Справа № 199/2268/21
(3/199/1328/21)
іменем України
26.03.2021 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Дяченко І.В., розглянувши адміністративний матеріал відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Чаплинка Дніпропетровської області, громадянки України, офіційно працюючого, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
за участю ОСОБА_1 , -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 10.03.2021 Серії ВАБ №551522 ОСОБА_1 04.03.2021 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила психологічне домашнє насильство відносно ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнала, пояснила, що вона з ОСОБА_2 має спір з приводу квартири, який вони вирішують в порядку цивільного судочинства, у зв'язку з чим останній безпідставно звертається до органів поліції та звинувачує її у вчиненні домашнього насильства. Вона не чинить домашнього насильства відносно ОСОБА_2 .
Дослідивши докази та оцінивши їх за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що справа про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 підлягає закриттю з наступних підстав:
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яка передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Санкція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає досить суворе стягнення у вигляді адміністративного арешту, а тому дана справа про адміністративне правопорушення розглядається з дотриманням стандартів ЄСПЛ, притаманних кримінальному провадженню.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Незважаючи на вимоги ч. 2 ст. 251 КУпАП та вказане рішення ЄСПЛ, яке згідно зі ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» обов'язкове і для працівників Національної поліції, в графі «склад правопорушення» не зазначено точного часу вчинення адміністративного правопорушення, які саме дії вчинила ОСОБА_1 , а також справа не містить вказівки, чи потягли дії правопорушника за собою наслідки у вигляді психологічного збитку здоров'ю потерпілої сторони.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства Російської Федерації така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
В ході судового розгляду встановлено, що матеріали справи не містять належних доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а суд усі сумніви тлумачить на її користь.
Відповідно до вимог п. 1) ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд -
Справу про адміністративного правопорушення у відношенні ОСОБА_1 закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя І.В. Дяченко