26 березня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/570/21-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
І. РУХ СПРАВИ
1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач або ГУ ПФУ в Чернівецькій області), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області та зобов'язати сформувати і подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області подання про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 4025,00 грн., згідно квитанції АТ «ТАСКОМБАНК» №ПН1890074 від 15.12.2020 р.
1.2. Ухвалою суду від 16.02.2021 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2.1. 15.12.2020 року позивачем укладено договір купівлі-продажу квартири, згідно якого нею придбано квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
2.2. При нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу квартири позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4025,00 грн., що підтверджується квитанцією №ПН1890074 від 15.12.2020 р.
2.3. Представник позивача зазначає, що позивачем житло придбавалось вперше, тому остання звернулася до відповідача із заявою від 19.01.2021 року про вчинення дій щодо повернення помилково сплачених коштів - збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 4025,00 грн., оскільки вважає, що вона не є платником такого збору.
2.4. Однак, на звернення позивача відповідач надав відповідь від 25.01.2021 року №2400-0502-8/2266, якою відмовив у задоволенні прохання щодо вчинення дій стосовно повернення збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, що і обумовило звернення позивача до суду з цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Аргументи позивача
3.1. В обґрунтування заявлених вимог в позовній заяві представником позивача зазначено, що оскільки відповідно до статті 49 Закону України “Про нотаріат” однією з підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії є невнесення встановлених законодавством платежів пов'язаних з її вчиненням особою, яка звернулась з проханням про вчинення нотаріальної дії, позивачем перед укладенням зазначеного вище договору купівлі-продажу квартири було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості придбаного житла - 4025,00 грн., підтвердженням чого є квитанція АТ «ТАСКОМБАНК» №ПН1890074 від 15.12.2020 р., хоча житло нею придбавалось вперше.
3.2. При цьому, вказує, що згідно пункту 9 статті 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” фізичні особи, які придбавають житло вперше, звільнені від сплати збору.
3.3. Оскільки нерухоме майно (житло) на підставі договору купівлі-продажу квартири від 15.12.2020 року придбано позивачем вперше, представник позивача стверджує, що позивач є звільненою від обов'язку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % від вартості об'єкту нерухомого майна в сумі 4025,00 грн при нотаріальному посвідченні вказаного договору купівлі-продажу квартири, а отже такі кошти були сплачені нею помилково.
3.4. Оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на останнього покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
3.5. Окрім цього, стверджує, що зміни, внесені Постановою №866 до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740, не позбавляють ГУ ПФУ у Чернівецькій області обов'язку щодо повернення позивачу безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Аргументи відповідача
3.6. 26.02.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує щодо задоволення з огляду на наступне. Зокрема, зазначає, що відповідно до вимог статей 1-4 “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 року №400/97-ВР фізичні особи, які придбавають нерухоме майно повинні сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка вартості нерухомого майна зазначеного в договорі купівлі-продажу.
3.7. Пунктом 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР передбачено, що громадяни, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше, звільняються від сплати цього збору. Таким чином, стверджує, що право на отримання вказаної пільги надається у вигляді звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування або на повернення такого зайво сплаченого збору за умови наявності у громадянина доказів, що такий громадянин перебуває у черзі на одержання житла або придбаває житло вперше.
3.8. Пунктом 15-3 Порядку 1740 передбачено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Оскільки позивачем, при реєстрації купівлі-продажу нерухомого майна документу підставі яких нотаріусу надано право звільняти покупця від сплати збору обов'язкове державне пенсійне страхування, не були надані, сплата збору здійснена правомірно.
3.8. Звертає увагу суду на те, що органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями щодо визнання особи такою, що придбаває житло вперше або під час придбання житла перебувала у черзі на отримання житла.
3.9. Також зауважує, що до поданої позивачем заяви не було надано жодного документу, який би підтверджував те, що позивач придбавала житло і перебувала у черзі на одержання житла або придбавала житло вперше.
3.10. Відтак зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4025,00 грн., є безпідставними та такими, що не відповідають вимогам законодавства України, яке регулює порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
IV. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. Заяв та клопотань від учасників справи до суду не надходило.
V. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
5.1. Згідно договору купівлі-продажу квартири від 15.12.2020 ОСОБА_1 придбала квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Договір купівлі-продажу від 15.12.2020 року посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Савчук В.Г. та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №5728 (а.с. 10-11).
5.2. Вказане також підтверджується наявною у матеріалах справи інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 12.01.2021 року № 240111965 (а.с. 12).
5.3. При оформленні договору купівлі-продажу квартири від 15.12.2020 року, позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4025,00 грн., що підтверджується квитанцією №ПН1890074 від 15.12.2020 р. (а.с. 13).
5.4. Вважаючи, що житло придбане нею вперше, позивач звернулася до відповідача із заявою від 19.01.2021 року, в якій просила вчинити дії щодо повернення сплаченого нею збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 14-15). Однак, за результатами розгляду даної заяви, листом від 25.01.2021 року №2400-0502-8/2266 ГУ ПФУ в Чернівецькій області позивача повідомлено про наступне: «З набранням чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (далі - Постанова №866), нотаріусам надано право звільняти від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбаванні нерухомого майна, за умови надання особою підтверджуючих документів придбання житла вперше.
Зокрема, пункт 15-2 доповнено підпунктами "в" і "г" такого змісту:
“в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. “.
Таким чином, оскільки Вами не було надано необхідний перелік документів ні нотаріусу під час реєстрації операцій купівлі-продажу нерухомого майна, ні при зверненні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, підстави для формування та надання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Чернівецькій області до Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету відсутні.» (а.с. 16).
VІ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
6.1. Предметом цього позову є бездіяльність відповідача щодо не вчинення дій стосовно повернення сплаченого позивачем збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4025,00 грн., а тому суд має надати зазначеній бездіяльності оцінку на предмет відповідності чинним нормативно-правовим актам, через призму верховенства права.
6.2. Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначений Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).
6.3. Відповідно до абзацу 1 пункту 9 статті 1 даного Закону платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
6.4. Абзацом 2 пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР визначено, що нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
6.5. При цьому, згідно абзацу 3 пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
6.6. Крім цього, питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” врегульовані у Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 (далі - Порядок №1740).
6.7. Згідно з пунктом 15-1 Порядку №1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
6.8. Пунктом 15-3 Порядку №1740 визначено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
6.9. Проаналізувавши вказані норми Закону та Порядку, суд дійшов висновку, що громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема квартиру, вперше не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.
6.10. Разом з цим, суд зауважує, що чинне законодавство України не містило визначення слова "придбавають", внаслідок чого в понятійно-категоріальному апараті існувала лакуна, яка усувалась тлумаченням судами при правозастосуванні норм матеріального права, виходячи із семантичного значення цього слова.
За таких обставин, суди, при здійсненні судочинства, виходили з того, що слово “придбавають” свідчить про оплатне набуття права власності на певний об'єкт.
6.11. Однак, Постановою Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій” від 23 вересня 2020 р. № 866 внесено зміни до Порядку №1740, а саме:
- Пункт 15-2 доповнено підпунктами “в” і “г” такого змісту: збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;
- Пункт 15-3 доповнено абзацом такого змісту: нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах “в” і “г” пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
6.12. Отже, наведеними змінами до Порядку №1740, які були чинні на момент виникнення оспорюваних правовідносин, усунена правова невизначенність щодо розуміння юридичного терміну "придбавають". Зокрема, під "придбаває житло вперше" необхідно розуміти, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя.
6.13. Аналізуючи наведене, слід прийти до висновку, що визначення "придбаває”, охоплює не лише оплатне набуття права власності на певний об'єкт, а і його приватизацію, успадкування, дарування та купівля частки в спільному майні подружжі.
6.14. Лише у разі відсутності наведених способів придбавання нерухомого майна, особа відповідно до пункту 15-2 Порядку №1740 не сплачує збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна.
6.15. Судом у цій справі встановлено, що при оформленні договору купівлі-продажу квартири від 15.12.2020 року, позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4025,00 грн., що підтверджується квитанцією №ПН1890074 від 15.12.2020 р.
6.16. Водночас, суд вважає, що відомості інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 12.01.2021 року № 240111965 свідчать про те, що позивачем не зареєстровано будь-яких операцій з придбання нерухомого майна, що належить до об'єктів житлової нерухомості, окрім придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1 , придбаної на підставі договору купівлі-продажу від 15.12.2020 року, який посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Савчук В.Г. та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №5728.
6.17. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження представника позивача про придбання позивачем житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна (об'єктів житлової нерухомості) та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
6.18. Окрім цього, відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а тому у цій справі суд враховує правову позицію Верховного Суду, яка викладена в його постанові від 20.03.2018 року, у справі №819/1249/17 та не вбачає підстав для відступлення від неї. Так, Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу. Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами. Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
6.19. Окрім цього, відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
6.20. Так, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах “Лелас проти Хорватії” (Lelas v. Croatia), “Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки” (PincovdandPine v. The Czech Republic), “Ґаші проти Хорватії” (Gashiv. Croatia), “Трго проти Хорватії” (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу “належного урядування”, згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
6.21. Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 дійсно придбала житло вперше (за договором купівлі-продажу квартири від 15.12.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 ) та при укладенні договору купівлі-продажу помилково сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 відсотка від його вартості, що становить 4025,00 грн.
6.22. У свою чергу, процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787 (далі - Порядок № 787).
6.23. Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування компенсації здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили. У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
6.24. Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 року № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
6.25. Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
6.26. Вказаний висновок суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.11.2018 року у справі №813/1126/17.
6.27. Відтак відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у вчиненні дій стосовно повернення збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, а саме щодо внесення подання щодо повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4025,00 грн, сплаченого при придбані житла вперше на підставі договору купівлі-продажу від 15.12.2020 року.
6.28. Стовно тверджень відповідача у листі від 25.01.2021 року №2400-0502-8/2266 щодо внесення Постановою №866 змін до Порядку № 1740, з урахуванням яких нотаріусам надано право звільняти від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбаванні нерухомого майна, за умови надання особою підтверджуючих документів придбання житла вперше, суд зазначає наступне.
6.29. Дійсно, як зазначено судом вище, Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» від 23 вересня 2020 р. № 866 внесено зміни до Порядку №1740, у відповідності до яких нотаріусам надано право звільняти від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбаванні нерухомого майна, за умови надання особою підтверджуючих документів придбання житла вперше.
6.30. Однак, якщо особа не вчинила відповідних дій щодо подання підтверджуючих документів придбання житла вперше при укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна, це не свідчить про відсутність у неї права на повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу такого майна, якщо вказаний збір все ж був помилково нею сплачений.
6.31 Окрім цього, на переконання суду, внесені Постановою №866 зміни до Порядку № 1740 не позбавляють ГУ ПФУ у Чернівецькій області обов'язку щодо вчинення дій стосовно повернення позивачу безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
7.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною 2 статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
7.2. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідач, відмовляючи позивачу у вчиненні дій щодо повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, діяв не на підставі Конституції та законів України.
Суд вважає, що Головним управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області допущено протиправну бездіяльність стосовно позивача, що полягає у не вчиненні дій щодо звернення до Головного Управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області з відповідним поданням про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, помилково сплаченого останньою в сумі 4025,00 грн.
7.3. Відтак, суд доходить висновку, способом виконання, який забезпечить поновлення порушеного права позивача є зобов'язання відповідача сформувати та подати до Головного Управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області подання про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 4025,00 грн., сплаченого згідно квитанції №ПН1890074 від 15.12.2020 р.
7.4. Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
7.5. Суд зазначає, що інші доводи сторін, наведені у завах по суті справи, вищезазначених висновків суду не спростовують.
7.6. Відповідно до частин 1, 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
7.7. Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
7.8. У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини “Щокін проти України” (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про “закон”, стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі “Шпачек s.r.о.” проти Чеської Республіки” (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі “Бейелер проти Італії” (Beyeler v. Italy № 33202/96).
7.9. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
7.10. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
7.11. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України” (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), “Проніна проти України” (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та “Серявін та інші проти України” (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
8.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
8.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 коп., що підтверджується квитанцією №21468 від 05.02.2021 року (а.с. 7).
8.3. Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо формування та подання до Головного Управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області подання про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 4025,00 грн., сплаченого згідно квитанції №ПН1890074 від 15.12.2020 року при укладенні договору купівлі-продажу квартири від 15.12.2020 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області сформувати та подати до Головного Управління Державної Казначейської служби України у Чернівецькій області подання про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 4025,00 грн., сплаченого згідно квитанції №ПН1890074 від 15.12.2020 року при укладенні договору купівлі-продажу квартири від 15.12.2020 року.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області судові витрати у вигляді сплаченого згідно квитанції №21468 від 05.02.2021 року судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, м. Чернівці, площа Центральна, 3, код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя О.В. Анісімов