33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"12" травня 2010 р. Справа № 3/53
За позовом Приватне підприємство “Мега-Оліс”
до відповідача Сільськогосподарського фермерського господарства “Гомін Землі”
про стягнення заборгованості в сумі 14634 грн. 84 коп.
Суддя Мамченко Ю.А.
Представники:
від позивача : представник Трошкін С.А. (довіреність №1201-10 від 12.01.2010 року)
від відповідача : представник не з'явився.
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Приватне підприємство “Мега-Оліс”звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Сільськогосподарського фермерського товариства “Гомін Землі”про стягнення коштів на загальну суму 14634 грн. 84 коп., з них 14452 грн. 50 коп. основного боргу, 52 грн. 27 коп. річних, 130 грн. 07 коп. інфляційних витрат.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги викладені у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином про, що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №3300105624217.
Керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При винесенні рішення суд
Приватне підприємство “Мега-Оліс” поставило Сільськогосподарському фермерському господарству “Гомін землі” нафтопродукти на загальну суму 24452 грн. 50 коп., згідно накладних на відвантаження товару №РН- 0000152 від 03.03.2009 року на суму 10867 грн. 50 коп. довіреність №5 від 03.03.2009 року; №РН- 0000733 від 28.07.2009 року на суму 13585 грн. 00 коп. довіреність №21 від 03.03.2009 року.
Відповідачем частково погашено заборгованість за отриману продукцію в розмірі 10000 грн. 00 коп. На момент розгляду справи борг відповідача перед позивачем складає 14452 грн. 50 коп.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов'язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ч.2 ст.202 Цивільного кодексу правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч.1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Передача товару за видатковими накладними та довіреностями не суперечить вимогам ч.4 ст.202 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України.
Статтею 626 Цивільного Кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 639 Цивільного Кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо оформлення договору не встановлені законом.
Сторони своїми діями засвідчили існування між ними договірних відносин.
В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем боргу в розмірі 14452 грн. 50 коп.
Згідно до ч.1. та 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно із ст. 6 Господарського процесуального кодексу України ПП “Мега-Оліс” 01 березня 2010 року звернулося з письмовою Претензією до СФГ “Гомін Землі”, із вимогою оплати суми заборгованості на розрахунковий рахунок ПП “Мега-Оліс”.
Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем на суму боргу за період з 08.03.2010 року по 21.04.2010 року нараховано 3% річних, який становить 52 грн. 27 коп..
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Позивачем на суму боргу за період з 08.03.2010 року по 21.04.2010 року нараховано індекс інфляції, який становить 130 грн. 07 коп..
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 14452 грн. 50 коп. основного боргу, 52 грн. 27 коп. річних, 130 грн. 07 коп. інфляційних витрат є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.
Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Сільськогосподарського фермерського господарства “Гомін Землі” (35600, Рівненська обл., Дубнівський р-н, с.Птича р/р 260483032662 в філії Рівненського обласного управління ВАТ “Ощадбанк”МФО 333368 код ЗКПО 30717922) на користь Приватного підприємства “Мега-Оліс” (р/р 260080131534 в ВАТ “БМ Банк”МФО 380913 код ЗКПО 36112300 43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Рівненська, 48а) кошти на загальну суму 14634,84грн., з них 14452,50 грн. основного боргу, 52,27 грн. річних, 130,07 грн. інфляційних витрат, державне мито в сумі 146 грн. 35 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн..
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Мамченко Ю.А.
Повний текст рішення суддею підписано "17" травня 2010 року