Справа № 420/2722/21
26 березня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Кравченка М.М.,
розглянувши в письмовому провадженні клопотання Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
До суду від Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради надійшло клопотання про застосування строків звернення до суду. У вказаному клопотанні відповідач просить суд адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач вказує, що виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2017-2019 роки була здійснена у 2015-2019 роках, а за 2020 рік була здійснена у квітні 2020 року. Оскільки позивач звернувся до департаменту із заявою про поновлення ніби то порушеного права лише 14.12.2020 року, що підтверджується наданою позивачем копією листа із проставленням дати, відповідач вважає, що ним було фактично пропущений строк для оскарження розміру зазначеної виплати, а тому обчислення строків звернення до адміністративного суду повинно відраховуватись від моменту, коли позивач фактично дізнався про порушення своїх прав, а саме з 2017-2019 років, а у 2020 році з квітня 2020 року.
Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, суд прийшов до висновку, що в задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії у зв'язку з пропуском строків звернення до суду необхідно відмовити з наступних підстав.
В позові ОСОБА_1 просить суд: визнати протиправною бездіяльність Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо не нарахування та не виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2017, 2018, 2019, 2020 роки у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком; зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити разову грошову допомогу до 5 травня за 2017, 2018, 2019, 2020 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018 (3393/18) за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України визнане таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) - окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Таким чином, починаючи з 27.02.2020 року ані положення п.26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ані приписи ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції п.20 Розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» не можуть запроваджувати правила призначення та виплати допомоги до 5 травня. Отже, позивач вважає, що він набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року № 367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю внаслідок війни 2 групи - 8 мінімальних пенсій за віком.
В зв'язку з цим, після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) ОСОБА_1 в грудні 2020 року звернувся до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради з метою досудового врегулювання спору із заявою про виплату йому щорічної разової допомоги до 5 травня у 2017-2020 роках в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком. У відповідь на вказане звернення Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради листом від 15.12.2020 року повідомив ОСОБА_1 , що в 2017-2020 роках була виплачена допомога до 5-го травня в розмірі, яка передбачена чинним законодавством.
Згідно з ч.1 та ч.3 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Тобто, в даному випадку, після отримання листа з Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 15.12.2020 року ОСОБА_1 дізнався про його порушене право в даному випадку та встановив обставини, які стали підставою для звернення до суду з позовом.
Таким чином, посилання відповідача, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом, є необґрунтованими та безпідставними, не підтверджені належними та допустимими доказами, та є такими, які ґрунтуються на невірному тлумаченні норм законодавства. Відповідач не надав до суду доказів, які дають підстави вважати, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом.
Суд зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (ратифікована 11.09.1997 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, встановленим законом.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
З урахуванням зазначеного, у суду відсутні підстави вважати, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом.
Керуючись ст.ст.5, 120, 122, 123, 240, 243, 248 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Суддя М.М. Кравченко