Справа № 468/1323/20-к
1-в/468/19/21
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська, 43
25.03.2021 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , представника Баштанського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській області - ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за поданням Баштанського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській області про застосування покарання за наявності кількох вироків відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баштанка Баштанського району Миколаївської області, засудженого 21.12.2020 року Баштанським районним судом Миколаївської області за ст. 309 ч. 2, 75, 76 КК України до покарання у виді двох років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком в два роки, 04.02.2021 року Баштанським районним судом Миколаївської області за ст.ст. 289 ч.1, 75, 76 КК України до покарання у виді трьох років обмеження волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком в один рік,
Від Баштанського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській області до суду надійшло подання про застосування покарання за наявності кількох вироків відносно засудженого ОСОБА_5 .
Представник органу з питань пробації подання підтримав та вважав, що є підстави для самостійного виконання вказаних вироків.
В судовому засіданні прокурор подання підтримав та вважав за необхідне визначити засудженому ОСОБА_5 остаточне покарання відповідно до ч.4 ст. 70 КК України із застосуванням принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначивши засудженому остаточне покарання у вигляді двох років позбавлення волі та звільнивши засудженого від його відбування з іспитовим строком в два роки.
Засуджений та його захисник підтримали позицію прокурора щодо необхідності визначення остаточного покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та звільнення засудженого від його відбування з випробуванням.
Вислухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали подання та матеріали кримінальних проваджень, суд приходить до висновку про обґрунтованість подання та можливість його задоволення.
ОСОБА_5 востаннє засуджений 04.02.2021 року Баштанським районним судом Миколаївської області за ст.ст. 289 ч.1, 75, 76 КК України до покарання у виді трьох років обмеження волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком в один рік.
Проте при призначенні за вказаним вироком покарання не був врахований вирок Баштанського районного суду Миколаївської області від 21.12.2020 року, за яким ОСОБА_5 засуджений за ст.ст. 309 ч. 2, 75, 76 КК України до покарання у виді двох років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком в два роки.
Згідно з п.11 ч.1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, має право вирішувати питання про застосування покарання за наявності кількох вироків.
З тексту вироків слідує, що кримінальне правопорушення, за яке ОСОБА_5 був засуджений вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 04.02.2021 року року, було скоєне ним до винесення вироку Баштанським районним судом Миколаївської області від 21.12.2020 року, тому застосуванню підлягають положення ч.4 ст. 70 КК України.
Крім того за обома вироками ОСОБА_5 підлягає звільненню від відбування покарання з випробуванням.
При цьому, при призначенні засудженому ОСОБА_5 остаточного покарання суд відповідно до ч.4 ст. 70 КК України спочатку має визначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, після чого вирішити питання щодо його звільнення від такого покарання з випробовуванням.
Така позиція суду ґрунтується на наступному.
Відповідно до ч.6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Згідно з ч.6 ст. 368 КПК України обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.4 ст. 442 КПК України у постанові палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів або палата, об'єднана палата, що передала справу відповідно на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду.
При цьому, відповідно до постанови об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23.09.2019 року по справі №199/1496/17, кримінально-правові норми, передбачені статтями 70, 75 КК не передбачають окремого порядку призначення покарання за сукупністю злочинів в тих випадках, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від покарання з іспитовим строком, вчинила до ухвалення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, від відбування якого вона також звільняється з іспитовим строком. Оскільки самостійне виконання таких вироків не засноване на вимогах закону про кримінальну відповідальність, призначаючи остаточне покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК, суд має право вмотивовано вирішити питання про звільнення особи від відбування остаточного покарання з випробуванням, та визначити іспитовий строк в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК.
За такого слід вирішити питання про застосування покарання за наявності відносно ОСОБА_5 вироків Баштанського районного суду Миколаївської області від 21.12.2020 року та від 04.02.2021 року, при цьому, з врахуванням змісту вказаних вироків та позиції учасників даного провадження суд вважає, що відповідно до ч.4 ст. 70 КК України остаточне покарання засудженому має бути визначене із застосуванням принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим та звільнення засудженого від відбування такого покарання з випробуванням з іспитовим строком в два роки.
На підставі викладеного та керуючись ст. 537, 539 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
Подання задовольнити.
Застосувати покарання у відповідності до вимог ч.4 ст. 70 КК України до засудженого ОСОБА_5 шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 04.02.2021 року (справа №468/1323/20-к) більш суворим покаранням за вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 21.12.2020 року (справа №468/1249/20-к), визначивши остаточно до відбуття ОСОБА_5 два роки позбавлення волі, зі звільненням засудженого від відбування вказаного покарання на підставі ст.ст.75,76 КК України з іспитовим строком в два роки з покладенням на нього обов'язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її проголошення.