Справа № 199/5885/20
(2/199/630/21)
Іменем України
24 березня 2021 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.
за участю секретаря Маляренко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що їй на підставі договору дарування від 28.01.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бойченко Т.М., зареєстрованого в реєстрі №346, належить домоволодіння АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , який є сином позивачки, зареєстрований у вказаному домоволодіння, проте з 2012 року у ньому не проживає.
Посилаючись на те, що відповідач у вказаному будинку не проживає, комунальні послуги не сплачує, тому позивач просила суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 .
Позивач у судове засідання не з'явилася, надала суду письмову заяву, якою позовні вимоги підтримала у повному обсязі, справу просила слухати за її відсутності, не заперечувала проти ухвалення по справі заочного рішення.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження, а також відзив на позов до суду не надавав, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином через офіційний веб-сайт судової влади України, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 28.01.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бойченко Т.М., зареєстрованого в реєстрі №346, належить домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.15-16).
Відповідач ОСОБА_2 є сином ОСОБА_1 , зареєстрований у вказаному будинку, проте з 2012 року у ньому не проживає, що підтверджується довідкою №052774 про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 18.08.2020 року (а.с.18), а також актом від 27.08.2020 року, затвердженим головою квартального комітету №3 ОСОБА_3 (а.с.21).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно зі ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Оскільки син позивача ОСОБА_2 не проживає у будинку більше року, у зв'язку з реєстрацією відповідача за вказаною адресою позивач змушена нести витрати по сплаті поточних платежів з урахуванням кількості зареєстрованих осіб та не може реалізувати своє право на надання субсидії, тому суд вважає визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 .
Витрати по справі віднести на рахунок сторони, яка їх понесла.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 80, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 319, 391, 405 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 .
Витрати по справі віднести на рахунок сторони, яка їх понесла.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою
відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти
днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було
вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання
заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення
йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя