іменем України
02.03.2021 Справа № 905/2193/20
Суддя - Говорун О.В.
Секретар судового засідання - Коновалова А.І.
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО".
Відповідач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія Аско-Донбас Північний".
Про стягнення страхового відшкодування у розмірі 34799,95 грн.
Представники учасників справи:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія Аско-Донбас Північний" (далі - відповідач) про стягнення 34799,95 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на скоєння з вини ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія Аско-Донбас Північний", дорожньо-транспортної пригоди, в результаті чого було завдано шкоду іншій особі. Шкода була відшкодована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО". Відповідачем було лише частково сплачено страхове відшкодування, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення частини страхового відшкодування, яка залишилась.
15.01.2021 до суду подано відзив на позов, у якому відповідач зазначив, що між відповідачем та ОСОБА_2 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який оформлено полісом №ЕР/138676912. Під час дії договору сталась дорожньо-транспортна пригода, за наслідком, якої пошкоджено автомобіль марки "Mercedes-Benz CL", державний номерний знак НОМЕР_1 , яка за приписами ст.6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є страховим випадком. За результатами експертизи, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Mercedes-Benz CL" на дату скоєння дорожньо-транспортної складає 37096,45 грн, яка відповідачем була сплачена у повному обсязі.
26.01.2021 до суду подана відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначив, що розмір збитків, який підлягає відшкодуванню потерпілому визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Звіт експерта про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати, вказаний висновок, міститься у постанові Верховного Суду від 06.07.2018 у справі №924/675/17. Відповідно до норм Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо для відновлення пошкодженого у дорожньо-транспортній пригоді транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, страховик відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу. В даному випадку розмір заподіяної шкоди повинен визначатись виходячи з фактичної суми, встановленої відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Учасники розгляду справи були повідомлені належним чином про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
13.02.2020 о 17:25 год., по вул.Лугова, 2 с.Бірки Яворівського району Львівської області, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки "DAF XF 95.430", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом, рухаючись заднім ходом, здійснив зіткнення з автомобілем марки "Mercedes-Benz CL", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Відповідно до постанови Дубровицького районного суду Рівенської області від 13.03.2020 у справі №949/276/20, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн (а.с.29-30).
04.04.2019 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Вусо" та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №6999181-02-14-01, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з володінням користуванням і розпорядженням транспортним засобом - автомобіля "Mercedes-Benz CL" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.15-21).
18.02.2020 позивачем був складений акт (протокол) огляду ТЗ - заява на виплату (а.с.32).
19.02.2020 ФОП Мураль Д.В. виписав рахунок-фактуру №001296 від 19.02.2020 на загальну суму 131280 грн (а.с.34).
Згідно з відомостями які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основний вид діяльності ФОП Мураль Д.В. - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.
20.02.2020 до позивача звернувся ОСОБА_4 з заявою про виплату страхового відшкодування, у зв'язку з страховим випадком що стався 13.02.2020 (а.с.22-23, 33).
27.03.2020 складений акт виконаних робіт №001296, відповідно до якого ФОП Мураль Д.В. виконав ремонт пошкодженого транспортного засобу (а.с.35).
Згідно з страховим актом №202363-1 від 18.03.2020, додатку №20122363-2 до страхового акту №2012363-1 до договору страхування наземного транспорту №6999181-02-14-01 від 04.04.2019 сума страхового відшкодування склала 131280 грн, яка була сплачена позивачем ФОП Мураль Д.В. (а.с.54-57).
Цивільна - правова відповідальність водія DAF XF 95.430, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , застрахована відповідачем - Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія Аско-Донбас Північний". Поліс №ЕР/138676912. Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 100000 грн, франшиза - 1000 грн (а.с.58).
02.04.2020 за №2587 позивач направив відповідачу заяву виплату страхового відшкодування на суму 131280 грн (а.с.59).
15.06.2020 відповідачем було сплачено частину страхового відшкодування в сумі 36096,45 грн, що підтверджується довідкою - підтвердження про надходження коштів на ПрАТ "СК "ВУСО" (а.с.61).
27.07.2020 відповідачем позивачу був надісланий лист №1206, в якому зазначено, що відповідач звернувся до Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз та згідно з висновком експерта вартість відновленого ремонту автомобіля "Mercedes-Benz CL", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає - 37096,45 грн. Франшиза, згідно умов договору обов'язкового страхування 05.07.2019, становить 1000 грн. За таких обставин, сума страхового відшкодування складає 36096,45 грн. яка і була перерахована позивачу (а.с.60).
Згідно з ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.ч. 2,3 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.
Як встановлено п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме - шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суд, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру, виходить з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати.
Отже, суд визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Якщо відновлювальний ремонт транспортного засобу не проводився, то розмір шкоди визначається виходячи з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи.
Як встановлено судом, відновлювальний ремонт транспортного засобу "Mercedes-Benz CL" здійснювався на станції технічного обслуговування, підтвердження чого є рахунок 001296 від 09.02.2020 та акт виконаних робіт №001296 від 001296 від 27.03.2020, яким визначено, що вартість запасних частин та робіт, необхідних для проведення відновлювального ремонту автомобіля, становить 131280 грн.
Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача щодо визначення розміру заподіяної шкоди власнику автомобіля "Mercedes-Benz CL", спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, саме за висновком експерта, оскільки в даному випадку розмір заподіяної шкоди повинен визначатися виходячи з фактичної суми, встановленої відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Висновок про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати.
Розмір збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Вказані висновки викладені в постанові Верховного Суду від 06.07.2018 у справі №924/675/17.
Спеціальні норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно з ст.29 та п. 32.7 ст.32 цього Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
За змістом абз.2 п.36.2 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника) сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, далі - Методика).
Відповідно до вимог п.8.2 Методики, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:
Сврз = С р + С м + С с X (1- Е 3), де:
С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.;
С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.;
С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн.;
Е з - коефіцієнт фізичного зносу.
Виходячи з наданого позивачем акту виконаних робіт, вартість ремонтно-відновлювальних робіт складає 24550 грн, вартість необхідних для ремонту матеріалів становить 10950 грн, а вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту 95780 грн.
Щодо коефіцієнту фізичного зносу.
Відповідно до п.7.37 Методики, коефіцієнт фізичного зносу ЕЗ розраховується за формулою ЕЗ = 1-С/Цн, де С- ринкова вартість транспортного засобу, а Цн- вартість нового транспортного засобу.
Відповідно до наданого позивачем звіту Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-Асистуюча компанія "Фаворит" про визначення коефіцієнта фізичного зносу колісного транспортного засобу №22054 від 05.11.2020, коефіцієнт фізичного зносу (Ез) автомобіля марки "Mercedes-Benz CL" дорівнює 0,62 (а.с.36-47).
В той же час, згідно з наданим відповідачем висновком експерта за результатами проведення судового автотоварознавчого дослідження від 04.06.2020, коефіцієнт фізичного зносу (Ез) автомобіля марки "Mercedes-Benz CL" складає 0,66 (а.с.87 зворотній бік).
Суд, дослідивши наданий позивачем звіт вважає за необхідне зазначити, що вказаний звіт, на відміну від висновку експерта, не містить інформації на підтвердження ринкової вартості та вартості нового транспортного засобу марки "Mercedes-Benz CL". У звіті міститься лише посилання на електронний періодичний довідник №112 "Бюлетень автотоварознавця" (а.с.46).
В той же час, у висновку експерта міститься роздруківка інформації застосованого експертом Бюлетеня автотоварознавця №11 за лютий 2020 року.
Виходячи з відомостей, які містяться в висновку експерта, ринкова вартість автомобіля складає 68350 доларів США, вартість нового транспортного засобу становить 5367810 грн, що за курсом НБУ на дату проведення експертного дослідження становить 200325,05 доларів США.
Таким чином, коефіцієнт фізичного зносу складає: 1-68350/200325,05=0,66.
Отже, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу складає: 24550 + 10950 + 95780 х (1 - 0,66) = 68065,2 грн.
За таких обставин, відповідач, з урахуванням розміру франшизи за договором обов'язкового страхування, мав би сплатити позивачу 67065,2 грн.
Враховуючи здійснення відповідачем часткової оплати позивачу у розмірі 36096,45 грн, залишок заборгованості складає 30968,75 грн.
На час прийняття рішення, доказів оплати відповідачем страхового відшкодування у розмірі 30968,75 грн до суду не надано, за таких обставин, вимога позивача підлягає задоволенню частково.
Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.129, 236-238 ГПК України, господарський суд
В И Р I Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія Аско-Донбас Північний" (84205, Донецька обл., м.Дружківка, вул.Соборна, 37, ідентифікаційний код юридичної особи - 13494943) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (03150, м.Київ, вул.Казимира Малевича, 31, ідентифікаційний код юридичної особи - 31650052) страхове відшкодування у розмірі 30968 (тридцять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн 75 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1870 (одна тисяча вісімсот сімдесят) грн 59 коп.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається в порядку встановленому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п.п.17.5) п.п.17 п.1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 09.03.2021.
Суддя О.В. Говорун