Провадження № 1-кс/537/169/2021
Справа № 537/1090/21
24.03.2021 слідчий суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 , перевіривши матеріали клопотання прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021170530000027 від 25.01.2021,
встановив:
Прокурор Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з клопотанням, де просить накласти арешт на тимчасово вилучене під час обшуку майно яке є речовими доказами у кримінальному провадженні №12021170530000027 від 25 січня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме на: автомобіль «Skoda Fabia», 2005 р.в., VIN НОМЕР_1 , сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на автомобіль «Skoda Fabia», 2005 р.в., VIN НОМЕР_1 власником якого є ОСОБА_3 ; ключі від автомобілю «Skoda Fabia», 2005 р.в., VIN НОМЕР_1 , сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , які перебували у володінні та користуванні власника - ОСОБА_3 та які зберігаються у ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування останнім, передавши на зберігання до ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, до вирішення питання по суті.
В обґрунтування клопотання зазначає, що у провадженні ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування №12021170530000027 від 25.01.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Так, 25.012021 близько 05 год. ранку невстановлена особа, шляхом підняття дверних ролет та віджиму дверей проникла в магазин «Єсей» по вул. Соборна, 25 у м. Кременчуці, звідки таємно викрала ноутбук «Lenovo IdeaPad s110», чорного кольору, серійний номер - ub0206844. 23.03.2021 під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області в автомобілі, який знаходився біля 3-го під'їзду будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_3 , виявлено та вилучено: автомобіль «Skoda Fabia», 2005 р.в., VIN НОМЕР_1 , сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на автомобіль «Skoda Fabia», 2005 р.в., VIN НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_3 ; ключі від автомобіля «Skoda Fabia», 2005 р.в., VIN НОМЕР_1 , сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 . Враховуючи дані обставини та те, що вилучене в ході обшуку майно являється матеріальними об'єктами, які були предметом вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) та збереження останніх прокурор звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що його слід повернути прокурору виходячи з такого.
З урахуванням положень п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2, ч. 3 цієї статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Дослідивши подане клопотання та матеріали подані в його обґрунтування, слідчим суддею встановлено, що клопотання подане без додержання вимог ст. 171 КПК України, а саме прокурором в клопотанні не зазначено підстави і мета відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, яке було вилучено під час обшуку, а саме: автомобіля «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_2 ; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на автомобіль «Skoda Fabia»; ключів від автомобілю «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_2 .
Крім того прокурором не надано слідчому судді будь-яких доказів, в підтвердження того, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
В обґрунтування необхідності накладення арешту на зазначене майно, яке належать ОСОБА_3 також зазначено, що арешт необхідно накласти з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), при цьому згідно витягу з ЄРДР та матеріалів поданих в обґрунтування клопотання сума шкоди взагалі не встановлена.
При цьому, згідно ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Також прокурором не наведено визначених ч. 11 ст. 170 КПК обставин, які б підтверджували що не накладення арешту на зазначене майно призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення чи передачі майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Враховуючи викладене, прихожу до висновку, що клопотання про накладення арешту не відповідає вимогам, встановленим кримінальним процесуальним законом до клопотань слідчого, прокурора, а тому підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 170-173, 372 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Клопотання прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_2 про накладення арешту повернути прокурору для усунення недоліків.
Встановити строк усунення недоліків - сімдесят дві години.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1