Справа № 420/354/21
25 березня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Радчука А.А.,
розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕД-ГРУПП” (проспект Олександра Поля, 82-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42788127) до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) про визнання протиправними дії, визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕД-ГРУПП” до Одеської митниці Держмитслужби, в якому позивач просив:
визнати протиправними дії Одеської митниці Держмитслужби щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕД - ГРУПП», за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються;
визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 03.11.2020 р. № 500020/2020/000151/2 року;
визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.11.2020 року № UА500020/2020/00545.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що 01.10.2019 між ТОВ "ВЕД-ГРУПП" (покупець) та компанією ZHEJIANG SPRINGAIR GROUP CO., LTD. (Китай) (продавець, постачальник) укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) ZSG-VED01102019. Відповідно до предмету контракту продавець продає, а покупець купує Плівку ПВХ у кількості, асортименті, по цінах, зазначених в специфікаціях до цього контракту.
На виконання умов контракту ZSG-VED01102019 від 01.10.2019 року компанією ZHEJIANG SPRINGAIR GROUP CO., LTD. поставлено позивачу товар на умовах поставки СРТ-Dnipro (Ukraine), про що зазначено в рахунку - фактурі (INVOICE) №MSDMW04206739863 від 10.06.2020 на загальну суму 44259,47 доларів СІЛА на умовах оплати на протязі 90 днів після отримання товару покупцем, про що зазначено в рахунку - фактурі (INVOICE) № MSDMW04206739863 від 10.06.2020 та додатку (специфікації) № 10 від 10.06.2020 р.
З метою здійснення митного оформлення товару позивачем подано митну декларацію № UA500020/2020/223196 від 15.08.2020 року, в якій митна вартість товару визначена за ціною договору в розмірі 44259,47 доларів США.
22.10.2020 року відповідачем винесено картку відмови за результатами перевірки митної декларації № UA500020/2020/223196 від 15.08.2020 року, у зв'язку з прийняттям рішення про визначення коду товару від 02.10.2020 № KT-UA500020-0060-2020. 23.10.2020 року позивачем зареєстровано нову ВМД № UA500020/2020/232021 з описом товарів згідно рішення про визначення коду товару від 02.10.2020 № KT-UA500020-0060- 2020, в якій митна вартість товару визначена за ціною договору в розмірі 44259,47 доларів США.
Митним органом з метою підтвердження числових значень складових митної вартості від декларанта було витребувано додаткові документи. У якості підстави для витребування додаткових документів відповідачем зазначено, що подані позивачем документи для митного оформлення товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
03.11.2020 р. митницею повідомлено декларанта, що митна вартість по товарам 1 та 2, заявлених до митного оформлення за МД від 23.10.2020 № UA500020/2020/232021, скориговано на підставі Рішення про коригування митної вартості від 03.11.2020 № UA500020/2020/000151/2 та відмовлено в митному оформленні, про що видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2020/00545 від 03.11.2020.
Позивач вважає, що подані до митного оформлення документи містять достатні відомості про складові митної вартості товару. Зазначені митним органом підстави для сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості є необґрунтованими. Із зазначених в рішенні про корегування митної вартості товарів № UA500020/2020/000151/2 від 03.11.2020 обставин, жодна не вказує на наявність розбіжностей щодо визначення митної вартості товару. Твердження відповідача щодо обов'язку надати до митного органу документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, щодо зазначення в супровідних документах різних одиниць виміру, щодо обов'язку надати документи з зазначенням вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, щодо обов'язку надати документи по страхуванню товарів під час їх перевезення не ґрунтуються на фактичних обставинах, суперечать умовам поставки та наданим документам на товар. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 25.01.2021 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
25.02.2021 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UА500020/2020/232021 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
1) у коносаменті від 20.06.2020 № WMS20062794 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAYD» тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
2) у наданому до митного оформлення інвойсі, вартість товару зазначена за m2, проте у специфікації №10 до зовнішньоекономічного договору та ж сама вартість зазначена за m3.
3) згідно зовнішньоекономічного договору, витрати на пакування входять у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
4) відповідно до наданого інвойсу поставка товару здійснюється на умовах CPT Dnipro тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.
На підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VІ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею Держмитслужби повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено; 2) страхові документи, якщо здійснювалося страхування; 3) переклад митної декларації країни відправлення на українську мову, відповідно до частини першої статті 254 МКУ; 4) каталоги, специфікації виробника товарів; 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів. Декларантом не були подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ.
Митним органом з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК АСМО «Інспектор» ЄАІС Держмитслужби. Стосовно товару №1 є більшим 4,66 дол.США / кг нетто, ніж заявлено декларантом 1.7802 дол.США / кг нетто (МД№UA807200/2020/015684 від 12.10.2020)., по товару №2 є більшим 3.96 дол.США / кг нетто, ніж заявлено декларантом 1.7997 дол.США / кг нетто (МД №UА500490/2020/502956 від 26.09.2020).
У зв'язку з вищевикладеним та у відповідності до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ Одеською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості № ЦА500020/2020/000151/2 від 03.11.2020, видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500020/2020/00545 від 21.08.2020 та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Відповідач вважає, що Одеська митниця Держмитслужби під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості № UА500020/2020/000151/2 від 03.11.2020, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500020/2020/00545 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕД-ГРУПП".
Ухвалою суду від 22.02.2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, було закрито підготовче провадження, а справу призначено до розгляду по суті на 15.03.2021 року.
В судове засідання 15.03.2021 року сторони не з'явились, про час та місце розгляду повідомлялись належним чином та своєчасно. Від представника позивача 15.03.2021 року надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи викладене, та у зв'язку з відсутністю потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, керуючись приписами ч. 9 ст. 205 КАС України, ухвалою суду, що занесена до протоколу судового засідання від 15.03.2021 року, продовжено розгляд справи у письмовому провадженні.
При цьому, фіксування судового засідання 15.03.2021 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно приписів ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалося.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕД-ГРУПП" зареєстроване як юридична особа 01.02.2019 р., ідентифікаційний код 42788127, основний вид економічної діяльності: 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.
01.10.2019 між ТОВ "ВЕД-ГРУПП" (покупець) та компанією ZHEJIANG SPRINGAIR GROUP CO., LTD. (Китай) (продавець, постачальник) укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) ZSG-VED01102019, відповідно до предмету якого продавець продає, а покупець купує Плівку ПВХ у кількості, асортименті, по цінах, зазначених в специфікаціях до цього контракту.
На виконання умов контракту ZSG-VED01102019 від 01.10.2019 року компанією ZHEJIANG SPRINGAIR GROUP CO., LTD. поставлено позивачу на умовах поставки СРТ -Dnipro (Ukraine) наступний товар:
Клейонка ПВХ на нетканій основі 1,37*25M/Non-woven PVC oilcloth 1,37*25m;
Клейонка ПВХ "Soft Touch" на тканинній основі 1,40*20 м /PVC oilcloth "Soft Touch" on a woven basis 1.40'20 m;
Клейонка ПВХ лазерна на тканинній основі 1,4*20 м/ Oilcloth PVC laser on a woven basis 1.40*20 m;
Клейонка ПВХ Metallic на тканинній основі 1,40*20 м /Oilcloth PVC Metallic on a woven basis 1.40*20 m;
Клейонка ПВХ на тканинній основі шовкографія золото/срібло 1,40*20м/ PVC oilcloth on a woven basis silk-screen printing gold/silver 1.40*20M.
Вантаж доставлений з Китаю морем на судні YM INVENTIVE у 1 контейнері № MAGU5657538, за коносаментом (Bill of lading) № WMS20062794 від 20.06.2020 року.
15.08.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю “ ВЕД-ГРУПП ” з метою здійснення митного оформлення поставленого за вказаним договором товару було подано до Одеської митниці Держмитслужби митну декларацію № UA500020/2020/223196, а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару: Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № MSDMW04206739863 від 10.06.2020; Коносамент (Bill of lading) № WMS20062794 від 20.06.2020 Навантажувальний документ (Bordereau) Наряд № 2745 від 07.08.2020 року; Специфікація № 10 від 10.06.2020 року; Зовнішньоекономічний договір (контракт) ZSG-VED01102019; Вагова №РК - 26473713 від 05.08.2020.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ВЕД-ГРУПП” митну вартість поставлених товарів визначило за основним методом, за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються (вартість операції), а саме: 44259,47 доларів США.
За результатами проведення митного огляду службовими особами відповідача ініційовано відбір зразків товару та направлено на дослідження до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби в особі Одеського управління з питань експертиз та досліджень. Додатково відповідачем витребувано від декларанта додаткову технічну інформацію на товар з даними про кількісний вміст пластифікаторів та даними про хімічну природу пластифікаторів (хімічна назва та CAS номер). Позивачем в розпорядження відповідача надано Лист виробника № MSDMW04206739863 - 1 від 25.08.2020. За результатами проведеного дослідження складено висновок № 1420003600-0754 від 24.09.2020 року.
02.10.2021 року Одеською митницею Держмитслужби прийнято рішення про визначення коду товару № KT-UA500020-0060-2020, яким змінено код товарів, заначений декларантом в графі 33 вантажно митної декларації (ВМД) № UA500020/2020/223196 від 15.08.2020 року з коду 3921906000 (відходи, обрізки та скрап; напівфабрикати; вироби - Інші плити, листи, плівки та смуги або стрічки з пластмаси: - інші: - з продуктів поліприєднання
(адитивної полімеризації), Основная единица измерения: кг (код 166), Дополнительная единица измерения: нет), -
на коди:
- 5603141000 (Матеріали неткані, просочені або непросочені, з покриттям або без покриття, дубльовані або недубльовані: - із синтетичного або штучного волокна: - з поверхневою щільністю понад 150 г/м2: - з покриттям), Основная единица измерения: кг (код 166), Дополнительная единица измерения: нет)
- 5903109090 (Текстильні матеріали, просочені, з покриттям або дубльовані пластмасами, крім матеріалів товарної позиції 5902:- полівінілхлоридом: - покриті або дубльовані: інші, Основная единица измерения: кг (код 166), Дополнительная единица измерения: м2 (код 55)).
22.10.2020 року відповідачем винесено картку відмови за результатами перевірки митної декларації № UA500020/2020/223196 від 15.08.2020 року у зв'язку з прийняттям рішення про визначення коду товару від 02.10.2020 № KT-UA500020-0060-2020.
23.10.2020 року позивачем зареєстровано нову ВМД № UA500020/2020/232021 з описом товарів згідно рішення про визначення коду товару від 02.10.2020 № KT-UA500020-0060- 2020, в якій митна вартість товару визначена за ціною договору в розмірі 44259,47 доларів США.
Одеська митниця Держмитслужби під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого по зазначеній митій декларації, встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів, а саме:
1) у коносаменті від 20.06.2020 № WMS20062794 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAYD» тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
2) у наданому до митного оформлення інвойсі вартість товару зазначена за м2, проте у специфікації №10 до зовнішньоекономічного договору таж сама вартість зазначена за м3.
3) також відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно зовнішньоекономічного договору витрати на пакування входять у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
4) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу поставка товару здійснюється на умовах CPT Dnipro тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.
На підставі зазначеного було запропоновано позивачу протягом 10 днів надати (за наявності) додаткові документи: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено; страхові документи, якщо здійснювалося страхування; переклад митної декларації країни відправлення на українську мову, відповідно до частини першої статті 254 МКУ; каталоги, специфікації виробника товарів; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Також, декларанта повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості.
Протягом 10 днів з моменту письмової вимоги митного органу щодо надання додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, декларантом не було подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах2-4 ст. 53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості.
За результатом проведення консультацій між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: резервний.
Митним Митним органом з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК АСМО «Інспектор» ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближеного до митного оформлення час по товару №1 є більшим 4,66 дол.США/кг нетто, ніж заявлено декларантом 1.7802 дол.США/кг нетто (МД№UA807200/2020/015684 від 12.10.2020)., по товару №2 є більшим 3.96 дол.США/кг нетто, ніж заявлено декларантом 1.7997 дол.США/кг нетто (МД №UА500490/2020/502956 від 26.09.2020).
Одеська митниця Держмитслужби за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням від 03.11.2020 року № UA500020/2020/000151/2 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару із застосуванням методу - другорядний:резервний. Отже, митну вартість Одеською митницею Держмитслужби скориговано до рівня 107678,73 доларів США (по товару № 1 загальна сума коригування 60726,09 USD, по товару № 2 загальна сума коригування 46952,64 USD (60726,09 USD + 46952,64 USD= 107678,73 USD). В свою чергу, розрахована декларантом митна вартість по товарам №№ 1,2 складає 44259,47 USD (по товару № 1 - 23197,87 USD, по товару № 2 - 21061,60 USD). Таким чином, різниця між митною вартістю, визначеною митним органом внаслідок коригування та митною вартістю, визначеною позивачем складає 63419,26 USD.
Також, Одеська митниця Держмитслужби склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.11.2020 року № UA500020/2020/00545.
Позивачем товар був випущений у вільний обіг за МД №UА500020/2020/235464 від 19.11.2020 року та надані фінансові гарантії сплати різниці між сумами митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумами митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, шляхом внесення грошової застави у розмірі вищезазначених різниць.
Вважаючи протиправними вищезазначені Рішення про коригування митної вартості та Картку відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Митного кодексу України (далі - МК України).
Згідно ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.
До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:
1) наявність розбіжностей між окремими документами;
2) наявність ознак підробки певних документів;
3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною дев'ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.
Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.
Відповідач в рішенні про коригування митної вартості зазначив, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Проте суд не погоджується з зазначеними висновками відповідача з огляду на наступне.
У пункті першому обставин прийняття Одеською митницею Держмитслужби рішення про коригування митної вартості товарів від 03.11.2020 року № UA500020/2020/000151/2 відповідачем зазначено: “коносаменті від 20.06.2020 № WMS20062794 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAYD» тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів”.
Відповідно до п.3.1. Контракту ZSG-VED01102019 від 01.10.2019 року, якщо інше не узгоджено письмово, умовами поставки за даним контрактом будуть СРТ Одеса (“Інкотермс-2010”), включаючи вартість упаковки, маркування, навантаження та кріплення товару на транспортному засобі Покупця.
Умови СРТ (фрахт/перевезення оплачено до ...) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.
Відповідно до умов Контракту ZSG-VED01102019 від 01.10.2019 року та Рахунку-фактури (інвойс) (Commercial invoice) № MSDMW04206739863 від 10.06.2020 позивачем (покупцем) придбано товар за умовами CPT-Dnipro, отже понесені витрати продавцем на перевезення товару до узгодженого пункту призначення не вираховуються окремо від ціни на товар та відносяться продавцем до ціни товару. Поставка товару за умовами CPT-Dnipro не вимагає від продавця окремого надання покупцю відомостей щодо вартості транспортування товарів у контейнері № MAGU5657538, зокрема надання інформації щодо оплати продавцем фрахту «FREIGHT PREPAYD» в порту відправлення, оскільки витрати на перевезення враховуються в вартості товару.
Тобто за умовами даного виду поставки обов'язок по сплаті фрахту покладається на Продавця і не є межею компетенції Покупця.
Суд погоджується з доводами позивача щодо виявленої відповідачем відмінності в одиницях виміру товару зазначених в рахунку-фактурі (інвойс) (Commercial invoice) № MSDMW04206739863 від 10.06.2020 року та специфікації № 10 від 10.06.2020 року та зазначає наступне. В інвойсі № MSDMW04206739863 від 10.06.2020 року графа з одиницями виміру містить скорочену назву одиниці виміру тільки на англійській мові «q- ty(sq.m)», а в специфікації № 10 від 10.06.2020 року - графа з одиницями виміру містить скорочену назву одиниці виміру на англійській мові та переклад «QTY(sq.m)/m3». QTY(sq.m) чи «q-ty(sq.m)» перекладається як - квадратні метри, скорочено - м2.
Таким чином в специфікації допущено помилку в перекладі одиниці виміру, зазначено м3 замість м2, проте на англійській мові в зазначених документах помилок не допущено. А відтак зазначені відмінності не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Щодо зауваження відповідача про відсутність інформації щодо включення/не включення до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, судом встановлено наступне.
Відповідно до пп. “в” п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати, понесені покупцем вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
Судом встановлено, що у Контракті ZSG-VED01102019 від 01.10.2019 року сторони погодили умови упаковки та маркування товару (Розділ 3), а саме Відповідно до п.3.1. цього Контракту, якщо інше не узгоджено письмово, умовами поставки за даним контрактом будуть СРТ Одеса (“Інкотермс-2010”), включаючи вартість упаковки, маркування, навантаження та кріплення товару на транспортному засобі Покупця.
Згідно пункту А.9 «Перевірка - упаковка - маркування» розділу А «Обов'язки продавця» умов СРТ Інкотермс 2010 продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити
пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Упаковка повинна містити належне маркування.
Отже, умовами Контракту підтверджуються факт того, що упаковка та її вартість входить у ціну товару, що виключає необхідність окремо включати до складу митної вартості вартість упаковки, вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням.
Суд зазначає, що Контракт ZSG-VED01102019 від 01.10.2019 року був наданий відповідачу при здійсненні митного оформлення товару, відтак останній мав можливість встановити вищевказані обставини.
За таких обставин, при постачанні спірного товару вартість тари та пакування включена до ціни товару, яка вказана в інвойсі і тому, при визначенні складових митної вартості товару, не повинна була додаватись окремо.
Безпідставними також вбачається зауваження митного органу про те, що відповідно до наданого інвойсу поставка товару здійснюється на умовах CPT Dnipro тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.
Так, відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів.
Суд зазначає, що страхування при СРТ є зоною відповідальності покупця (Позивача), якщо він вважає, що це потрібно. Договором ZSG-VED01102019 від 01.10.2019 року не передбачено падання документів зі страхування товару покупцю. Правила Інкотермс 2010, а саме пункти А.3. «Договори перевезення та страхування» розділу А «Обов'язки продавця» та Б.3. «Договори перевезення та страхування» розділу Б «Обов'язки покупця» умов СРТ також не передбачають, що договір страхування є обов'язковим, тому у наданих митному органу документах відсутня інформація щодо страхування товару. Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, поставлений товар не страхувався ні Продавцем, ні Покупцем.
Надання вказаних документів митним органам України не передбачено також і міжнародними документами з митної справи. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.06.2019 року по справі №821/408/18.
Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи містили розбіжності є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ “ ВЕД-ГРУПП ” митної вартості товару судом не встановлено.
Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16
Посилання Відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС Держмитслужби України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС Держмитслужби відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.
Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що дії Одеської митниці Держмитслужби щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕД - ГРУПП», за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються є протиправними, у зв'язку з чим картка-відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.11.2020 року № UА500020/2020/00545 та рішення про коригування митної вартості товарів від 03.11.2020 р. № 500020/2020/000151/2 року належать до скасування.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бендерський проти України” від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги належать до задоволення.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Позивачем, за звернення до суду з даним адміністративним позовом, було сплачено судовий збір у розмірі 22700 грн.
У зв'язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 22700 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕД-ГРУПП” (проспект Олександра Поля, 82-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42788127) до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) про визнання протиправними дії, визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправними дії Одеської митниці Держмитслужби щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕД - ГРУПП», за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 03.11.2020 р. № 500020/2020/000151/2 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.11.2020 року № UА500020/2020/00545.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕД-ГРУПП” (проспект Олександра Поля, 82-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42788127) судові витрати у розмірі 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) грн.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук