Справа № 186/566/20
Провадження номер № 2/0186/132/21
26 березня 2021 року м.Першотравенськ
Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Кривошеї С.С.,
при секретарі Кравченко А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_3 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 04 жовтня 2010 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
ОСОБА_3 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
Банк свої зобов'язання перед позичальником у відповідності до ч.1 ст.1054 ЦПК України виконав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 25 липня 2017 року. Спадкоємцями, які постійно проживали разом зі спадкоємцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які мали право подати заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини в строк з 19 липня 2017 року по 19 січня 2018 року.
25 жовтня 2018 року позивачем була направлена претензія кредитора до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області. 14 грудня 2018 року позивачем було отримано відповідь з Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, в якій заначено, що спадкоємці померлого ОСОБА_3 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк».
27 вересня 2019 року до спадкоємців ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , було направлено лист-претензію, згідно якого позивач пред'явив свої вимоги, але відповідачами ніяких дій не було виконано.
Заборгованість позичальника ОСОБА_3 перед банком за кредитним договором № б/н від 04 жовтня 2010 року станом на 06 листопада 2019 року складає 7378,35 грн., яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту, та яку позивач просить стягнути з відповідачів, а також просить стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн.
09 липня 2020 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області було ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» були задоволені в повному обсязі, стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь банку по 3689 грн.18 копійок з кожної в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором померлого ОСОБА_3 , а також стягнуто витрати по сплаті судового збору.
Згідно ухвали від 20 січня 2021 року зазначене заочне рішення було скасовано та справу призначено до розгляду на загальних підставах.
У судове засідання 26 березня 2021 року представник позивача не з'явилася надала заяву про розгляд цивільної справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі та прохала суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд цивільної справи за її відсутності, позовні вимоги не визнала, прохала суд в задоволенню вимог банку відмовити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Суд, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 04 жовтня 2010 року ОСОБА_3 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» (правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк») з метою отримання банківських послуг кредиту. Кредитний договір складають заява, підписана ОСОБА_3 , Умови надання і Правила банківських послуг та Тарифи Банку. Розмір кредиту зазначений в заяві становить 500 гривень (а.с. 10-28). Розмір кредитного ліміту неодноразово змінювався та станом на 03 липня 2017 року становив 8000,00 гривень (а.с.88).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Першотравенським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 25 липня 2017 року (а.с.36).
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість за вказаним кредитним договором станом на 06 листопада 2019 року становить 7378,35 грн., з яких: 7378,35 грн. - заборгованість за тілом кредиту в тому числі 7378,35 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту.
З копій паспортів позичальника та відповідачів вбачається, що померлий ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 29-35).
Відповідно до довідки №6921 про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні, яка видана Виконавчим комітетом Першотравенської міської ради 26 червня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 станом на 19 липня 2017 року зареєстровані: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 - дружина; ОСОБА_1 - донька; ОСОБА_4 - зять (а.с.125).
Відповідачами факт споріднення з позичальником ОСОБА_3 не оспорюється
В порядку ст. 1281 ЦК України АТ КБ «ПриватБанк» 20 вересня 2018 року направило претензію кредитора до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори на яку 24 листопада 2018 року нотаріусом позивачу було повідомлено, що на підставі даної претензії, після померлого заведено спадкову справу за №880/2018 від 03 листопада 2018 року (а.с.42-43).
З копії спадкової справи, витребуваної судом, вбачається, що спадкову справу після смерті ОСОБА_3 було заведено на підставі претензії кредитора. З заявами про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини ніхто не звертався (а.с.78-81).
Так, після смерті боржника зобов'язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, та умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора в порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.
Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовилися від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.
Спадкування є способом безоплатного набуття майна, а тому стягнення боргів спадкодавця з його спадкоємців у межах вартості отриманої спадщини є справедливим по відношенню до законних інтересів та правомірних очікувань кредитора.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у ст. 1219 ЦК України (ст. ст. 1218, 1231 ЦК України).
У випадку смерті боржника за кредитним договором його права і обов'язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі (п. 5 ст. 1219, ст. 1282 ЦК України).
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.2 ст. 1220 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст. 1268 ЦК України).
Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у ч.ч.3,4 ст.1268, ст. 1269 ЦК України.
Так, згідно з ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст.1296 ЦК України).
Згідно інформації з держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна від 23 червня 2020 року № 213526976 відомості про власника квартири АДРЕСА_2 відсутні (а.с.84). Відповідно до інформації з аналогічного реєстру щодо ОСОБА_3 від 25 лютого 2021 року за останнім нерухоме майно не значиться (а.с. 191).
Довідкою КП Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації №777 від 04 березня 2021 року підтверджено, що у власності померлого ОСОБА_3 нерухоме майно станом на 31 грудня 2012 року не перебувало (а.с. 196).
Відповідно до довідки Територіального сервісного центру МВС №1247 від 05 березня 2021 року №31/4-1247/212 станом на 19 липня 2017 року на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , автомототранспорт не зареєстрований (а.с.197).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи, що АТ КБ «ПриватБанк» не надало доказів на підтвердження обсягу та вартості спадкового майна, суд доходить висновку про недоведеність позову банку.
При вирішенні спору про стягнення із спадкоємців коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов'язані з колом спадкоємців, належністю спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, його вартістю та дотриманням кредитором визначеного строку пред'явлення вимоги до спадкоємців боржника.
Відповідно до ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
В оцінці поведінки та способу ведення справ банком судом враховується те, що він є професійним учасником ринку надання банківських послуг, у зв'язку з чим до нього висуваються певні вимоги щодо дотримання правил та процедур, які є традиційними у цій сфері, до обачності та розсудливості у веденні справ тощо. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ банком є вищими, ніж до споживача -фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною у цивільних відносинах з такою кредитною установою. З врахуванням наведеного, всі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом саме на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах.
Враховуючи, що предметом спору у цій справі є вимоги кредитора до спадкоємців про стягнення заборгованості за кредитним договором, АТ КБ «ПриватБанк» зобов'язано довести ті обставини, на які воно посилається як на підставу своїх вимог, тобто подати суду докази наявності у спадкодавця майна та його вартості, кола спадкоємців, які прийняли спадщину, а у випадку неможливості надати такі докази - заявити клопотання про їх витребування, однак з дотриманням правил та процедур, встановлених ЦПК України.
Вказаний висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №306/486/17 та є обов'язковим для врахування щодо застосування відповідних норм права.
Доводи банку про те, що відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини не заявив про відмову від неї, а тому є усі підстави для стягнення з нього заборгованості за кредитом спадкодавця, не можуть бути прийняті до уваги з огляду на вищенаведені обставини справи та вимоги закону.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 4, 13, 76-81, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.
Судові витрати по справі залишити за позивачем - Акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області, а з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
СУДДЯ: С.С.Кривошея