданої при залитті квартири, становить 406 690 грн.
У той же час, ОСОБА_2 просила накласти арешт на всю квартиру, а не в межах вартості завданої їй шкоди, яка на думку позивача мала місце.
Крім того, позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заявлені до двох відповідачів солідарно, один з яких є юридичною особою та має банківські рахунки, на які отримує від споживачів послуг оплату. Зазначені обставини не заперечував представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що коштів на рахунках ПрАТ «АК «Київводоканал» не буде достатньо для виконання рішення суду у разі задоволення позову. Про наявність відповідної суми коштів на рахунках ПрАТ «АК «Київводоканал» не заперечував представник зазначеного відповідача, однак, вказував що ПрАТ «АК «Київводоканал» не має наміру їх сплачувати, оскільки своєї вини не визнає. Отже, відсутні підстави вважати, що у разі задоволення позову в межах заявлених позивачем вимог, виконання рішення суду буде утрудненим чи неможливим.
За таких обставин, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на наявних у справі доказах, що у відповідності до вимог ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення з прийняттям постанови про відмову ОСОБА_2 у задоволенні заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 14 грудня2020 року скасувати та прийняти постанову.
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «АК «Київводоканал», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повне судове рішення складено 25 березня 2021 року.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.