Справа № 757/55306/18
Категорія 47
22 лютого 2021 року місто Київ
Подільський районний суд м.Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
третьої особи ОСОБА_1 ,
представника позивача та третьої особи - адвоката Антонової Г.І.,
представника відповідача - Крутія С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
У листопаді 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Печерського районного суду м. Києва із позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в розмірі 554 357,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 55 435,70 грн., заподіяну відповідачем внаслідок проведення ним ремонтних робіт у квартирах АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
Свої вимоги по стягненню матеріальної шкоди позивачка обґрунтовує тим, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_3 (далі - квартира, яка належить позивачу). З вини відповідача, в результаті проведення ним ремонтних робіт поверхом вище над квартирою позивача в квартирах АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , що належать відповідачу на праві власності (далі - квартири, які належать відповідачу) 17.07.2018 р. стався обвал частини стелі в кімнаті квартири, яка належить позивачу. За заявою позивача Комісією Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» було проведено обстеження квартири, яка належить позивачу та складено Акт обстеження квартири АДРЕСА_4 від 19 липня 2018 року. Відповідно до зазначеного Акту обстеження квартири: - квартира знаходиться на 4-му поверсі 5-ти поверхового житлового будинку 1958 року забудови. Квартира знаходиться в аварійному стані; - на стелі передпокою спостерігаються розкриття тріщин по всьому периметру стелі вздовж стін довжиною близько 12,0 м. та впоперек близько 4,0 м. та шириною розкриття до 3 мм. На стінах спостерігається відшарування шпалер площею близько 1,0 кв.м.; - на стіні кухні спостерігається розкриття тріщин, на стіні з віконним прорізом довжиною близько 2,0 м. та шириною розкриття до 5 мм.; - на стелі в кімнаті площею 13,3 кв.м. (побілка вапном з декоративним оздобленням гіпсовий багет) спостерігаються розкриття тріщин вздовж стін по всьому периметру стелі довжиною близько 15,0 м., шириною розкриття до 1 см., руйнування та падіння багету довжиною близько 2,5 м. шириною близько 20 см., на стінах спостерігається розкриття тріщин від стелі до підлоги довжиною близько 2,6 м. шириною розкриття до 3 мм.; - на стелі кімнати площею 9,7 кв.м. спостерігаються розкриття тріщин по всьому периметру стелі довжиною близько 12,0 м., шириною розкриття до 5 мм; - на стелі у ванній кімнаті спостерігаються розкриття тріщин довжиною близько 3,0 м. шириною розкриття до 5 мм., відшарування вапна площею близько 0,5 кв.м. На стінах спостерігаються розкриття тріщин на кахелі довжиною близько 2,0 м., шириною розкриття до 2,0 см., відшарування вапна площею близько 0,5 кв.м.; - на стінах в туалеті спостерігаються розкриття тріщин на кахелі довжиною близько 0,5 м. шириною розкриття до 1 см. Ймовірною причиною виявлених пошкоджень стелі та стін в квартирі АДРЕСА_4 в акті обстеження зазначено проведення ремонту в квартирах АДРЕСА_1 та АДРЕСА_5 , які знаходяться поверхом вище. На підставі укладеного 29.08.2018 року між позивачем та ТОВ «МАЛЕАС» договору на виконання робіт по проведенню експертної грошової оцінки вартості проведення відновлювального ремонту квартири, яка належить позивачу, оцінювачем М.В. Кульчицькою було складено Висновок про вартість проведення відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_4 , належить на праві приватної власності ј ОСОБА_1 , ѕ ОСОБА_1 , згідно якого вартість проведення відновлювального ремонту (з податком на додану вартість) становить 554 357 (п'ятсот п'ятдесят чотири триста п'ятдесят сім) гривень 00 коп.
Свої вимоги по стягненню моральної шкоди позивачка обґрунтовує тим, що 17.07.2018 року під час перебування позивачки в квартирі стався обвал частини стелі, внаслідок чого здоров'ю позивачки завдана шкода у вигляді струсу мозку. Позивачка була змушена звернутися за медичною допомогою. 20.07.2018 та 01.08.2018 позивачка пройшла відповідні медичні дослідження. Шкода здоров'ю спричинила виникнення незручностей позивачки у побуті. Крім того, факт пошкодження квартири, яка належить позивачці спричинив позивачці моральних переживань через незручності і необхідність у майбутньому усувати наслідки пошкодження і витрачати на це значний час та сили. Починаючи з квітня 2018 року позивачка не має змоги в повній мірі користуватися своєю квартирою через її пошкодження, в результаті чого порушуються нормальні умови її життя.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09 листопада 2018 року вищевказаний позов передано за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 27 квітня 2019 року відкрито провадження у даній справі з призначенням розгляду в порядку загального позовного провадження.
Одночасно з позовною заявою представником позивача Антоновою Г.І. була подана заява про забезпечення позову, в якій вона просила заборонити ОСОБА_2 та іншим особам проводити ремонтні роботи в квартирах АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та накласти арешт на майно ОСОБА_2 , а саме квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , до вирішення справи по суті.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 27 квітня 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року, заяву представника позивача - адвоката Антонової Г.І. про забезпечення позову задоволено; заборонено ОСОБА_2 та іншим особам проводити ремонтні роботи в квартирах АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ; накладено арешт на квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , які належать ОСОБА_2 на праві власності; заборонено ОСОБА_2 та особам, що мають повноваження державного реєстратора, вчинення дій, спрямованих на відчуження, розпорядження та (або) реєстрацію, перереєстрацію зареєстрованого за ОСОБА_2 на праві власності нерухомого майна, а також вчиняти будь-які дії щодо квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , які належать на праві власності ОСОБА_2 , та будь-які дії щодо внесення записів про припинення /зміну/скасування/поновлення та інші дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон і відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
Ухвалами суду від 22 листопада 2019 року та від 04 грудня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотань представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Крутія С.В. про заміну одного заходу забезпечення позову іншим.
Протокольною ухвалою від 30.01.2020 р. під час підготовчого провадження до участі в справі як третя особа на стороні позивача була залучена ОСОБА_4 , яка є співвласником (разом із позивачем) вищевказаної квартири.
Представником відповідача був поданий відзив, в якому сторона відповідача просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що відсутні будь-які докази, які б свідчили, що пошкодження майна позивачки сталося саме внаслідок дій відповідача по здійсненню ремонтних робіт у квартирах, що належать йому на праві власності. Відповідач долучив до відзиву датовані травнем 2015 року роздруківки з відкритих джерел в мережі ІНТЕРНЕТ фотографій будинку АДРЕСА_6 , в якому знаходяться квартири, що належать сторонам, на підтвердження тому, що будинок перебуває в технічно незадовільному стані з 2015 року, тобто ще до початку здійснення ремонтних робіт відповідачем у належних йому квартирах. Відповідач вказує, що в наданому позивачкою Акті обстеження квартири АДРЕСА_4 , що складений комісією КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва», здійснено припущення щодо ймовірних причин недоліків в квартирі, яка належить позивачці, а відтак вимоги позивачки до відповідача гуртуються виключно на припущеннях. Крім того, відповідач зазначає, що у долученому позивачкою Висновку про вартість проведення відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_4 , належить на праві приватної власності: 1/4 - ОСОБА_1 , 3/4 - ОСОБА_1 вказано про проведення оцінки вартості відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_7 , після проведення ремонту у вище розташованих квартирах АДРЕСА_1 та АДРЕСА_5 , що належать відповідачу з метою визначення ринкової вартості відновлювального ремонту для відшкодування матеріальних збитків на його проведення, проте у вказаному висновку не з'ясовано наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача, по ремонту належних йому квартир, і пошкодженням квартири, належної позивачці. Також відповідач звертає увагу, що оцінювач Кульчицька М.В. здійснює оціночну діяльність і не є судовим експертом та не може здійснювати дослідження на основі спеціальних знань з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду, зокрема за напрямком будівельно-технічної експертизи, а наявність чи відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача з виконання ремонтних робіт у належних йому квартирах та шкодою квартирі, що належить позивачці може бути встановлена тільки на підставі проведення будівельно-технічної експертизи судовим експертом з відповідною кваліфікацією. Також, представник відповідача зазначає, що згідно з висновком, наданим позивачкою, підлягають заміні, ремонту, відновленню зокрема двері, підлога, вікна, прибори електроосвітлення, сантехнічне обладнання, ванни, унітаз, трубопроводи про пошкодження яких не зазначалося в Акті обстеження квартири АДРЕСА_4 , що складений комісією КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» та у Висновку про вартість проведення відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_4 , належить на праві приватної власності: 1/4 - ОСОБА_1 , 3/4 - ОСОБА_1 . Щодо вимог по стягненню моральної шкоди представник відповідача вказує про відсутність підстав для задоволення вимог по відшкодуванню моральної шкоди, оскільки відповідач не завдав шкоди майну позивачки. Не доведено, що дії відповідача з ремонту належних йому квартир, завдали шкоди майну відповідачки, не доведено вини відповідача в заподіянні шкоди майну відповідачки, відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та шкодою позивачці. Щодо обвалу 17.07.2018 р частини стелі квартири позивачки внаслідок чого позивачка отримала черепно-мозкову травму і 18.07.2018 їй в зв'язку з цим надавалася екстрена медична допомога відповідач зазначає, що екстрена медична допомога полягає у невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходах, спрямованих на врятування і збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров'я. Разом з цим, позивачка 17.07.2017 самостійно прибула до відділку поліції та надавала пояснення інспектору УПП в м. Києві власноруч написані, проте працівник поліції не знайшов підстав для направлення позивачки для проходження судмедекспертизи, а відтак твердження позивачки з цього приводу слід оцінювати критично
Від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення на позовну заяву, відповідно до яких відповідач просить долучити до матеріалів справи додаткові доказі, а саме відповіді КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» на адвокатські запити представника відповідача, Акт від 24.10.2015 р. № 189/07 обстеження технічного стану несучих та захисних конструкцій житлового будинку АДРЕСА_8 , Висновок експерта Свістунова Ігоря Сергійовича за результатами будівельно-технічної експертизи від 18.11.2019 року № 800/11-2019. Згідно відповідей КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» житловий будинок АДРЕСА_8 не визнано аварійним. Відповідно до Акту обстеження технічного стану несучих та захисних конструкцій житлового будинку 42/48 від 24.10.2015 р. № 189/07 на АДРЕСА_6 житловий будинок збудовано у 1954. В зв'язку з різкими деформаціями конструкцій будинку та виникнення багаточисельних тріщин в будинку близько 20 років тому були проведені роботи по підсиленню несучої здатності та конструктивної жорсткості стін шляхом постановки металевих тяжів. Здійснювалися неодноразові ремонтні роботи фасадів будинку. По частині зашпарованих тріщин виникли нові тріщини шириною розкриття близько 5 - 6 мм. Найбільш інтенсивне розкриття тріщин відбулося в межах наріжного кута головного фасаду (на розі вулиць Почайнінської та Щекавицької). В межах першого поверху цегляне мурування стін накренилося на величину до 15 мм. На тріщини в 2015 р. були встановлені контрольні алебастрові маяки. На контрольних алебастрових маяках виникли волосяні тріщини, що свідчить про подальше прогресування деформацій конструкцій будинку. Причиною розкриття тріщин є подальші нерівномірні деформації грунтової основи фундаментів. Несучі та огороджувальні конструкції житлового будинку знаходяться у незадовільному стані по несучій здатності. Тріщини на стінах негативно вплинули на несучу здатність будівельних конструкцій будинку. Деформації будинку, за характерними ознаками, знаходяться в постійній, в'ялотекучій фазі.
На замовлення відповідача був складений Висновок експерта Свістунова Ігоря Сергійовича за результатами будівельно-технічної експертизи від 18.11.2019 року № 800/11-2019, поданий під час підготовчого провадження.
Третьою особою ОСОБА_1 надані письмові пояснення, відповідно до яких остання підтримує позовні вимоги позивачки та просить їх задовольнити у повному обсязі.
Представником відповідача до суду надіслані письмові пояснення на письмові пояснення позивачки від 30.01.2020 року, відповідно до яких відповідач просить відмовити позивачці у задоволенні позову, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.
В судовому засіданні позивач, третя особа та їх представник підтримали позов в повному обсязі, просили його задовольнити з наведених позивачкою підстав, надали пояснення, аналогічні викладеним в позові та поясненням обставинам. Позивач додатково пояснила, що останні ремонт був в 2012 р., вона повернулась до своєї квартири в 2015 р., а з березня 2018 р. в квартирі відповідача почались будівельні роботи, після чого в неї обвалилась стеля, наслідок чого вона постраждала та її майно.
В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позову з підстав, зазначених у відзиві на позов та додаткових пояснень, просив відмовити в задоволенні позову повністю.
До закінчення судових дебатів представник відповідача заявив щодо надання доказів про Розмір витрат, які він має сплатити у зв'язку з розглядом справи будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 та третя особа у справі ОСОБА_1 є співвласниками квартири АДРЕСА_4 , яким на праві приватної власності належить відповідно 1/4 частина та 3/4 частин, що підтверджується матеріалами справи та визнається всіма учасниками справи.
Комісією житлового органу - посадовими особами КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м.Києва - за заявою ОСОБА_7 був складений акт обстеження вищевказаної квартири від 19.08.2018 р., згідно якого дана квартира знаходиться на 4 поверсі 5 поверхового житлового будинку 1958 року забудови, квартира знаходиться в аварійному стані.
Даним обстеженням було встановлено, що: - на стелі передпокою спостерігаються розкриття тріщин по всьому периметру стелі вздовж стін довжиною близько 12,0 м. та впоперек близько 4,0 м та шириною розкриття до 3 мм, на стінах спостерігається відшарування шпалер площею близько 1,0 кв.м; - на стіні кухні спостерігається розкриття тріщин, на стіні з віконним прорізом довжиною близько 2,0 м та шириною розкриття до 5 мм; - на стелі в кімнаті площею 13,3 кв.м. (побілка вапном з декоративним оздобленням гіпсовий багет) спостерігаються розкриття тріщин вздовж стін по всьому периметру стелі довжиною близько 15,0 м, шириною розкриття до 1 см, руйнування та падіння багету довжиною близько 2,5 м, шириною близько 20 см, на стінах спостерігається розкриття тріщин від стелі до підлоги довжиною близько 2,6 м шириною розкриття до 3 мм; - на стелі кімнати площею 9,7 кв.м спостерігаються розкриття тріщин по всьому периметру стелі довжиною близько 12,0 м, шириною розкриття до 5 мм; - на стелі у ванній кімнаті спостерігаються розкриття тріщин довжиною близько 3,0 м шириною розкриття до 5 мм, відшарування вапна площею близько 0,5 кв.м, на стінах спостерігаються розкриття тріщин на кахелі довжиною близько 2,0 м, шириною розкриття до 2,0 см, відшарування вапна площею близько 0,5 кв.м; - на стінах в туалеті спостерігаються розкриття тріщин на кахелі довжиною близько 0,5 м шириною розкриття до 1 см.
Як вбачається з вищевказаного акту, ймовірною причиною виявлених пошкоджень стелі та стін в квартирі АДРЕСА_4 в акті обстеження є проведення ремонту в квартирах АДРЕСА_1 та АДРЕСА_5 , які знаходяться поверхом вище.
Встановлено, що відповідач ОСОБА_8 є власником вищевказаних квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
Обидві сторони визнають, що відповідачем проводились ремонтні роботи.
Загальні положення відшкодування шкоди визначені ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України N 6 від 27.03.92 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Шкода це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння шкоди. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення є зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.
Причинно-наслідковий зв'язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.
Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка заподіяна його діями.
Відсутність причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана якимись іншими обставинами.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду 08.05.2018 у справі N 920/316/17.
За наведеного вбачається, що позивачка зобов'язана подати докази, що підтверджують факт завдання їй шкоди саме з вини відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що саме відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1); ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. ст. 77 - 80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
Як вбачається з наданих позивачкою висновку оцінювача останній не містить доказів про наявність причинного-наслідкового зв'язку між діями відповідача по ремонту належних йому квартир і завданою майну позивачки такими діями шкоди. Висновком оцінювача визначено необхідність заміни елементів спорядження квартири позивачки в тому числі вікон, дверей, підлоги, сантехніки, електрообладнання тощо, здійснено оцінку вартості капітального ремонту квартири позивачки, з рахуванням вартості заміни сантехнічного та електротехнічного обладнання, трубопроводів, дверних та віконних блоків, підлоги проте не зазначено, що стан в якому перебуває квартира позивача і який передбачає здійснення її ремонту є саме наслідком ремонтних робіт, що здійснені відповідачем у власних квартирах.
Оцінювач Кульчицька Марина Василівна , не є судовим експертом та не може здійснювати дослідження на основі спеціальних знань з метою надання висновку з питань, що є предметом судового розгляду.
Крім того, наданий позивачкою складений Комісією Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» Акт обстеження квартири АДРЕСА_4 від 19 липня 2018 року містить припущення того, що причиною виявлених пошкоджень стелі та стін в квартирі АДРЕСА_4 ймовірно є проведення ремонту в квартирах АДРЕСА_1 та АДРЕСА_5 , які знаходяться поверхом вище, проте згідно частини 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.
Частиною 1 ст. 320 ЦКУ передбачено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 383 ЦКУ власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Відповідно до ст. 152 ЖК УРСР виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отамання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується.
Щодо наявності пошкоджень в будинку в цілому, то, як підтверджується матеріалами справи, результатами будівельно-технічних експертиз, і зокрема Актом від 24.10.2015 р. № 189/07 обстеження технічного стану несучих та захисних конструкцій житлового будинку АДРЕСА_8 , несучі та огороджувальні конструкції будинку АДРЕСА_8 більше 20 років знаходяться в незадовільному стані по несучій здатності, тріщини на стінах негативно вплинули на несучу здатність будівельних конструкцій будинку. Деформації будинку, за характерними ознаками, знаходяться в постійній в'ялотекучій фазі, отже тріщини в будинку виникли у зв'язку із загальним незадовільним станом несучих та огороджувальних конструкцій житлового будинку в зв'язку з різкими деформаціями конструкцій будинку та виникненням багаточисельних тріщин в будинку.
Відповідно до ст.77-80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимим, достовірними та достатніми.
Надані позивачкою докази є недостатніми для висновку суду про те, що шкода позивачці була заподіяна саме з вини відповідача. При цьому сторона позивача мала можливість самостійно подати відповідний висновок експерта, яким би було вказано на те, що є причинами пошкоджень в квартирі позивача, та суду відповідне клопотання про призначення судової експертизи стороною позивача не заявлялось.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд не вбачає підстав для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у виді відшкодування шкоди.
Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що правові підстави для задоволення вимог позивачки про відшкодування матеріальної шкоди відсутні.
Оскільки позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними від вимог про відшкодування матеріальної шкоди, то суд вважає за необхідне відмовити і в позові в частині відшкодування моральної шкоди.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі, оскільки позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Решта долучених до матеріалів справи доказів та наданих сторонами пояснень була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позовних вимог не спростовує.
Водночас, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення сторін щодо ремонтних робіт квартири АДРЕСА_1 , зазначає.
Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження виконавчого комітету міської ради визначені ст. 27-41, 51-53 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно яких він є колегіальним органом, який на своїх засіданнях розглядає і вирішує питання, віднесені до його компетенції.
Відповідно до ст. 6 ЖК УРСР, жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.
Положеннями ч. 2 ст. 7 ЖК УРСР передбачено, що непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщення переобладнуються для використання в інших цілях або такі будинки зносяться за рішенням виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів.
Відповідно до ст. 8 ЖК УРСР, переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням органів, зазначених у частині другій статті 7 цього Кодексу.
За приписами ст. 152 ЖК УРСР, переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.
Зі змісту ст. 5, 8, 14 Закону «Про основи містобудування» та підпункту 3 пункту «б» ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» випливає, що забезпечення в установленому законом порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації під час планування та забудови відповідних територій виконавчими органами міських рад здійснюється, зокрема шляхом: урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій: урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; участі громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів.
Згідно ст.41 Конституції України, ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам та свободам громадян.
Не потребують отримання документів роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується (Згідно ст. 100 ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)" від 12.02.2015).
Водночас, наданими сторонами відповідача висновками не містять належного висновку про те, що ремонтні роботи, проведені відповідачем, не потребували отримання документів з переобладнання та перепланування жилого приміщення.
А відтак, на реконструкцію власної квартири необхідно отримати відповідний дозвіл виконавчого комітету місцевої ради та згоду власників сусідніх квартир, якщо це пов'язане з втручанням в опорні конструкції (Справа № 448/1476/14-ц, 07.08.17 р.).
В своєму рішенні ВССУ зауважив, що згідно вимогами Закону України «Про планування і забудову територій» на виконання робіт з реконструкції квартири необхідно було отримати відповідний дозвіл виконавчого комітету місцевої ради, який на порушення ст.ст. 100, 152 ЖК України та Правил утримання жилих будинків та прибудинкової території відповідач не отримав.
Представник відповідача в судовому засіданні жодним чином не аргументував та не пояснив, яким чином здійснювався ремонт квартири АДРЕСА_1 , в результаті об'єднання квартир, та можливого порушення прав інших осіб внаслідок зміни статусу такої квартири.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки є недоведеними в судовому засіданні стороною позивача.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача і сплачений останнім при подачі позову судовий збір, оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного ст. ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141,151, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 279, 354ЦПК України, -
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_9 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_10 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 );
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_9 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м.Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н. М. Ларіонова