Справа № 303/2404/21
Провадження 3/303/1352/21
25 березня 2021 року м.Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Маргитич О.І., розглянувши матеріали, надійшли з Військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частині НОМЕР_1 в місті Мукачево, громадянина України,
- за частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення
24 березня 2021 року близько 14:00 години під час шикування підрозділу (польовий вузол зв'язку) після обіду, було виявлено, що старший солдат ОСОБА_1 перебував з ознаками алкогольного сп'яніння.
В подальшому, для огляд на стан алкогольного сп'яніння був доставлений у Мукачівську ЦРЛ. 23 березня 2021 року о 16:15 годині був освідчений на предмет вживання алкоголю, про що був складений протокол медичного огляду №72 від 23 березня 2021 року, результат 2,65 проміле.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Правопорушник в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав.
Адміністративним правопорушенням згідно частини 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення визнається, дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Згідно зі статті 9 Кодексу України про адміністративне правопорушення адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак. Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинили адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.
Щодо юридичної відповідальності особи слід зазначити, що у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Також, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 Рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити надмірний тягар для особи».
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпції щодо фактів.
Таким чином, вина ОСОБА_1 доведена в повному обсязі. Проте, при призначенні адміністративного стягнення слід врахувати, що правопорушник щиро розкаявся у вчиненому, раніше до адміністративної відповідальності не притягвся.
Оцінив всі наявні докази, вважаю, що в даному випадку вчинене адміністративне правопорушення є малозначним, тому ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Згідно статті 22 Кодексу України про адміністративне правопорушення при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Керуючись ст.ст. 22, 172-20, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частині НОМЕР_1 в місті Мукачево) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення та звільнити від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Провадження по справі закрити.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції через Мукачівський міськрайонний суд.
Суддя Мукачівського
міськрайонного суду О.І.Маргитич