Справа № 569/17882/20
25 березня 2021 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Першко О.О.,
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 (далі - відповідач), ОСОБА_5 (далі - відповідач), в якому просить визначити строк для прийняття спадщини після смерті дядька ОСОБА_6 , пропущений нею з поважних причин, надати додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 в три місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний дядько ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 30 грудня 2019 року серії НОМЕР_1 . Після його смерті відкрилась спадщина на домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку за тією ж адресою, кадастровий номер 5610100000:01:046:0130.
Згідно заповіту складеного ОСОБА_6 11 січня 2019 року вона успадковує все майно, що належало йому на день його смерті. Бажаючи скористатись правом на спадкування за заповітом вона звернулася із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Фокіної А.Б., яка листом від 20 жовтня 2020 року відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв'язку з тим, що нею пропущений шестимісячний строк прийняття спадщини та запропонувала звернутись до суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Вказує, що з 2016 року вона постійно проживала з дядьком ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає і по сьогодні. Крім того, до 2016 року вона постійно допомагала своїм тітці та дядькові по господарству, а з 2016 року вони почали вести спільне господарство та фактично проживали однією сім'єю. Також, 26 жовтня 2016 року дядько видав їй довіреність на представництво його інтересів як власника житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки під ним, кадастровий номер 5610100000:01:046:0130, та з питань отримання належної йому пенсії, різних видів соціальних допомог тощо. Вважає, що нею було пропущено шестимісячний строк на прийняття спадщини з поважних причин, оскільки проживаючи фактично постійно із спадкодавцем, вважала, що вступивши в фактичне володіння спадковим майном таким шляхом прийняла спадщину. Дані обставини перешкодили їй після відкриття спадщини звернутися в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини.
15 січня 2021 року відповідачем ОСОБА_5 подано відзив на позовну заяву, в якому вона просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позовна заява не містить доводів щодо об'єктивних, непереборних, істотних труднощів для спадкоємця для вчинення дій по поданню заяви про прийняття спадщини.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали з мотивів у ньому наведених та просили його задовольнити, оскільки позивач була юридично необізнаною щодо порядку прийняття спадщини та фактично проживала разом з спадкоємцем на день його смерті.
Представник відповідача ОСОБА_5 - адвокат Берун Р.В. в судовому засіданні позов не визнав повністю, з підстав викладених у відзиві, просив відмовити в його задоволенні. Окрім того вказав, що у ОСОБА_5 також є заповіт складений ОСОБА_6 на її ім'я і вона звернулася до нотаріуса по питанню оформлення своїх спадкових прав.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився жодного разу, хоча належним чином повідомлявся про час, дату і місце проведення судових засідань. Про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзив не подав.
Позивачем було заявлено клопотання про виклик та допит свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , яке ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 25 лютого 2021 року задоволено.
Заслухавши учасників, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 30 грудня 2019 року, серії НОМЕР_2 .
Відповідно до заповіту від 11 січня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Наумець Л.К., на випадок своєї смерті ОСОБА_6 зробив розпорядження, яким все своє майно, що буде йому належати на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, а також все що він за законом буде мати право заповів ОСОБА_1
10 лютого 2020 року зареєстровано спадкову справу після смерті ОСОБА_6 №06/2020, що підтверджується інформаційною довідкою за Спадкового реєстру №62069766 від 15 жовтня 2020 року.
20 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Фокіної А.Б. із заявою про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_6
20 жовтня 2020 року приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Фокіна А.Б. на звернення ОСОБА_10 від 20 жовтня 2020 року про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомила, що ОСОБА_1 пропущено строк для прийняття спадщини, а відтак їй слід звернутися до суду з позовом про призначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які є сусідами позивача, в судовому засіданні показали, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 понад п'ять років.
Загальні положення про спадкування визначені главою 84 ЦК України.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина третя статті 1222, частина перша статті 1220, частина перша статті 1270 ЦК України).
Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
ОСОБА_1 та її представник адвокат Гладчук З.Я. вказують, що строк для прийняття спадщини ОСОБА_1 пропущено з поважних причин, оскільки вона була юридично необізнаною щодо порядку прийняття спадщини та фактично проживала разом з спадкоємцем на день його смерті, хоч і не була зареєстрована з ним за однією адресою.
Однак правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.
Разом з тим, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Відтак юридична необізнаність позивача не може бути визнана поважною причиною пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини.
Позивач не навела об'єктивних, непереборних, істотних обставин, які перешкоджали їй у вчиненні дій щодо прийняття спадщини.
Посилання позивача та її представника на фактичне проживання позивача разом з спадкодавцем на день його смерті, без реєстрації місця проживання за однієї адресою, як на підставу поважності пропуску строку для прийняття спадщини, судом до уваги не приймається, оскільки відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
В разі якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
І в разі встановлення судом факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, і відповідно факту прийняття спадщини, первинним документом, з яким спадкоємець звертається до нотаріуса буде заява про видачу свідоцтва про право на спадщину, а не заява про прийняття спадщини.
Враховуючи, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, не є поважними причинами пропуску вказаного строку, що унеможливили чи в інший спосіб перешкодили їй вчасно здійснити своє право на подання заяви про прийняття спадщини та не є об'єктивними перешкодами для здійснення такої дії, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
В И Р I Ш И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач - ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повне судове рішення складено 25 березня 2021 року.
Суддя О.О. Першко