Справа № 199/1542/21
(1-кс/199/378/21)
24.03.2021 року місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі: головуючого слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпро скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову дізнавача СД Амур-Нижньодніпровського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №12020045630000381,-
До слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська в порядку ст.303 КПК України надійшла скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову дізнавача СД Амур-Нижньодніпровського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №12020045630000381.
У скарзі адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 просив скасувати постанову про закриття кримінального провадження, як таку, що прийнята передчасно, без повного та об'єктивного дослідження обставин. Крім того, СД відділу поліції №1 ДРУП ГУ НП в Дніпропетровській області не було здійснено належного, повного та всебічного розслідування кримінального провадження №12020045630000381, для встановлення обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України.
У судове засідання скаржник не з'явилася, адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , надав заяву, в якій просив розглянути скаргу без його участі.
Дізнавач СД відділу поліції №1 ДРУП ГУ НП в Дніпропетровській області лейтенант поліції ОСОБА_5 не з'явилася, надав до суду заяву, у якій просив провести судове засідання за його відсутності та надав матеріали кримінального провадження №12020045630000381.
Вивчивши матеріали скарги, дослідивши докази додані до скарги матеріали кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.
За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора визначено главою 26 Кримінального процесуального кодексу України, параграф №1, ст. ст. 303 - 308. Так, ч. 1ст. 303КПК України передбачено перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового провадження, та ким такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені. Встановлений даною нормою перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора які можуть бути оскаржені на стадії досудового провадження є вичерпним.
Згідно ч. 1ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначений ст. 306 КПК України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380цього Кодексу, з урахуванням відповідних положень глави 26 КПК України. Скарги на рішення про закриття кримінального провадження, розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги.
З матеріалів скарги та матеріалів кримінального провадження встановлено, що 16.12.2020 року дізнавачем СД відділу поліції №1 ДРУП ГУ НП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №12020045630000381 від 03.12.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України з мотивів відсутності складу кримінального правопорушення .
Зі змісту постанови яка оскаржується вбачається, що кримінальне провадження закрито з підстав передбачених п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України, за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 164 КК України.
У постанові слідчий зазначає, що під час досудового розслідування було надано доручення оперативним підрозділам в рамках ст.40-1 КПК України для проведення заходів спрямованих на встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, однак за результатами виконання доручення, отримати відомості, які мають значення для досудового розслідування не вдалось.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно п. п. 1-2 ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, а згідно частини другої даної статті доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
У відповідності до ч.1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цьогоКодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Згідно п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається при встановлені відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст. ст. 2,284 КПК України).
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту свої прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Відповідно до п. 111 рішення Європейського Суду з прав людини від 22 лютого 2005 р. у справі "Новоселець кий проти України" суд вказав, що прокуратура є державним органом правової держави, діяльність якого сприяє здійсненню правосуддя, і у випадку недотримання зобов'язань, покладених на цей орган, права, гарантовані Конвенцією, були б позбавлені їх "конкретного та ефективного сенсу. Одне з таких зобов'язань передбачає те, що сторона, яка постраждала, може сподіватись на уважний та ретельний розгляд її скарг, (див., mutatis mutandis, вищезазначена рішення Суругіу, § 65; також як рішення Руіс Торіа і Хіро Балані п. Іспанії від 9 грудня 1994 року, в серії А N 303 - и 303-В, стор. 12, § 29, та п. п. 29-30, § 27).
Крім того, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі "Михалкова та інші проти України" розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободдержава зобов'язана "гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції", що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
В порушення вимог ч.5 ст. 110 КПК України, в постанові, що оскаржується, слідчим (дізнавачем) не надано оцінки отриманим в ході досудового розслідування доказам, не наведено мотивів прийняття рішення про закриття кримінального провадження з посиланням на отримані докази.
Зі змісту постанови про закриття кримінального провадження вбачається, що провадження закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК Україниі при цьому не визначено, які саме з його елементів (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна чи об'єктивна сторона) відсутні в даному випадку.
Крім цього, на переконання слідчого судді постанова дізнавача, є немотивованою, у вказаній постанові не обґрунтовано підстави прийнятого рішення про закриття провадження, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Дізнавачем у постанові не наведено жодної очевидної та підтвердженої матеріалами провадження підстави закриття кримінального провадження, а також відсутні посилання на встановлені фактичні обставини, що стали такими підставами. Належної правової оцінки щодо відсутності складу кримінального правопорушення з відповідним аналізом усіх елементів складу злочину та мотивацією з посиланням на докази, зібраними в ході досудового розслідування, у постанові слідчого не наведено.
Отже, постанова дізнавача про закриття кримінального провадження належним чином не вмотивована і не відповідає вимогамст. 110 КПК України.
Аналізуючи в сукупності вказані докази, можна дійти висновку, що висновок судово-медичної експертизи підтверджує покази потерпілого.
Доводи викладені скарзі не спростовано в судовому засіданні, тому вказані у скарзі обставини свідчать про неповноту досудового розслідування, в результаті чого постанова про закриття кримінального провадження винесене дізнавачем передчасно.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначене вказує на передчасність та необґрунтованість закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п.2 ч. 1ст. 284 КПК України, оскільки з матеріалів кримінального провадження не вбачається всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи.
При новому розслідуванні належить виконати необхідні слідчі дії щодо з'ясування обставин про наявність чи відсутність події та складу злочину, в достатньому для встановлення об'єктивної істини обсязі, і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи та доводів заявника.
Слідчий суддя, виходячи з ч.5 ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) слідчому у провадженні на здійснення конкретних слідчих дій, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльність, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування й він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України).
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, в тому числі рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Згідно п. 1 ч.2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора може бути, в тому числі про скасування рішення слідчого чи прокурора.
З наведених підстав, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність скасування постанови про закриття кримінального провадження та його направлення для продовження досудового розслідування, під час якого необхідно ретельно виконати вимоги, передбачен іКПК України.
Керуючись ст. ст. 303,305,306,307,309,376 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову дізнавача СД Амур-Нижньодніпровського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №12020045630000381, - задовольнити.
Постанову від 16.12.2020 року дізнавача СД Амур-Нижньодніпровського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №12020045630000381,- скасувати, провести досудове розслідування відповідно до вимог КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Копію ухвали надати негайно після проголошення прокурору, слідчому, заявнику.
Слідчий суддя