Справа №932/10521/20
Провадження №2/932/3982/20
«16» березня 2021 року м.Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого-судді: Цитульського В.І.,
за участю секретаря: Іванової А.Є.,
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення, -
До Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська 16 вересня 2020 року надійшла вищезазначена позовна заява в якій позивач просила суд усунути їй перешкоду у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_4 без надання іншого житлового приміщення.
Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Цитульського В.І. від 16.09.2020 відкрито провадження у цивільній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Стислий виклад позиції позивача зазначеної у позові.
Так, позивачем у позові зазначено, що нею за договором купівлі-продажу у відповідача було придбано квартиру АДРЕСА_1 . Оскільки після укладення договору купівлі-продажу відповідач не виселяється з вказаної нерухомості, що унеможливлює нормальне користування власністю, вимушена звернутися до суду з даним позовом.
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові.
Стислий виклад позиції відповідача.
Відповідач та його представник, у судовому засіданні, заперечували проти заявлених позовних вимог з огляду на те, що договір купівлі-продажу квартири за яким ОСОБА_3 набула у власність майно є таким, що суперечить приписам Закону у звзку з чим правові підстави для виселення відсутні.
Фактичні обставини встановлені судом.
Відповідно до договору купівлі продажу квартири від 31.07.2019, ОСОБА_3 набула у власність у ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 . У п.10 вказаного договору сторонами погоджено, що до 31.07.2019 квартиру буде повністю звільнено ОСОБА_4 від належних йому речей для безперешкодного користування ОСОБА_3 нерухомим майном.
Норми права, що застосував суд.
За змістом ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У пункті 33 постанови ВП/ВС від 04 вересня 2019 року у справі № 761/5115/17 (провадження № 14-391цс19) вказано, що: «одним зі способів захисту права користування майном є припинення дії, яка це право порушує (пункт 3 частини другої статті 16 ЦК України), - усунення перешкод у здійсненні права користування майном (негаторний позов). Підставою для подання такого позову є вчинення перешкод правомірній реалізації речового права.
Згідно з висновком до якого дійшла колегія суддів ВС/КЦС у постанові від 16.12.2020 прийнятій за результатами розгляду справи №182/7347/18, до регулювання житлових відносин підлягають застосуванню положення статей 391, та глави 32 «Право користування чужим майном» ЦК України, а не положення ЖК Української РСР, прийнятого 30 червня 1983 року, оскільки останній не відповідає реаліям сьогодення та змісту нинішніх суспільних відносин. Натомість ЦК України є кодифікованим актом законодавства, який прийнято пізніше, а тому темпоральна колізія норм права має вирішуватися саме на користь норм ЦК України. Також у вказані постанові зазначено, що сутність негаторного позову полягає в усуненні порушення, яке триває і має місце на момент звернення з позовом до суду, з огляду на, що з таким позовом особа може звернутися в будь-який час поки існують правовідносини та правопорушення.
Тобто, з аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод,у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю на підставі приписів ЦК України.
Частиною 1 статті 383 ЦК України визначено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Згідно з висновком до якого дійшла колегія суддів ВС/КЦС у постанові від 03.06.2020 прийнятій за результатами розгляду цивільної справи №196/476/13-ц, якщо новий власник житла (будинку), не може користуватися своєю власністю, оскільки колишній власник цього житла відмовляється виселятися з нього, то порушене право нового законного власника підлягає захисту шляхом усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення колишнього власника.
Оцінка суду.
Отже, оскільки відповідач відчужив квартиру за правочином який наразі є дійсним і в якому погоджено сторонами механізм та строки звільнення нерухомості попереднім власником, який в свою чергу не є членом сім'ї позивача, спільним побутом із нею не пов'язаний, заявлені вимоги є такими, що підлягають задоволенню. Крім того судом враховано твердження відповідача у судовому засіданні, що фактично він не проживає у вказані квартирі але речі свої там зберігає.
Доводи відповідача та його представника з приводу неправомірності договору купівлі-продажу не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи №932/1480/21.
Доводи відповідача та його представника з приводу відсутності предмета спору оскільки останній не проживає у вказаній квартирі не заслуговують на увагу з огляду на те, що відповідач у судовому засіданні підтвердив факт знаходження свого майна у вказаній нерухомості.
Керуючись ст.ст.12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України суд -
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення, - задовольнити.
Усунути ОСОБА_3 (іпн: НОМЕР_1 ) перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_4 (іпн: НОМЕР_2 ) із вказаної квартири без надання іншого житлового приміщення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повний текст рішення суду складено та проголошено 19.03.2021.
Суддя: В.І.Цитульський