16 березня 2021 року Справа № 480/9493/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бондаря С.О.
за участю секретаря судового засідання - Демченко К.І.
представника позивача - Хурсенка С.О.
представника відповідача - Литвиненка А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/9493/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області від 30.11.2020 №1707 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 заступника начальника Липоводолинського відділення поліції Роменського відділу поліції ГУНП в Сумській області;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області від 03.12.2020 №587 о/с про звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Липоводолинського відділення поліції Роменського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області з 04.12.2020.
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 44542,48 грн.
Вимоги мотивовані тим, що згідно з оскаржуваним наказом дисциплінарне стягнення відносно ОСОБА_1 накладено за порушення службової дисципліни, що виразилося у ігноруванні завдань та обов'язків визначених Присягою працівника поліції, текст якої закріплено ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», невиконання вимог частин 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, частини 1 статті 3, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18; пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», абзацу 2 пункту 1 Розділу II «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у нехтуванні інтересами служби, низьких моральних якостях, що негативно вплинуло на авторитет поліції як органу державної влади. На думку позивача, переліченні нормативні акти носять загальний характер і не розкривають суті правопорушення, за яке на нього накладено дисциплінарне стягнення та звільнено зі служби в поліції. Факт вчинення позивачем порушення службової дисципліни відповідачем також не встановлений.
Спірний наказ в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення прийнято відповідачем без повного всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, встановлення факту вчинення проступку та ступеню вини, що є невиконанням покладених на відповідача Дисциплінарним статутом Національної поліції України обов'язків.
Висновки, які містяться в оскаржуваних наказах, стосуються описання порушення, що інкримінується позивачу у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та якому буде надана оцінка судом під час розгляду кримінального провадження, при цьому причини та умови вчинення дисциплінарного проступку відповідачем не встановлені.
Пунктом 10 ч. 1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення. Таким чином, правовою підставою для звільнення особи за порушення дисципліни є наявність в її діях (бездіяльності) складу дисциплінарного проступку, тобто невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни, а для звільнення особи у зв'язку з вчиненням нею кримінального правопорушення - набрання законної сили відповідним рішенням суду. Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону № 2337-УІІІ поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Всупереч вказаним вимогам законодавства, позивача було звільнено за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення до набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Матеріалами службового розслідування та спірними наказами не встановлено вчинення позивачем будь-якого дисциплінарного проступку.
Головне управління Національної поліції в Сумській області у відзиві на позов зазначає, що підставою притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стала інформація про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42020200000000289 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України. Службовим розслідуванням встановлено, що згідно ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 23.10.2020 про надання дозволу на проведення обшуку, під час досудового розслідування встановлено, що посадові особи Липоводолинського відділення поліції Роменського відділу поліції ГУНП в Сумській області, у тому числі ОСОБА_1 , за попередньою змовою групи осіб вимагали неправомірну вигоду від громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за не створення штучних перешкод у виготовленні та перевезенні лісоматеріалів, безперешкодне переміщення лісопродукції, здійсненні господарської діяльності. 27.10.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень.
На думку відповідача, внесення стосовно ОСОБА_1 відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України, вручення йому підозри, свідчить про вчинення ним дисциплінарного проступку, що полягає у ігноруванні завдань та обов'язків визначених Присягою працівника поліції, текст якої закріплено ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», невиконання вимог частин 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, частини 1 статті 3, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18; пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», абзацу 2 пункту 1 Розділу II «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у нехтуванні інтересами служби, низьких моральних якостях, що негативно вплинуло на авторитет поліції як органу державної влади.
Тому, ОСОБА_1 правомірно був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Ухвалою суду від 30.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи.
Згідно з ухвалою від 21.01.2021 справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідно до ухвали від 16.02.2021 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Протокольною ухвалою від 26.02.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.
Представник позивача Хурсенко С.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача Литвиненко А.О. позов не визнав з підстав викладених у відзиві на позов.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 з 07.11.2015 проходив службу в Національній поліції України.
27.07.2020 позивача було призначено на посаду заступника начальника Липоводолинського відділення поліції Роменського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Сумській області.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області від 30.11.2020 №1707 за порушення службової дисципліни, що виразилося у ігноруванні завдань та обов'язків визначених Присягою працівника поліції, текст якої закріплено ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», невиконання вимог частин 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, частини 1 статті 3, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18; пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», абзацу 2 пункту 1 Розділу II «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у нехтуванні інтересами служби, низьких моральних якостях, що негативно вплинуло на авторитет поліції як органу державної влади, на підставі статей 11, 12, 13, 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Згідно з наказом начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області від 03.12.2020 №587 о/с, у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 3 грудня 2020 року.
ОСОБА_1 , вважаючи незаконним притягнення до дисциплінарної відповідальності звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Частина 1 статті 3 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) визначає, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
За приписами пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Частинами 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі по тексту - Статут) визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до ст.11 Статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
За приписами статті 12 Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з ст.13 Статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до ст.14 Статуту Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Пунктами 3, 7 чистини 1 ст.19 Статуту передбачено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку.
З висновку службового розслідування вбачається, що підставою притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стала інформація про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42020200000000289 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.
Так, службовим розслідуванням встановлено, що згідно ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 23.10.2020 про надання дозволу на проведення обшуку, під час досудового розслідування встановлено, що посадові особи Липоводолинського відділення поліції Роменського відділу поліції ГУНП в Сумській області, у тому числі ОСОБА_1 , за попередньою змовою групи осіб вимагали неправомірну вигоду від громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за не створення штучних перешкод у виготовленні та перевезенні лісоматеріалів, безперешкодне переміщення лісопродукції, здійсненні господарської діяльності. 27.10.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Отже, зміст висновку службового розслідування фактично тотожний змісту повідомлення про підозру майору поліції ОСОБА_1 по кримінальному провадженню, внесеному 29.09.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020200000000289 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 Кримінального кодексу України, вирок по якому на час розгляду справи не ухвалено.
З урахуванням приписів частини першої статті 62 Конституції України суд приходить до висновку, що у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду відносно ОСОБА_1 будуть усі правові підстави для звільнення позивача з посади. Проте висновки службового розслідування містить лише ті порушення, які інкримінуються позивачу у кримінальному провадженні та яким буде надана оцінка судом під час розгляду кримінального провадження.
Службовий висновок не містить самостійно доведених фактів, які б підтверджували порушення ОСОБА_1 службової дисципліни (як наприклад відсутні пояснення осіб та інші докази, які підтверджують наявність у діях позивача ознак дисциплінарного правопорушення).
Таким чином, факт порушення позивачем службової дисципліни Головним управлінням Національної поліції в Сумській області службовим розслідуванням не встановлено.
Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 23.01.2020 у справі №520/8550/18 та від 28.02.2020 у справі 818/1274/17.
Крім того, суд зазначає, що наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не містить конкретних обставин, які вказують на порушення позивачем службової дисципліни.
Так, в наказі зазначено: «за порушення службової дисципліни, що виразилося у ігноруванні завдань та обов'язків визначених Присягою працівника поліції, текст якої закріплено ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», невиконання вимог частин 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, частини 1 статті 3, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18; пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», абзацу 2 пункту 1 Розділу II «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у нехтуванні інтересами служби, низьких моральних якостях, що негативно вплинуло на авторитет поліції як органу державної влади, на підставі статей 11, 12, 13, 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.»
Тобто, в наказі перелічені лише загальні правові норми, але не вказано в чому конкретно полягає порушення службової дисципліни позивачем.
Отже, наказ начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області від 30.11.2020 №1707 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 заступника начальника Липоводолинського відділення поліції Роменського відділу поліції ГУНП в Сумській області, та наказ начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області від 03.12.2020 №587 о/с про звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 прийняті з порушенням діючого законодавства, що знайшло своє підтвердження під час судового розгляду справи.
Таким чином, позивач повинен бути поновлений на раніше займаній посаді. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 за № 8-рп/2002 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми Кодексу Законів про працю України, у якому визначені основні трудові права працівників. Отже, трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини. За приписами частими другої ст.235 Кодексу законів про працю України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Згідно довідки Головного управління Національної поліції в Сумській області від 11.01.2021 середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 становить13319,06 грн., середньоденна - 436,69 грн. (а.с.170). Час вимушеного прогулу складає 102 дні. Тому на користь позивача необхідно стягнути 44542 грн. 38 коп. Відповідно до частини першої ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби - рішення підлягає негайному виконанню. Отже, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення з відповідача на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць слід звернути до негайного виконання. Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області від 30.11.2020 №1707 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 , заступника начальника Липоводолинського відділення поліції Роменського відділу поліції ГУНП в Сумській області.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області від 03.12.2020 №587 о/с про звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 .
Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Липоводолинського відділення поліції Роменського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області з 04.12.2020.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області (код ЄДРПОУ 40102777) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 44542,48 грн.
Рішення в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та стягнення середнього заробітку за один місяць у розмірі 13319,06 грн. звернути до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Бондар
Повний текст рішення складений 26.03.2021.