про залишення позовної заяви без руху
26 березня 2021 року м. Київ №320/3180/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області , у якому просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови включення складової «індексація в розмірі 567,36 грн.» до пенсії, починаючи з березня 2019 року, мені, ОСОБА_1 , протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області нарахувати та виплатити мені, ОСОБА_1 , починаючи з 01 березня 2019 року пенсію із врахуванням складової «індексація в розмірі 567,36 грн.», розраховану відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-ХІІ та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- відповідно до ст.382 КАС України встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.
Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем вказаних вимог не дотримано, а саме до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору.
Разом з цим, до позовної заяви позивачем додано заяву про звільнення його від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову, яке мотивовано складним матеріальним становищем позивача, відсутністю доходів за 2020 рік, наявністю захворювання та неможливістю сплати ним судового збору.
Позивачем на підтвердження свого скрутного майнового стану надано копії пенсійного посвідчення, посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю, посвідчення ветерана праці, виписки з історії хвороби, консультативні висновки спеціалістів, витягу з наказу про звільнення позивача через хворобу, виписки з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого; консультативних висновків; довідку про склад сім'ї; пенсійного посвідчення дружини; відомостей з Реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків позивача та його дружини, листів Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Суд, дослідивши заявлене клопотання позивача та матеріали справи, зазначає наступне.
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина перша). Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга).
Згідно частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
За приписами статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (частина перша). Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга).
В силу частини 2 цієї норми, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Виходячи з аналізу вказаних норм, суд наділено повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря несення судових витрат є не обов'язком суду, а повноваженням за певних обставин.
При цьому в частині сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря понесення цих судових витрат.
Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставини, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Суд, що вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги), встановивши за результатом розгляду відповідного клопотання наявність установленої законом підстави для зменшення тягаря несення судових витрат та дійшовши висновку про необхідність реалізації такого свого права, самостійно, зважаючи на наявні обставини, визначає спосіб зменшення цього тягаря. Визначення способу зменшення тягаря несення судових витрат є прерогативою відповідного суду.
У даному випадку, наявність хвороби у позивача не є безумовною підставою для звільнення його від сплати судового збору.
Що стосується доводів позивача про те, що згідно відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків про відсутність у нього доходів у 2020 році, суд зазначає, що зазначена інформація не свідчить про відсутність у позивача достатніх коштів для оплати судових витрат (скрутного матеріального стану), оскільки з відомостей по пенсійній справі позивача вбачається, що станом на 29.06.2020 розмір пенсії позивача складає 3977,53 грн.
Факт щомісячного отримання цих пенсійних виплат позивачем підтверджено особисто у позовній заяві.
Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання позову є процесуальним обов'язком сторони.
Пунктом 27 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 10.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що відповідно до статті 8 Закону №3674-VІ єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
При цьому, суд звертає увагу позивача, що статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням скаржника, та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення.
Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України „Про судовий збір", суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі, й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.
За таких обставин, суд не вбачає можливості звільнення позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.
Водночас, зі змісту позову вбачається, що у останньому ОСОБА_1 заявлено одну вимогу немайнового характеру (з урахуванням похідної).
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 на рівні 2270,00 грн.
Отже, судовий збір за подання позивачем даного позову складає 908,00 грн. (2270 грн. х 0,4).
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:
- оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у сумі 908,00 грн.
Суд звертає увагу позивача на те, що інформацію щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову, - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лисенко В.І.