Єдиний унікальний номер 341/164/20
Номер провадження 2/341/76/21
заочне
24 березня 2021 року Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого-судді Гаполяка Т.В., заочно розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи: органу опіки та піклування Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з неповнолітніми дочками, -
1.Стислий виклад позиції позивача, відповідача.
ОСОБА_1 звернувся до Галицького районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 третьої особи: органу опіки та піклування Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області та просить усунути перешкоди у спілкуванні з дітьми та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з неповнолітніми дочками.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 2006 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою, який 26 квітня 2016 року було розірвано. Мають двох дочок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням суду від 08 серпня 2016 року вирішено питання стягнення аліментів.
Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати разом із матір'ю, яка перешкоджала йому спілкуванню з ними. Прізвище ОСОБА_5 змінила на ОСОБА_6 .
Рішенням комісії з питань захисту прав дитини Галицької районної державної адміністрації від 22 червня 2016 року йому було визначено порядок участі у вихованні та спілкуванні з дітьми, шляхом спілкування з ними та з правом один раз на тиждень забирати дочок за місцем свого проживання з суботи з 18:00 год. по неділю 18.00 год. Попереджено його та відповідачку про те, що той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дітей.
Зазначав, що відповідачка всупереч вищезазначеного рішення чинить перешкоди йому у спілкуванні з дітьми. З урахуванням викладеного просив суд усунути перешкоди у спілкуванні дочок та визначити спосіб участі у їх вихованні та спілкуванні у спосіб:
- кожної пятниці з 16.00 год. по неділю 18.00 год. з ночівлею за місцем його проживання без присутності матері;
- кожного року святкування Нового року та ОСОБА_7 свят в період з 30 грудня по 10 січня включно, а також свята ОСОБА_8 ;
- кожного року брати дітей до себе за місцем свого проживання на святкування свого для народження та народження дітей;
- кожного року в період літніх канікул з 15 липня по 31 серпня включно брати дочок для відпочинку з ними на території України та за кордоном, а також перші три дні весняних та осінніх канікул;
- інший більш тривалий відпочинок з дітьми має узгоджуватися з матір'ю.
В судове засідання позивач не з'явився. Скерував до суду заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутності, позов підтримує в повному обсязі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, представника не скерувала. Відповідачка належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи в спосіб скерування повісток - викликів та розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Представник третьої особи, повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув. Начальницею служби Думан Е. скеровано до суду заяву в якій зазначила про підтримання рішення комісії з питань захисту прав дитини від 12 червня 2020 року, просила розглядати справу у відсутності представника служби.
2.Рух справи, фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
03 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Галицького районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 третьої особи: органу опіки та піклування Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області з вимогою усунути перешкоди у спілкуванні з дітьми та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з неповнолітніми дочками.
Ухвалою судді Галицького районного суду Івано-Франківської області Юсип І.М. від 03 лютого 2020 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 21 вересня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено таку до судового розгляду.
За результатами проведеного 05 січня 2021 року повторного автоматизованого розподілу справ між суддями у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_9 у зв'язку із поданням заяви про відставку, справу передано на розгляд судді Гаполяку Т.В.
Ухвалою постановленою Галицьким районним судом Івано-Франківської області в складі судді Гаполяка Т.В. від 22 січня 2021 року цивільну справу судом прийнято до свого розгляду, повторно розпочато розгляд справи по суті.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 26 жовтня 2006 року, який було розірвано заочним рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 26 квітня 2016 року(а.с.6, 9).
В період шлюбу у сторін народились діти: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після розірвання шлюбу залишилися проживати разом з матір'ю(а.с.7-8).
Рішенням комісії з питань захисту прав дитини Галицької районної державної адміністрації від 22 червня 2016 року ОСОБА_1 було визначено порядок участі у вихованні та спілкуванні з дітьми, шляхом спілкування з ними та один раз на тиждень з правом забирати дочок за місцем проживання батька ( ОСОБА_1 ) з суботи з 18:00 год. по неділю 18.00 год. Попереджено позивача та відповідачку про те, що той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дітей (а.с.12).
Вище зазначене рішення комісії з питань захисту прав дитини Галицької районної державної адміністрації відповідачка не виконувала, доказів протилежного судом не здобуто.
Згідно рішенням комісії з питань захисту прав дитини Галицької районної державної адміністрації від 12 червня 2020 року ОСОБА_1 було визначено порядок участі у вихованні та спілкуванні з дітьми, встановлено час спілкування:
-один раз на тиждень з правом забирати дочок за місцем проживання батька з суботи 18.00 год. до неділі 18.00 год.;
-святкування дня народження батька з правом брати дітей за місцем фактичного проживання батька;
-святкування Нового року, днів народження дітей, один день Різдвяних свят, один день Великодніх свят за попереднім узгодженням із матір'ю;
-кожного року в період літніх канікул з 15 липня по 15 серпня, перші три дні весняних канікул та осінніх канікул;
-інший більш тривалий спосіб з дочками має узгоджуватися з матір'ю.
Попереджено ОСОБА_2 про те, що той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дітей(а.с.12).
3. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, в силу частини 3 статті 211 ЦПК України здійснити заочний розгляд справи.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 4, частини 1 статті 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (частина 1 статті 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 дав судам роз'яснення, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.
Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно статті 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Згідно із статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Статтею 157 СК України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, орган опіки та піклування подає письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Частиною шостою статті 19 СК України передбачено, що суд може не погодитися із висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Орган опіки і піклування може визначити місце зустрічі батька з дитиною (за місцем проживання когось із них чи іншої особи), періодичність та тривалість їх.
Висновок органу опіки і піклування має базуватися на достовірній інформації про усі фактичні обставини, які можуть мати істотне значення та ретельному їх з'ясуванні. Такий висновок є рекомендаційним, тому суд може постановити інше рішення, ніж пропонує орган опіки та піклування.
Суд вважає зазначений висновок обґрунтованим та таким, що не суперечить інтересам дітей, а тому, приходить до висновку, що вимоги позивача про його участь у вихованні та спілкуванні з дітьми є обґрунтованими, проте бажаний ним спосіб такої участі не у повній мірі відповідає інтересам дітей.
Отже, виходячи з інтересів дітей, враховуючи обставини справи, а також вік дітей, суд вважає необхідним визначити спосіб участі позивача у вихованні дочок ОСОБА_10 та ОСОБА_11 :
-один раз на тиждень з правом забирати дочок за місцем проживання батька з суботи 18.00 год. до неділі 18.00 год.;
-святкування дня народження батька з правом брати дітей за місцем фактичного проживання батька;
-святкування Нового року, днів народження дітей, один день Різдвяних свят, один день Великодніх свят за попереднім узгодженням із матір'ю;
-кожного року в період літніх канікул з 15 липня по 15 серпня, перші три дні весняних канікул та осінніх канікул;
-інший більш тривалий спосіб з дочками має узгоджуватися з матір'ю,
надавши батькам право змінювати порядок та час спілкування з дітьми за їх взаємною згодою.
Такий спосіб участі позивача у вихованні дітей відповідає інтересам неповнолітніх дітей ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , дозволяє налагодити психологічний контакт дітей з батьком, але за допомогою матері та не порушує звичайних для дітей умов життя та. Навпаки, суд вважає, що між тим з батьків, хто проживає окремо, і дитиною повинен існувати постійний, систематичний контакт. Таке спілкування буде сприяти повноцінному вихованню дітей, їхньому розвитку, оскільки спілкування дитини з батьками, а батьків - з своїми дітьми, служить задоволенню життєво важливих потреб дитини. Крім того, діти для повного і гармонійного розвитку їх особистості потребують любові і розуміння. Вони мають, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить їх виховання в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Дане рішення не є перешкодою в подальшому визначити участь у вихованні дітей у інший спосіб, якщо зростання прихильності дітей до батька та належне виконання останнім своїх батьківських обов'язків обумовить це.
До того ж, рішення не є перешкодою визначення батьками в добровільному порядку додаткових днів побачень позивача з дітьми.
На підставі викладеного та керуючись статтею136 СК України, статтями 12,13,81,259,263-265. 268 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 з дочками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визначити спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні з дочками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та у їхньому вихованні, встановивши час спілкування:
-один раз на тиждень з правом забирати дочок за місцем проживання батька з суботи 18.00 год. до неділі 18.00 год.;
-святкування дня народження батька з правом брати дітей за місцем фактичного проживання батька;
-святкування Нового року, днів народження дітей, один день Різдвяних свят, один день Великодніх свят за попереднім узгодженням із матір'ю;
-кожного року в період літніх канікул з 15 липня по 15 серпня, перші три дні весняних канікул та осінніх канікул;
-інший більш тривалий спосіб з дочками має узгоджуватися з матір'ю,
надавши батькам право змінювати порядок та час спілкування з дітьми за їх взаємною згодою.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування (ім'я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ;
відповідачка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання якої за адресою: АДРЕСА_2 .
третя особа: орган опіки та піклування Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області, місцезнаходження за адресою: вул. Площа Волі, 1 м.Галич.
Повний текст рішення складено 24 березня 2021 року.
Суддя:Т. В. Гаполяк