номер провадження справи 12/21/21
18.03.2021 Справа № 908/119/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,
розглянувши матеріали справи № 908/119/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне підприємство "Тритон" (51900, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Петровського, буд. 253)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Навальнєва Олега Васильовича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 66 679,74 грн.
Без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне підприємство "Тритон" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 30.11.2020 до Фізичної особи-підприємця Навальнєва Олега Васильовича про стягнення основного боргу в сумі 29983,67 грн., пені в сумі 19574,27 грн., штрафу в сумі 2931,56 грн., трьох процентів річних в сумі 1759,59 грн., інфляційних витрат в сумі 12430,65 грн. за договором поставки № 43 від 06.11.2015, що разом складає 66679,74 грн.
При цьому в пункті 2 прохальної частини позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2021 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/119/21, присвоєно справі номер провадження 12/21/21, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами без проведення судового засідання. Вказаною ухвалою запропоновано відповідачу не пізніше п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; проте не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заперечень щодо її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
На адресу суду від відповідача надійшло повідомлення пошти з позначкою "за закінченням встановленого строку зберігання".
Частиною 2 ст. 27 ГПК України визначено, що для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Так, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" № 755-IV від 15.05.2003).
Відповідно до наявної у відкритому доступі інформації на сайті Міністерства юстиції України Безкоштовний запит https://usr.minjust.gov.ua з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що станом на 18.03.2021 місцезнаходження відповідача відповідає адресі, на яку направлялась ухвала про відкриття провадження від 18.01.2021 господарським судом у даній справі, а саме: АДРЕСА_1
Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 242 ГПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.
Частиною 6 (пунктами 4, 5) ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема:
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про розгляд справи № 908/119/21, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 7, 8, 13 ГПК України.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 18.03.2021.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.
Позов мотивовано тим, що 06.11.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне підприємство "Тритон", далі Постачальник, та Фізичною особою-підприємця Навальнєвим Олегом Васильовичем, далі Покупець, був укладений договір поставки № 43, далі Договір, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, встановлених в Договорі передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його в порядку, в терміни та на умовах, передбачених Договором.
Умовами п. 2.1., 2.2. Договору сторони визначили, що товар оплачується за ціною, зазначеною у видатковій накладній в день відвантаження товару. Сума поставки за договором складає суму усіх отриманих Покупцем накладних.
Згідно із п. 3.1. - 3.4. Договору поставка товарів на адресу одержувача здійснюється за письмовими або усними заявками Покупця, в асортименті, за цінами та в строки, узгоджені з Постачальником, попередньо кожний раз окремо. Доставка здійснюється автомобільним транспортом Продавця за умови, що сума замовлення складає не менше 1000 грн. з ПДВ. Покупець підтверджує, що ознайомлений з графіком поставок товарів та графіком роботи Постачальника. Датою поставки вважається дата видаткової накладної на поставлений товар, підписана Покупцем.
Відповідно до п. 6.1., 6.2. Договору розрахунки за поставлені товари здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, зазначений в даному договорі або шляхом внесення грошових коштів до каси Постачальника. Покупець оплачує Постачальнику отримані товари з відстрочкою платежу 3 календарних дні. Невід'ємною умовою договору є можливість відстрочки платежу за декількома поставками (накладними).
Згідно із п. 8.1., 8.2. Договору даний договір набирає чинності з 06.11.2015 та діє по 31.12.2016. Договір вважається пролонгованим на наступні 12 місяців у випадку, якщо жодна із сторін не повідомила в письмовій формі іншу сторону про розірвання договору. Кількість пролонгацій необмежена.
Докази розірвання договору в матеріалах справи відсутні, відтак умови договору є чинними станом на час розгляду справи судом.
Позивач в позові вказує, що станом на 06.08.2018 ним в розпорядження відповідача був поставлений та переданий товар на загальну суму 146959,73 грн., за який відповідачем сплачено 130796,91 грн. та залишився залишок боргу 29983,67 грн. При цьому зазначає, що у відповідності до умов договору відповідач повинен був оплатити поставлений товар по 24.02.2018 включно. Вказує, що відповідач порушив умови договору та на момент подання даного позову оплату прийнятого товару в повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість в сумі 29983,67 грн. Також зазначає, що з метою досудового врегулювання спору в серпні 2018 з відповідачем проведені переговори та підписаний акт звіряння, та відповідач взяв на себе обов'язок сплатити заборгованість в сумі 29983,67 грн. про що видав гарантійний лист, але остаточний розрахунок за поставлений товар з боку відповідача здійснено не було.
Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, позивач намагається стягнути з відповідача штраф в сумі 2931,56 грн. та пеню в сумі 19574,27 грн. на підставі п. 7.1. Договору. Так, вказаним пунктом договору передбачено, що за порушення строку виконання зобов'язань з оплати товару, вказаного в п. 6.2., Покупець оплачує Постачальнику неустойку в розмірі 5% від суми оплати. При несвоєчасній оплаті за поставлений товар Покупець оплачує Постачальнику штраф в розмірі 2% за кожний день прострочення від суми платежу, який він зобов'язаний був здійснити згідно п. 6.2. договору. Оплата штрафу та неустойки не звільняє Покупця від обов'язку оплатити прийняті товари.
З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, в зв'язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за період з 30.03.2018 по 12.03.2020 в сумі 1759,59 грн. та інфляційні витрати за період з 30.03.2018 по 12.03.2020 в сумі 12430,65 грн.
Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, умови передачі товару, порядок та терміни проведення розрахунків, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.
На підтвердження обставин щодо поставки товару відповідачу на суму 146959,73 грн., здійснення відповідачем часткової оплати в сумі 130796,91 грн. та розміру неоплаченої заборгованості в сумі 29983,67 грн. позивач надав копію акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2018 по 06.08.2018, який підписаний позивачем та відповідачем.
Зі змісту вказаного акту звіряння вбачається, що в період з 03.01.2018 по 21.02.2018 відбувалася реалізація товарів та послуг, а також здійснювалися часткові оплати.
Втім вказаний акт звіряння взаємних розрахунків не містить посилання за яким саме договором він був складений.
Разом з тим позивач надав суду гарантійний лист відповідача за вих. № 2/08/18 від 06.08.2018, в якому останній зазначив, що зобов'язується погасити заборгованість за товар до 30.09.2018 в сумі 29983,67 грн. згідно акта звіряння.
При цьому зі змісту вказаного гарантійного листа не вбачається, за яким саме договором відповідач зобов'язується погасити вказану заборгованість.
Зі змісту пунктів 2.1., 2.2., 3.4. Договору вбачається що товар поставляється Постачальником згідно видаткових накладних.
Позивач в позові вказує, що станом на 06.08.2018 ним в розпорядження відповідача був поставлений та переданий товар на загальну суму 146959,73 грн., за який відповідачем сплачено 130796,91 грн. та залишився залишок боргу 29983,67 грн.
Втім первинні документи, які підтверджують факт поставки відповідачу товару за договором поставки № 43 від 06.11.2015, а саме: видаткові накладні, підписані сторонами, позивач суду не надав.
Разом з тим, позивач не надав суду докази на підтвердження здійснення відповідачем часткових оплат за поставлений згідно договору поставки № 43 від 06.11.2015 товар на суму 130796,91 грн.
Ненадання позивачем доказів на підтвердження факту поставки товару відповідачу за Договором та доказів проведення часткових оплат боргу позбавляє суд можливості встановити наявність у відповідача заборгованості за поставлений товар та визначити її розмір, а також свідчить про не доведення позивачем обставин, про які він вказує в позовній заяві.
Стосовно наданого до позовної заяви акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2018 по 06.08.2018 суд вважає за необхідне зазначити, що він не є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарських операцій між сторонами в розумінні приписи ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а лише відображує рух коштів на підприємстві.
При цьому зі змісту вказаного акту звіряння та гарантійного листа відповідача суд позбавлений можливості встановити за яким саме договором вони були складені, обставини пов'язані із постачанням відповідного товару та його оплат.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані: подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Позивач не довів суду первинними доказами факт поставки товару відповідачу за Договором, факт здійснення відповідачем часткової оплати боргу, наявність заборгованості за поставлений товар, а відтак не довів порушення відповідачем умов договору в частині здійснення оплати за товар.
За таких обставин, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне підприємство "Тритон" про стягнення з Фізичної особи-підприємця Навальнєва Олега Васильовича основного боргу в сумі 29983,67 грн. слід відмовити.
Враховуючи не доведення позивачем наявності заборгованості у відповідача за поставлений товар за договором поставки № 43 від 06.11.2015 та її розміру, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне підприємство "Тритон" про стягнення з Фізичної особи-підприємця Навальнєва Олега Васильовича пені в сумі 19574,27 грн., штрафу в сумі 2931,56 грн., трьох процентів річних в сумі 1759,59 грн. та інфляційних витрат в сумі 12430,65 грн. слід також відмовити.
Витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 2000,00 грн. покладаються на позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне підприємство "Тритон" відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 4 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд
1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне підприємство "Тритон" до Фізичної особи-підприємця Навальнєва Олега Васильовича про стягнення основного боргу в сумі 29983,67 грн., пені в сумі 19574,27 грн., штрафу в сумі 2931,56 грн., трьох процентів річних в сумі 1759,59 грн., інфляційних витрат в сумі 12430,65 грн. відмовити.
2. Витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 2000,00 грн. покласти на позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне підприємство "Тритон".
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 23.03.2021 року.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.