Справа № 713/1992/20
Провадження №2/713/42/21
іменем України
25.03.2021 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі головуючого судді Осокіна А.Л., з участю секретаря Поляк А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Соник Василь Васильович, до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
встановив:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, про стягнення заборгованості, посилаючись на таке.
17.10.2010р. між позивач та відповідачем був укладений договір відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 передала позивачу авто гаражі на суму 4450 грн. і «дає документи на дані будівлі», а позивач зобов'язується передати відповідачу ОСОБА_2 частку майна, яка належить йому в будівлі котельні в сумі 17450 грн. разом з підтвердженням у вигляді майнових паїв. Різницю вартості в сумі 13000 відповідач зобо'язується виплатити готівкою після продажу котельні.
Відповідач ОСОБА_2 27.03.2020р. подарувала ОСОБА_3 нежитлове приміщення в АДРЕСА_1 - гараж. Вказане, на думку позивача, означає, що відповідач здійснив обмін гаража, та після обміну вже протягом тривалого часу не виконує обов'язки за договором.
Виходячи з викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача 13000 грн. боргу за вказаним договором, 3% річних від простроченої суми в розмірі 108,69 грн. та судовий збір в сумі 840,80 грн.
Ухвалою від 02.11.2020р. позовну заяву було залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору. 18.11.2020р. відкрито загальне позовне провадження у справі.
Відповідач надала суду відзив на позов, в якому зазначила, що позов не визнає. Вказувала, що договір між нею та ОСОБА_1 не укладався та нею не підписувався, що, як акцентує увагу суду позивач у відзиві, «можна легко встановити, порівнявши підписи у договорі та у її паспорті». Крім того, в договорі не зазначено жодної адреси, де розташовані об'єкти нерухомості, на які посилається позивач.
Виходячи з викладеного просила відмовити у позові, застосувавши строк позовної давності. Просила розглядати справу у її відсутності.
Ухвалою від 01.02.2021р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
В судове засідання 23.05.2021р. позивач та його представник адвокат Соник В.В. не з'явились. Надали заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки свідків в судове засідання.
У зв'язку з цим судом була оголошена перерва в судовому до 25.03.2021р.
25.03.2021р. позивач та його представник адвокат Соник В.В. не з'явились. Від адвоката надійшла заява про розгляд справи у відсутності позивача та його представника. Від допиту свідків відмовились.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги не визнає, просить суд застосувати строк позовної давності до позовних вимог.
Проаналізувавши обставини справи та відповідні їм правовідносини, оцінивши представлені суду докази як кожен окремо, так і у їх сукупності з іншими доказами, суд приходить до наступних висновків.
Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України).
Так, відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 2 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Саме на позивача покладено обов'язок довести суду факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення позичальником зобов'язання, а на відповідача - обов'язок спростувати розмір існуючої заборгованості.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України.
Позивач вказані вимоги ЦПК не виконав та не довів обставини, на які він посилається в позові як на підставу своїх вимог.
Так, судом встановлено, що 17.10.2010р. між позивачем та відповідачем був укладений договір, відповідно до умов якого « ОСОБА_2 передає позивачу автогаражі на суму 4450 грн. і дає документи на дані будівлі», а позивач зобов'язується передати відповідачу ОСОБА_2 частку майна, яка належить йому в будівлі котельні в сумі 17450 грн. разом з підтвердженням у вигляді майнових паїв. Різницю вартості в сумі 13000 відповідач зобов'язується виплатити готівкою після продажу котельні.
Будь-яких доказів того, що відповідачу ОСОБА_2 дійсно на праві власності належали гаражі, та що вона дійсно передала (чи відчужила) вказані гаражі позивачу ОСОБА_1 не надано. Як не надано і доказів того, що відбулось виконання вказаного договору: тобто не надано актів прийому-передачі, чи будь-яких правовстановлюючих документів, що обмін по даному договору був виконаний.
Саме по собі посилання в договорі про наміри вчинити певні дії не може бути доказом вказаних обставин щодо передачі майна.
До матеріалів справи додано копію договору дарування від 23.03.2020р., згідно умов якого ОСОБА_2 подарувала данко- ОСОБА_4 нежитлове приміщення за АДРЕСА_2 . В абз.2 п.1 вказаного договору зазначено, що на земельній ділянці площею, 0274 га за кадастровим №7320585000:01:004:0955 з цільовим призначенням для обслуговування приміщення гаража, розташоване приміщення гаража літ. «А».
Разом з тим будь-яких доказів того, що саме цей гараж мався на увазі під час укладення договору від 17.10.2010р. між позивачем та відповідачем - позивачем не додано.
За таких обставин, суд знаходить, що позивач не довів суду наявність у нього порушеного права на отримання вказаних в позові сум боргу, тому позов є необгрунтованим та у ньому слід відмовити.
Зважаючи, що у позові відмовлено за його необґрунтованістю, суд, також відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про застосування строків позовної давності.
При цьому суд вважає необгрунтованим посилання позивача на те, що вона договір від 17.10.2010р. не підписувала, що можна «легко встановити порівнявши підпис, поставлений в договорі під її прізвищем з її підписом у паспорті». Порівняння підписів у вказаних документах та складення відповідних висновків щодо їх автентичності потребує спеціальних знань та виходить за межі компетенції суду.
Керуючись ст..ст. 2, 10, 12, 13, 76, 77, 81, 263-265, 280-282, ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Соник Василь Васильович, до ОСОБА_2 про стягнення боргу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляціну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А. Л. Осокін