ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"25" березня 2021 р. справа № 300/513/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - відповідач), відповідно до змісту якого просить: визнати протиправними дії при нарахуванні пенсійного забезпечення особі, яка отримала ядерну шкоду здоров'ю, відповідно до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та статей 13, 49, 50, 51, 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; зобов'язати привести розмір основної пенсії у відповідність до вимог чинного законодавства, встановивши надбавку за 24 (двадцять чотири) роки понаднормативного стажу від розміру зарплати, взятої для обрахунку пенсії, з 15.01.2018.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є ліквідатором другої категорії, перебуває на обліку в Калуському відділенні Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області та має незаперечне право на компенсації та пільги, встановлені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. ОСОБА_1 звернувся 15.01.2021 до відповідача із заявою, в якій просив виправити помилки, допущені при нарахуванні пенсії, здійснити перерахунок надбавки до пенсії за понаднормовий стаж з врахуванням частини 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад встановлений стаж. Листом від 12.02.2021 №0900-0202-8/5204 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило позивача про відсутність підстав для застосування п.2 ст.56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо неврахування доплати за понаднормовий стаж в розмірі 1 процент заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, тобто встановлений частиною 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” стаж роботи, оскільки ОСОБА_1 як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії має право на пенсію в повному розмірі із збільшенням її на 1% заробітку за кожен рік роботи понад встановлений стаж - для чоловіків понад 20 років, але не вище 75% заробітку.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити. Зазначає, що Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”, який набрав чинності з 11.10.2017, внесено зміни до частини 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Звернув увагу на те, що ч.2 ст. 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в редакції до 01.10.2017, не містила застережень щодо збільшення розміру пенсії у разі призначення пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003. Частина 2 статті 27 Закону №1058-IV, передбачає призначення пенсії за двоскладовою формулою, тобто частина пенсії за період стажу та заробітної плати до 01.01.2004 та частину пенсії за період стажу та заробітку після цієї дати. Оскільки позивачем не було подано до управління заяву про обчислення пенсії за ч.2 ст.27 Закону №1058-IV, його пенсія обчислена на загальних підставах за ч.1 ст.27 Закону №1058-IV. При розрахунку пенсії позивача після внесення змін до законодавства не підлягають до застосування норми ч.2 ст.56 Закону №796-XII, в момент виникнення спірних правовідносин діє нова редакція ч.2 ст.56 Закону №796-XII, а тому немає підстав для проведення перерахунку пенсії позивача на умовах ч.2 ст.56 Закону №796-XII. (а.с.22-26).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорія 2, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 13.12.2013 (а.с. 7).
Позивач з 2009 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” при загальному стажі 44 роки 10 місяців (а.с. 6).
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з письмовою заявою від 15.01.2021, в якій просив привести його пенсійне забезпечення до норм чинного законодавства та дорахувати до пенсії 24 % від заробітної плати за кожен з 24 понаднормативних років стажу (а.с. 5).
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 12.02.2021 №0900-0202-8/5204 повідомило позивача про те, проведення перерахунку пенсії згідно ст. 56 Закону України «Про статус та соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» можливе тільки у разі призначення пенсії на умовах ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Оскільки розмір пенсії відповідно до ст. 56 Закону України «Про статус та соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходить меншим від попереднього, відповідно відсутні підстави для його проведення (а.с. 9-10).
Позивач, вважаючи порушеним своє право на пенсійне забезпечення в належному розмірі, звернувся з позовом до суду.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (в редакції, чинній до 11.10.2017) право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Згідно з пунктом 3 частини 2 розділу І Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”, який набрав чинності 11.10.2017, частину 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” доповнено словами і цифрами: “у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Положеннями частини 2 статті 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Таким чином, особам надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” або спеціальним Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини.
Отже, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цією частиною стаж роботи.
Оскільки позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 2, на нього розповсюджується дія статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а перерахунок пенсії позивача повинен здійснюватись за кожен повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05.09.2018 у справі №565/1062/17 та від 10.10.2018 у справі №679/952/17.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Що стосується посилання відповідача на необхідність застосування до позивача положень частини 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” разом з частиною 2 статті 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, як того вимагає чинна редакція норми, суд зазначає наступне.
Зміст частини 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” свідчить про те, що обмеження у застосуванні пільгового обчислення стажу роботи стосуються саме “призначення пенсії”, а не інших випадків. При цьому таке обмеження пов'язане з призначенням особі пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії з збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 процентів заробітку, згідно з частиною 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
За таких обставин суд вважає, що відповідач безпідставно застосував до спірних правовідносин положення пункту 3 частини 2 розділу І Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії” №2148-VIII від 03.10.2017, тим самим неправомірно звузивши існуюче право позивача на соціальний захист, встановлене законом.
Крім того, у Законі України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії” №2148-VIII від 03.10.2017 відсутнє застереження про те, що зміни, які вносяться до частини 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, поширюються на обчислення розміру пенсії особам, яким така пенсія призначена до набрання чинності такими змінами.
Отже, зазначені зміни стосуються тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення цих змін.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За вказаних обставин, відповідач не довів ті обставини, на яких ґрунтується його відзив на позовну заяву щодо безпідставності врахування при проведенні перерахунку пенсії позивачу положень частини 2 статті 56 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а також не спростував доводів позивача.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області при нарахуванні пенсійного забезпечення позивачу протиправно не врахував доплату за понаднормовий стаж в розмірі 1 процент заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, встановлений частиною 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Щодо доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з приводу пропущення позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду з позовом, суд звертає увагу, що лист-відповідь №0900-0202-8/5204 від 12.02.2021 позивач отримав у лютому 2021 року, після чого одразу 16.02.2021 звернувся до суду з даним позовом. Таким чином, позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Разом з тим, за змістом вимог частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В даному випадку, ОСОБА_1 , в позовній заяві просив суд визнати протиправними дії відповідача при нарахуванні пенсійного забезпечення особі, яка отримала ядерну шкоду здоров'ю, відповідно до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та статей 13, 49, 50, 51, 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Однак суд звертає увагу на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не діями, а саме бездіяльністю не врахувало позивачу при нарахуванні пенсійного забезпечення доплати за понаднормовий стаж в розмірі 1 процент заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, встановлений частиною 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Отже, позивач помилково ототожнив протиправні дії відповідача з бездіяльністю, однак вказане не впливає на суть спірних правовідносин.
Таким чином, з метою ефективного способу захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не врахування позивачу при нарахуванні пенсійного забезпечення доплати за понаднормовий стаж в розмірі 1 проценту заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, встановлений частиною 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 15.01.2018 відповідно до частини 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожен з 24 років роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 процентів заробітку, та здійснити виплату з урахуванням вже виплачених сум.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) щодо неврахування ОСОБА_1 при нарахуванні пенсійного забезпечення доплати за понаднормовий стаж в розмірі один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, встановлений частиною 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) з 15.01.2018 відповідно до частини 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожен з 24 років роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 процентів заробітку, та здійснити виплату з урахуванням вже виплачених сум.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
ОСОБА_1 - реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ;
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області - ідентифікаційний код - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.
Суддя Главач І.А.