Справа № 569/5260/21
про відмову у відкритті провадження у справі
23 березня 2021 року м.Рівне Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Бучко Т.М.
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про зняття арешту з майна,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ПАТ «Дельта Банк», Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про зняття арешту з майна, в якому просить зняти арешт з усього рухомого та нерухомого майна та скасувати заборону здійснювати відчуження будь-якого майна ОСОБА_1 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12 липня 2016 року старшого державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Полюховича P.M. у виконавчому провадженні №51579531, про що 20 липня 2016 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про обтяження (номер запису про обтяження; 15492381).
Вивченням матеріалів поданої заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення до суду встановлено таке.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в абзаці 1 пункту 4 постанови пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або ГПК України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що на примусовому виконанні у Рівненському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 569/12610/15-ц, виданого 13 квітня 2016 року Рівненським міським судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором. В ході примусового виконання постановою державного виконавця від 12 липня 2016 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику. Постановою державного виконавця від 7 листопада 2019 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" в зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення.
Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.1 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" від 3 червня 2016 року № 5 в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадження, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
В пункті 5 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" від 3 червня 2016 року № 5 вказано, що у разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнаня права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону України "Про виконавче провадження". У зв'язку із цим боржник не може пред'являти позов, оскільки у судовому процесі він є відповідачем та законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання.
Таким чином, можливість звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з позовною заявою про зняття арешту зі свого майна має особа, яка не є стороною виконавчого провадження.
Особі, яка має або мала статус боржника у виконавчому провадженні, слід звертатися зі скаргою на дії (бездіяльність) виконавця до суду, який видав виконавчий документ, в порядку ст.447, 448 ЦПК України, або до адміністративного суду з позовною заявою про зобов'язання вчинити дії і з вимогою зобов'язати відповідний орган ДВС зняти арешт з майна в порядку ч.1 ст.287 КАС України.
Оскільки ОСОБА_1 на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 грудня 2015 року у справі № 569/12610/15-ц був відповідачем і, відповідно, є боржником у виконавчому провадженні, рішення суду не виконано, спір не пов'язаний з належністю майна, на яке накладено арешт, арешт накладено на майно ОСОБА_1 з метою забезпечення реального виконання рішення суду, то не може виступати позивачем у даній справі і така справа не підлягає розгляду в позовному провадженні.
За таких обставин у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 необхідно відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст.10, 19, 186, 258-261, 268, 353, 354 ЦПК України,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про зняття арешту з майна.
Роз'яснити позивачу, що він має право звернутися з відповідним позовом до адміністративного суду або зі скаргою до суду, який видав виконавчий документ.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя