Справа №463/12595/20
Провадження №1-кс/463/290/21
15 березня 2021 року Личаківський районний суд м. Львова
Cлідчий суддя - ОСОБА_1
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2
скаржника - ОСОБА_3
в м. Львові,
у відкритому судовому засіданні,
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, про закриття кримінального провадження, -
скаржник звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова із скаргою на постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_4 від 17 грудня 2020 року про закриття кримінального провадження №620201400000001279 від 29 жовтня 2020 року.
Скаржник скаргу мотивує тим, що слідчий (дізнавач) ОСОБА_5 , якому було доручено проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12020140050001626 за більш, ніж півроку всупереч ст.ст.2, 7-9, 28 і 40 КПК України фактично самоусунувся від виконання своїх службових обов'язків, не виконав жодної слідчої дії: не допитав його як заявника, а також громадянина ОСОБА_6 (особу, на яку він вказав як на винну у злочині), не допитав ні одного очевидця, про яких він вказав в своїй заяві про злочин, не оглянув місце події, не вилучив знаряддя злочину, яке до цього часу зберігається у нього, не долучив до матеріалів кримінального провадження відеозапис події злочину, який також зберігається у нього і про який він зазначив в своїй заяві, не провів ні одної експертизи і не виконав ні одної слідчої дії. Цей так званий «слідчий» чи «дізнавач» нічого не зробив для виконання завдань кримінального провадження, захисту і відновлення моїх прав та законних інтересів, внаслідок чого ОСОБА_6 продовжує чинити хуліганські дії, дотепер порушує громадський порядок і спокійне життя мешканців багатоквартирного будинку, а його малолітня дочка боїться виходити з квартири, тому що сприймає погрози потвори на ім'я « ОСОБА_7 » як реальні, такі, що становлять загрозу її житло і здоров'ю. Відповідно до ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 26 листопада 2020 року його заява про відвід слідчого (дізнавача) ОСОБА_5 задоволена, і останній відведений від участі у кримінальному провадженні № 12020140050001626.
Крім того, ОСОБА_5 , являючись службовою особою, не виконав ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 07.08.2020 року, якою на нього був покладений обов'язок повторно і у відповідності до процесуального закону вирішити мою заяву про визнання потерпілим суду, чим скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.382 КК України.
Окрім того, слідчий в супереч положенням ст.220 КПК України неодноразово не реагував на подані ним клопотання про проведення слідчих дій.
Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст.40 КПК слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій, він уповноважений починати досудове розслідування, проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії, доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам; відповідно до ст.91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; а згідно з ч.1 ст.92 і ч.2 КПК обов'язок доказування цих обставин, покладається на слідчого і прокурора; саме сторона обвинувачення (слідчий і прокурор) здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених законом.
Тому, на думку заявника слідчий ОСОБА_5 допустив службову недбалість і заподіяв скаржнику істотну шкоду і в його діяв є наявний склад злочину за ст.367 КК України.
Однак слідчий ДБР виніс оскаржувану постанову, якою безпідставно закрив провадження у справі не виконавши всіх процесуальних дій для об'єктивного розслідування справи.
При цьому слідчий ТУ ДБР зазначив у постанові, що скаржник, що у матеріалах кримінального провадження, яке розслідує слідчий ОСОБА_5 є корінці про неодноразовий виклик скаржника на допит, але скаржник не з'являвся на виклики. Вважає, що ця інформація не відповідає дійсності, оскільки жодних даних про вручення йому викликів у справі не має.
Також на його думку посилання слідчого ДБР на висновок службового розслідування, відповідно до якого факти порушень з боку ОСОБА_5 не знайшли свого підтвердження, є безпідставними, оскільки відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Відповідно до ст.9 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства; прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Тому оскільки слідство проведено неповно та необ'єктивно просить постанову про закриття кримінального провадження скасувати.
В судовому засіданні скаржник підтримав скаргу з аналогічних підстав.
Слідчий Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Львові в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений, на вимогу суду скерував матеріали кримінального провадження №62020140000001279 від 29 жовтня 2020 року, а тому в порядку ч.3 ст.306 КПК України суд розглядає дану скаргу без його участі.
Заслухавши пояснення скаржника, дослідивши матеріали скарги, оглянувши матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що скаргу слід задоволити виходячи з таких підстав.
Частина перша ст.22 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020140000001279 від 29 жовтня 2020 року, постановою слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_4 від 17 грудня 2020 року закрито кримінальне провадження за ч.2 ст.367 та ч.2 ст.382 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку із встановленням відсутності в діях дізнавача-інспектора сектору дізнання Галицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 складу правопорушення.
Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Як вбачається із змісту постанови, до такого висновку слідчий дійшов за наслідками здійснення досудового розслідування, в ході якого було допитано як свідка ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , досліджено та долучено копію матеріалів кримінального провадження №12020140050001626 від 02.06.2020 року, матеріали службового висновку від 01.12.2020 року.
Разом з тим, слідчий суддя погоджується із доводами скаржника щодо того, що слідством повною мірою не перевірено доводи скаржника, про те, що дізнавач ОСОБА_5 допустив службову недбалість при розслідуванні кримінального провадження № 12020140050001626 від 02.06.2020 року.
Так, при допиті в якості свідка ОСОБА_5 посилається на те, що він неодноразово здійснював виклик для допиту у якості свідка ОСОБА_3 , але такий не з'являвся.
Разом з тим, з копії матеріалів кримінального провадження № 12020140050001626 від 02.06.2020 року, які долучені слідчим вбачається, що у справі наявні лише корінці повістки про виклик і жодних даних про їх вручення свідку не має.
Окрім того, як вбачається із матеріалів провадження (а.с.93) прокурор Львівської прокуратури, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12020140050001626 від 02.06.2020 року надавав вказівки дізнавачу для об'єктивного розслідування справи, які не були виконані.
Окрім того, у матеріалах кримінального провадження є рапорт ДОП Галицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_9 повідомив неправдиві відомості про неправомірні дії ОСОБА_6 , оскільки в ході проведеної перевірки встановлено, що відносно ОСОБА_6 по факту хуліганських дій було складено протокол по ст.173 КПАП України. На підставі цього листа дізнавач ОСОБА_5 виніс постанову від 31.08.2020 року про закриття кримінального провадження, оскільки встановлено, що на ОСОБА_10 було складено два адмінпротоколи і його притягнуто за ці діяння до адміністративної відповідальності. Вказана постанова була скасована слідчим суддею як незаконна і необґрунтована.
При цьому слід наголосити, що дізнавач навіть не встановив час і місце події.
Як вбачається із показань свідка ОСОБА_11 , яка також проживає у будинку по АДРЕСА_1 , дійсно ОСОБА_6 цілий день із своїми знайомими пиячив біля будинку, порушував громадський порядок. Ввечері на місце події були викликані працівники поліції, які затримали ОСОБА_6 за дрібне хуліганство та розпиття спиртних напоїв і доставили у відділ поліції. Однак після звільнення з відділу поліції біля 21.30 год. він знову повернувся на місце події, став погрожувати ОСОБА_3 , який зробив йому зауваження, а згодом взяв дерев'яну палку і підійшовши до дверей квартири ОСОБА_3 бив нею по дверях, виражався нецензурною лайкою, порушував громадський порядок і спокій сусідів, а тому звернення ОСОБА_3 до правоохоронних органів для притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності є обґрунтованим.
Відповідно до положень ст.367 КК України відповідальність за цією статтею настає у випадку вчинення службової недбалості, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.
У відповідності до положень ч.1 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, відносяться: 1) верховенство права; 3) рівність перед законом і судом; 15) змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України, слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
З врахуванням наведених вище обставин, слідчий суддя погоджується із доводами скаржника щодо того, що слідчим не перевірено та не встановлено всі обставини провадження, не перевірено показання свідка ОСОБА_5 про належне розслідування кримінального провадження, в тому числі здійснення ними належним чином викликів на допит свідків, зокрема ОСОБА_3 , встановлення місця перебування особи, яка могла скоїти кримінальне правопорушення, виконання інших вказівок процесуального керівника, які були надані у кримінальному провадженні.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про те, що висновки слідчого про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення є передчасними, а відтак постанову слід скасувати.
Керуючись вимогами статтей 9, 284, 303, 306, 307, 372 Кримінального процесуального кодексу України, -
скаргу задоволити.
Скасувати постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_4 від 17 грудня 2020 року про закриття кримінального провадження №620201400000001279 від 29 жовтня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1