справа № 759/16980/13-ц головуючий у суді І інстанції Кириленко Т.В.
провадження № 22-ц/824/3648/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
24 березня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Гасюк В.В.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 19 листопада 2020 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ХАУС» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У серпні 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ХАУС» звернулася до суду з заявою, в якій просила замінити стягувача ПАТ «КБ «НАДРА» на його правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ХАУС» у справі № 759/16980/13-ц.
Заява обґрунтована тим, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 09 грудня 2013 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» непогашений кредит на загальну суму 315 633 грн. 94 коп., а також судовий збір в сумі 3 146 грн. 34 коп. 15 травня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ХАУС» було укладено договір № GL2N79276ПВ272 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ХАУС» набуло статусу нового кредитора та отримало право вимоги за кредитними договорами, в тому числі, за кредитним договором № 94/П/41/2008-980.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 19 листопада 2020 року заяву ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ХАУС» задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через порушення норм процесуального права та залишити заяву без розгляду.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що він не був повідомлений про розгляд заяви, що є безумовною підставою для скасування судового рішення. У провадженні суду розглядається аналогічна заява про заміну сторони виконавчого провадження. У рамках судового розгляду справи відповідачем було подано заяву про зупинення провадження у справі у зв'язку з тим, що на розгляді у суді перебуває заява державного виконавця про видачу дублікату виконавчого листа на примусове виконання рішення. Ухвалою суду від 29 вересня 2020 року провадження було зупинено до розгляду по суті заяви про видачу дублікату виконавчого листа. Ухвалою суду від 15 жовтня 2020 року яка набрала чинності, у задоволенні заяви державного виконавця про видачу дублікату виконавчого документу було відмовлено. Подача аналогічної заяви про заміну сторони у справі є зловживанням процесуальними правами. Суд першої інстанції не мав підстав для відкриття провадження та розгляду заяви про заміну сторони по суті.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «КБ «НАДРА» відступлено ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ХАУС» право вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
Однак, апеляційний суд не може повністю погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Судом встановлено,що рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 09 грудня 2013 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» непогашений кредит в розмірі 175 293 грн. 59 коп., несплачені відсотки в сумі 95 620 грн. 03 коп., пеню за прострочене виконання зобов'язання в сумі 19 800 грн. 49 коп., штраф за порушення строків сплати мінімально необхідного платежу в сумі 19 104 грн., суму індексації за період прострочення платежів в розмірі 4 815 грн. 83 коп., а всього 315 633 грн. 94 коп., а також судовий збір в сумі 3 146 грн. 34 коп. (а.с.32).
15 травня 2020 року між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ХАУС» було укладено договір № GL2N79276ПВ272 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ХАУС» набуло статусу нового кредитора та отримало право вимоги за кредитними договорами, в тому числі, за кредитним договором № 94/П/41/2008-980 (а.с.96-98).
З реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, вбачається, що право вимоги за кредитним договором № 94/П/41/2008-980, укладеним між ПАТ «КБ «НАДРА» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ХАУС» (а.с.99-100).
Згідно з частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до ч. ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до частини першої, другої, п'ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18).
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
Встановивши у справі факт набуття ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ХАУС» статусу нового кредитора та отримання ним прав вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 , суд першої інстанції прийшов вірного висновку про обґрунтованість заяви про заміну стягувача правонаступником.
Заперечуючи проти заяви, ОСОБА_1 вказує на те, що аналогічна заява про заміну сторони виконавчого провадження вже подавалася заявником. Ухвалою суду від 29 вересня 2020 року було зупинено провадження до розгляду заяви державного виконавця про видачу дублікату виконавчого листа на примусове виконання рішення. Ухвалою суду від 15 жовтня 2020 року у задоволенні заяви державного виконавця про видачу дублікату виконавчого документу відмовлено. Подача аналогічної заяви про заміну сторони у справі є зловживанням процесуальними правами.
Однак, такі доводи ОСОБА_1 є безпідставними, виходячи з наступного.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому, реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
За таких обставин, посилання ОСОБА_1 на зловживання заявником процесуальними правами не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки подача заяви про заміну сторони у справі спрямована на реалізацію права, що стосується виконання судового рішення, яке набрало законної сили, та є обов'язковим до виконання.
Доводи апеляційної скарги в частині наявності ухвали суду від 29 вересня 2020 року про зупинення провадження у справі до розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа, апеляційний суд вважає безпідставним, оскільки строк зупинення провадження на момент розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження сплив.
Також не заслуговують на увагу доводи в частині посилання апелянта на ухвалу суду від 15 жовтня 2020 року про відмову у видачі дубліката виконавчого листа, оскільки постановлення судом такої ухвали не є перешкодою для розгляду питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач також посилається на те, що він не був повідомлений про розгляд заяви.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
З матеріалів справи вбачається, що 07 серпня 2020 року до суду першої інстанції надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Однак, матеріали справи не містять відомостей про те, що учасників справи, у тому числі, і ОСОБА_1 , було повідомлено про розгляд справи, який відбувся 19 листопада 2020 року, згідно встановленого порядку про вручення судових повісток, який передбачений ст. 128, 130 ЦПК України.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції розглянув справу з порушенням норм процесуального права за відсутності ОСОБА_1 , не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, що у силу вимог ст. 376 ЦПК України є обов'язковою підставою для скасування ухвали суду з прийняттям постанови по суті вимог заявника.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 19 листопада 2020 року скасувати та прийняти постанову.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ХАУС» про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.
Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ХАУС», код ЄДРПОУ 41661563 у справі № 759/16980/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повне судове рішення складено 25 березня 2021 року.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.