Єдиний унікальний номер 341/850/19
Номер провадження 1-кп/341/118/21
25 березня 2021 року м. Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі :
головуючого-судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Галичі кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Поплавники Галицького району Івано-Франківської, проживаючого та зареєстроване місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, з середньою освітою, українця, громадянина України, не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 185, частиною 1 статті 296, частиною 1 статті 357 КК України,
з участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілих ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 , суд -
встановив:
ОСОБА_3 вчинив:
- грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю;
- таємно викрав чуже майно (крадіжку), потерпілої ОСОБА_5 ;
- викрав офіційний документ потерпілої ОСОБА_5 , вчинивши зазначене з корисливих мотивів,
при наступних обставинах.
12 квітня 2019 року близько 21 години ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, повертався з м. Галич додому, у с. Поплавники Івано-Франківського р-ну, Івано-Франківської обл. По дорозі він вирішив зайти до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який знаходиться по АДРЕСА_2 , де здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_8 .
Підійшовши до вказаного закладу, ОСОБА_3 побачив біля входу продавця ОСОБА_5 , яка саме у той час закривала вхідні двері магазину, та її подруг - ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , які знаходились поруч та чекали доки та закриє заклад. Наблизившись до жінок, ОСОБА_3 попросив продавця відчинити магазин, мотивуючи тим, що хоче здійснити покупку.
ОСОБА_5 відмовилась відчиняти торговий заклад, мотивуючи тим, що він уже зачинений. Вказане повідомлення обурило ОСОБА_3 і він, використовуючи дану обстановку як малозначимий привід для вчинення своїх хуліганських дій, усвідомлюючи суспільно небезпечений характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, незважаючи на загальноприйняті норми моралі та поведінки, почав словесно вимагати у ОСОБА_5 , щоб вона відчинила магазин, і при цьому висловлювався у адресу жінок образливими та нецензурними словами. Присутні ОСОБА_6 і ОСОБА_7 зробили ОСОБА_3 зауваження з приводу його протиправної поведінки, у результаті чого між ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_6 і ОСОБА_7 - з другої виник словесний конфлікт.
Під час вказаного конфлікту ОСОБА_3 , розуміючи, що знаходиться у громадському місці та продовжуючи свої хуліганські дії, схопив ОСОБА_7 за куртку та почав шарпати її, після чого, намагаючись самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб та відчуваючи безкарність своїх дій, безпричинно, з хуліганських спонукань, діючи з особливою зухвалістю, умисно почергово наніс їй та ОСОБА_6 декілька ударів руками по тулубу і верхніх кінцівках, спричинивши їм обом фізичний біль.
Намагаючись вирватись від жінок, ОСОБА_3 зняв із себе свою куртку і, не бажаючи припиняти свої хуліганські дії, із застосуванням фізичного насильства, повалив на землю ОСОБА_6 і ОСОБА_7 .
Така протиправна поведінка ОСОБА_3 налякала ОСОБА_5 і вона, залишивши біля вхідних дверей магазину свою жіночу сумку з шкірозамінника, яку поклала на сходи перед закриттям торгового закладу, побігла кликати когось на допомогу.
У цей час ОСОБА_3 , вставши із землі та побачивши біля вхідних дверей магазину жіночу сумку ОСОБА_5 і припускаючи, що у ній можуть знаходитись грошові кошти, вирішив вчинити крадіжку даної сумки.
Для приведення свого злочинного наміру до виконання ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись, що ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , які продовжували лежати на землі, не спостерігають за його діями, а інших сторонніх осіб, які б могли помітити його дії, поблизу немає, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, непомітно для ОСОБА_6 і ОСОБА_7 таємно викрав зі сходів магазину належну ОСОБА_5 бувшу у вжитку жіночу сумку з шкірозамінника білого кольору, вартістю 500 гривень, у якій знаходились бувші у вжитку жіночий гаманець з шкірозамінника червоного кольору, вартістю 50 гривень; мобільний телефон марки «Bravis С-180» у корпусі чорно-червоного кольору, вартістю 300 гривень, із сім-картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «КиївСтар», вартістю 25 гривень, дві пластикові банківські платіжні картки АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Ощадбанк», а також інші дрібні речі, які не мають матеріальної цінності, та втік з місця вчинення кримінальних правопорушень, у результаті чого своїми злочинними діями заподіяв потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 875 гривень.
Після вчинення крадіжки жіночої сумки, ОСОБА_3 побіг на вул. Львівська у м. Галич, де оглянув вміст викраденої сумки і виявивши у ній мобільний телефон марки «Bravis С-180» та пластикову пенсійну картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 з магнітним носієм інформації, яка видана територіальним відділенням зазначеної вище банківської установи на ім'я ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що вказана пенсійна картка, згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію», ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку певної особи, що видається тільки банківською установою, припускаючи, що на картковому рахунку цієї картки можуть знаходитися грошові кошти, діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно викрав вказану банківську картку та мобільний телефон марки «Bravis С-180» і заховав їх у кишеню своїх штанів, а викрадену сумку із решту викраденими речами викинув у придорожню канаву, де вона й була виявлена наступного дня потерпілою ОСОБА_5
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав, повністю підтвердив обставини вчинених ним кримінальних правопорушень, щиро покаявся. Пояснив, що в один з днів у квітні 2019 року в місті Галичі на березі р. Дністер вживав алкоголь. Ввечері, ідучи додому, біля магазину пересікся з потерпілими де між ним та потерпілими виник конфлікт з використанням нецензурної лайки. В ході конфлікту між ним та потерпілими відбулась шарпанина, він штовхав потерпілих і ті падали на землю. Побачив на сходах жіночу сумку, телефон та банківську картку, такі зібрав та з такими залишив місце події. Щиро покаявся, висловив жаль з приводу вчиненого, зазначив про сором перед потерпілими.
Потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в судовому засіданні фактичні обставини справи не оспорили, дали показання відповідні обвинуваченню. Просили ОСОБА_3 суворо не карати, призначеним покаранням забезпечити передумови для залучення ОСОБА_3 до праці.
Оскільки, обвинувачений у судовому засіданні вину визнав та дав суду показання аналогічні пред'явленому обвинуваченню, які відповідають фактичним обставинам справи і такі ним не оспорюються, за згодою всіх учасників судового розгляду і у відповідно до частини 3 статті 349 КПК України суд обмежив обсяг досліджуваних доказів по даній кримінальній справі, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються і обмежився допитом обвинуваченого, сумнівів у добровільності та істинності позиції якого у суду немає, допитом потерпілого, дослідженням відомостей, які характеризують особу обвинуваченого.
При цьому розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.
На підставі зібраних доказів, оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати за:
-частиною 1 статті 296 КК України, так як він грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю;
-частиною 1 статті 185 КК України, так як він таємно викрав чуже майно;
-частиною 1 статті 357 КК України, так як він викрав офіційний документ з корисливих мотивів.
При призначенні обвинуваченому покарання, суд згідно з вимогами статі 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, дані про особу винного, який на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, по місцю проживання обставин, що негативно характеризують особу не встановлено, раніше не судимий. Обставинами, що пом'якшують покарання є: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, добровільне відшкодування завданих збитків. Обставини, що обтяжують покарання - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
На підставі викладеного, враховуючи першочергову позицію потерпілих щодо необхідності призначення покарання пов'язаного з обов'язковим залученням особи до праці, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_3 покарання в межах санкцій частин статей за якими кваліфіковано діяння у редакції чинній на час вчинення діяння, а саме за:
-частиною 1 статті 296 КК України, у виді обмеження волі;
-частиною 1 статті 185 КК України, у виді громадських робіт;
-частиною 1 статті 357 КК України, у виді обмеження волі.
Остаточне покарання слід визначити за правилами частини 1 статті 70 КК України, у виді обмеження волі шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Враховуючи відношення ОСОБА_3 до вчиненого, суд дійшов висновку, що перевиховання та виправлення ОСОБА_3 можливі без відбування покарання, та вважає за можливе звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді обмеження волі, з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Окрім обов'язків визначених частиною 1 статті 76 КК України, суд додатково покладає такі обов'язки, зокрема: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; обов'язок працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
Долю речових доказів слід вирішити в порядку статті 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 370, 374, 377 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, частиною 1 статті 185, частиною 1 статті 296, частиною 1 статті 357 КК України та призначити йому покарання:
-за частиною 1 статті 296 КК України, в межах санкції частини статті за якою кваліфіковано діяння в редакції чинній до 01 липня 2020 року, у виді обмеження волі на строк 2 роки;
-частиною 1 статті 185 КК України, в межах санкції частини статті за якою кваліфіковано діяння в редакції чинній до 01 липня 2020 року, у виді громадських робіт на строк 240 годин;
-частиною 1 статті 357 КК України, у виді обмеження волі на строк 1 ріки.
На підставі частини 1 статті 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки, з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом 1 (одно) річного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі статті 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання,
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації,
4) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
Відповідно до статті 165 КВК України, іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку.
Речові докази по справі: жіночу сумку, жіночий гаманець, мобільний телефон, 2 пластикові картки вважати повернутими ОСОБА_5 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам процесу.
Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1