Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/125/21 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
23.03.2021 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15.03.2021, якою щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калініно, Республіка Вірменія, вірмена, громадянина України, з вищою освітою, обіймаючого посаду керівника ПП «МАСИС - АГРО», не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованоого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 14 год 37 хв 13.03.2021 до 14 год 37 хв 11.05.2021, включно та визначено заставу у розмірі 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 227000 (двісті двадцять сім тисяч) гривень.
За участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_8 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15.03.2021 задоволено клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.03.2021 №12021120000000050 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , якому 13.03.2021 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Мотивуючи зазначену ухвалу, слідчий суддя вказав на необхідність застосування по відношенню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, так як наявні у матеріалах клопотання дані, що підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що у разі обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить на початковому етапі досудового розслідування та у подальшому належного виконання останнім його процесуальних обов'язків, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покарання за який передбачене виключно позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої,що свідчить про те, що останній може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Крім того, ОСОБА_7 вже намагався впливати на працівників поліції шляхом підкупу останніх за непритягнення до кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 ,просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити та обрати його підзахисному більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме у виді особистого зобов'язання.
При цьому вказує на те, що слідчим суддею не оцінено в сукупності всі обставини справи, що призвело до постановлення необґрунтованої ухвали, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що більш м'який запобіжний захід або його скасування не може запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України.
Також захисник вважає, що слідчий суддя виніс необґрунтоване рішення всупереч законним правам та інтересам підозрюваного, оскільки судом не в повному обсязі досліджено підстави для обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, зокрема прокурором та слідчим, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК не доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Так, його підзахисний має міцні соціальні зв'язки, обіймає посаду керівника ПП «МАСИС - АГРО», має місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.
Вважає, що суд помилково вказав, що існує обґрунтована підозра відносно ОСОБА_7 у вчиненні ним злочину за ч. 3 ст. 369 КК України, оскільки суду не надано жодного доказу, який би свідчив, що ОСОБА_7 вчинив дане кримінальне правопорушення. А 1000 долларів США, які вилучені в кафе «Корона», що розташоване в АДРЕСА_3 , не є достатнім доказом вчинення вказаного кримінального правопорушення, суду не надані та не відкриті матеріали НСРД.
Вказує і на те, що його підзахисний в судовому засіданні говорив, що майор поліції ОСОБА_10 телефонував йому разів 20 та вимагав неправомірну вигоду. Говорив, що слід щось вирішувати, бо всі нерозкриті злочини будуть «повішені на нього».
Даний факт телефонних дзвінків підтверджується скріншотами з номерів телефону НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , які використовував ОСОБА_10 та телефонував на номер ОСОБА_7 - НОМЕР_3 .
Крім того, в ухвалі суду не сказано про негласні розшукові слідчі дії, чи взагалі вони проводилися чи ні, так само немає озвучених та не долучених до справи інших зібраних у справі доказів, які викривають ОСОБА_7 у вчиненні умисного кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Беручи до уваги той факт, що його підзахисний раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, а пред'явлена йому підозра є необґрунтована та не підтверджена доказами, а тому захисник вважає, що утримання його підзахисного під вартою не відповідає вимогам Закону.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника - адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 ,який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, перевіривши матеріали за клопотанням слідчого про обрання запобіжного заходу, які надійшли із районного суду, та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, при розгляді клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя належним чином врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а також те, що матеріали клопотання містять дані, які вказують на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ст. 177 КПК України, а саме що ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та незаконно вплинути на свідків.
Про наявність вказаних ризиків свідчить той факт, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, кваліфікованого як пропозиція чи обіцянка службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, що вказує на можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
Окрім цього, слід зазначити, що обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України підтверджується матеріалами клопотання, а саме: протоколами допиту свідків від 02.03.2021, які вказали, що ОСОБА_7 пропонував їм гроші в сумі 9000 доларів США за не притягнення до кримінальної відповідальності його та двох його співучасників у кримінальному провадженні №12020120200000357 (а.с.15-22), протоколом огляду місця події від 13.03.2021, в ході якого виявлено 1000 доларів США, які ОСОБА_7 намагався дати співробітнику поліції в якості частини неправомірної вигоди (а.с.24-27).
Рівень обґрунтованості, доведеності підозри (обвинувачення) має корелюватися зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов'язані) із прийняттям відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується із об'єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.
Таким чином, надані до клопотання матеріали на думку колегії суддів свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, про те що ОСОБА_7 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого і застосував до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки під час розгляду клопотання встановлені обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, зазначених у ст. 176 КПК України не зможе запобігти доведеним ризикам, та забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Таким чином, застосований до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою за обставин даного кримінального провадження, з урахуванням встановлених ризиків, на думку колегії суддів, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 4 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, з умовою достатньої гарантії виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків і не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Оскільки, розмір неправомірної вигоди, яку пропонував ОСОБА_7 працівникам поліції в якості неправомірної вигоди становить 9000 доларів США, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про наявність виключного випадку, визначеного ч. 5 ст. 182 КПК України та існування підстав для призначення суми застави більшої ніж передбачає гранична межа п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а тому застава саме в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 227000 грн, у повній мірі забезпечить належне виконання покладених на підозрюваного обов'язків та його належну поведінку.
Таким чином, враховуючи мету і підстави застосування запобіжних заходів, що їх передбачено ст. 177 КПК України, а також зважаючи на дані матеріалів клопотання, колегія суддів переконана у необхідності застосування по відношенню до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання його під вартою, так як наявні у матеріалах клопотання дані підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що у разі обрання відносно нього запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить на початковому етапі досудового розслідування та у подальшому, належного виконання останнім його процесуальних обов'язків.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника підозрюваного про необґрунтованість висновків слідчого судді з приводу того, що він немає на меті переховуватися від слідства та суду, або перешкоджати встановленню істини по справі, та що слідчим суддею не досліджено обставини, які мають враховуватись при обранні запобіжного заходу і не з'ясовано питання про обрання альтернативних запобіжних заходів, то вони не відповідають фактичним обставинам та спростовуються вищевикладеним, а тому не можуть бути підставою для звільнення ОСОБА_7 з-під варти та обрання йому іншого більш м'якого запобіжного заходу, який на переконання колегії суддів не забезпечить на початковому етапі досудового розслідування та у подальшому, належного виконання останнім його процесуальних обов'язків, про що правильно зробив висновок слідчий суддя у оскаржуваній ухвалі.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177-178 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів клопотання, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги захисника є безпідставними, а тому її необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без зміни.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15.03.2021, якою щодо ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме: з 14 год 37 хв 13.03.2021 до 14 год 37 хв 11.05.2021, включно та визначено заставу у розмірі 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 227000 (двісті двадцять сім тисяч) гривень- залишити без зміни.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 .
З оригіналом згідно:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2