СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/1918/21
ун. № 759/5525/21
22 березня 2021 року м. Київ Слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 , розглянувши у закитому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 , яке погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Узбекистан, узбека, громадянина Республіки Узбекистан, з середньою освітою, який працює продавцем шаурми (зі слів), місце проживання АДРЕСА_1 , без реєстрації на території України, раніше не судимого, затриманого 20.03.2021 року, фактичний час затримання 20.03.2021 р. о 15:21 год., в порядку ст. 208 КПК України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.156 КК України, внесеного в рамках кримінального провадження №12021100080000893 від 20.03.2021,-
22.03.2021 року до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4 внесеного в рамках кримінального провадження № 12021100080000893 від 20.03.2021.
Подане клопотання обґрунтовується тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 20.03.2021, близько 15 годин 15 хвилин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на дитячому майданчику, який розташований неподалік будинку АДРЕСА_2 , вчинив розпусні дії відносно неповнолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, 20.03.2021, близько 15 годин 15 хвилин ОСОБА_4 , перебував неподалік будинку АДРЕСА_2 , де займався своїми справами. Цього ж дня, перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_4 помітив раніше невідому ОСОБА_8 , яка гралася на дитячому майданчику. Відразу після чого, в останнього виник злочинний умисел, направлений на задоволення своєї статевої пристрасті, шляхом вчинення розпусних дій, щодо неповнолітньої ОСОБА_8 .
З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на вчинення розпусних дій, щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, наблизився до останньої на відстань витягнутої руки, переконавшись у відсутності батьків останньої та інших дорослих осіб, які могли б йому завадити, діючи з сексуальних мотивів, свідомо припускаючи настання негативних наслідків, які могли вплинути на нормальний та фізичний розвиток неповнолітньої, користуючись своїми віковими та фізичними перевагами, розуміючи, що остання є неповнолітньою особою, оголив власний статевий орган та почав його демонструвати неповнолітній ОСОБА_8 , при цьому здійснюючи акт онанізму, тим самим вчинив розпусні дії сексуального характеру.
20.03.2021 в порядку ст.208 КПК України затримано ОСОБА_4 .
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого злочину, передбаченого ч.1 ст.156 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-протоколом допиту неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 ;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, за участю неповнолітньої ОСОБА_8 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
-протоколом проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_9 ;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_9 ;
-протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_9 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;
-протоколом проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_10 ;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_10 ;
-протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст.208 КПК України;
-експрес-тестом Drager, відповідно до якого вміст алкоголю в крові ОСОБА_4 становить 0,84 %;
-іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, приймаючи до уваги особу підозрюваного, обставини вчинення злочину, зокрема вчинення злочину щодо неповнолітньої особи в громадському місці в стані алкогольного сп'яніння, а також суспільно небезпечні наслідки спричинені вказаним злочином, які виразились в порушенні та нехтуванні найвищими невід'ємними правами кожної особи, передбаченими ст.3 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю та для дієвого виконання кримінального провадження вважаю доцільним застосувати відносно підозрюваного запобіжних захід у вигляді застави у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, в межах строку досудового розслідування, строком на 2 місяці.
В судовому засіданні прокурор вимоги даного клопотання підтримав та просив його задовольнити, при цьому зазначав, що стосовно підозрюваного існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, може впливати на свідків та може продовжувати вчиняти інші злочини.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник не заперечували, щодо обрання міри запобіжного заходу в вигляді застави, однак просили обрати заставу в нижчому розмірі.
Слідчий суддя, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали та докази, дійшов наступних висновків.
20.03.2021 в порядку ст.208 КПК України затримано ОСОБА_4 . 21.03.2021 р. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.156 КК України.
Частиною першою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: застава.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи, на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідчий суддя наголошує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Отже, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_4 приходить до висновку, що причетність вказаної особи до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення достатньою мірою для даної стадії кримінального провадження доводиться доказами, що долучені прокурором у судовому засіданні.
Обираючи ОСОБА_4 запобіжний захід, слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КК України, що підтверджується наданими до клопотання доказами, вважаючи їх належними і допустимими, тяжкість злочину, який є нетяжким злочином та особу підозрюваного, який раніше не судимий, враховує наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, з високим ступенем ймовірності того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, можливість вчинення ним іншого кримінального правопорушення, що може бути перешкодою встановленню істини у справі, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та враховуючи, що прокурор довів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить проте, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, вважає обрати міру запобіжного заходу у виді застави, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають із ч 5 ст.194 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить проте, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Тому слідчий суддя вважає доцільним, визначити підозрюваному заставу у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки, саме такий розмір застави достатній забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього законом обов'язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ряд обов'язків.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 , яке погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.156 КК України внесеного в рамках кримінального провадження №12021100080000893 від 20.03.2021,- задовольнити частково.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 156 КК Українизапобіжний захід у вигляді застави.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 22 700,00 грн. (двадцять дві тисячі сімсот гривень нуль копійок) та надати можливість йому або іншій особі внести заставу на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва (рахунок для внесення застави - отримувач: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA128201720355259002001012089) та надати документ, що підтверджує оплату, органу, у провадженні якого перебуває кримінальна справа.
Негайно в залі суду звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,з-під варти у в зв'язку з відсутністю передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді.
Підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до слідчого CВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києві, прокурора і суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утриматися від спілкування в поза процесуальний спосіб з потерпілими та свідками в межах даного кримінального провадження.
Визначити двомісячний термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному даною ухвалою розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва, має бути наданий слідчому, прокурору, суду.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Виконання ухвали доручити Управлінню Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Святошинської окружної прокуратури м. Києва.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 24.03.2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1