Провадження № 11-кп/803/646/21 Справа № 209/572/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
24 березня 2021 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про призначення захисника обвинуваченому ОСОБА_7 для здійснення захисту при розгляді апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 , який діяв в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 листопада 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040790000024, №12017040790001094 відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області українця, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, неодружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
14 липня 2004 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 1 ст. 185 КК України до позбавлення волі на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання із випробувальним строком на 1 рік.
20 жовтня 2004 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Дніпровського районного суд м. Дніпродзержинська від 14 липня 2004 року, остаточно визначено покарання 4 роки 1 місяць позбавлення волі.
05 грудня 2005 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ч. 4, ст. 70, КК України дане покарання поглинуте покаранням, призначеним за вироком від 20 жовтня 2004 року, остаточно визначено покарання 4 роки 1 місяць позбавлення волі.
30 вересня 2008 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання, призначене за вироком від 05 грудня 2005 року, остаточне покарання 1 рік 6 місяців позбавлення волі.
29 листопада 2010 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська, за ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у вигляді штрафу розміром 510 грн.
02 грудня 2010 року Верхньодніпровським районним судом м. Дніпродзержинська, за ч. 1 ст. 309, ч. 4, ст. 70 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 1500 грн.
16 лютого 2011 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська, за ч. 2 ст. 185, ч. 2, ст. 190, 71 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання із випробувальним терміном на 2 роки.
10 вересня 2014 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 1 ст. 186 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання із випробувальним строком на 1 рік.
08 вересня 2020 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська, за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених положеннями ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України,
Вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 листопада 2020 року ОСОБА_7 було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України та призначено йому покарання:
- за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 1 рік,
- за ч. 1 ст. 357 КК України - у виді обмеження волі строком на 1 рік.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом повного складання призначеного покарання у виді позбавлення волі з покаранням у виді обмеження волі, два дні якого, згідно п/п. б п. 1 ч.1 ст. 72 КК України, відповідає одному дню позбавлення волі, призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік і 6 (шість)місяців.
Згідно ч. 4 ст. 70 КК України та роз'яснень викладених у п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" з наступними змінами, призначене ОСОБА_7 вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 вересня 2020 року за ч. 2 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, від відбування якого він звільнений на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки, - виконувати самостійно.
Обрано відносно ОСОБА_7 запобіжний захід до набрання вироком законної сили у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на нього обов'язок повідомляти суд про зміну свого місці проживання та/або роботи.
Цивільний позов ОСОБА_9 - задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 19873,80 грн. і 10000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього суму в розмірі - 29873,80 грн.
Вирішено питання щодо речових доказів та щодо розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 обвинуваченого просив вирок Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 листопада 2020 року відносно ОСОБА_7 , за ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України в частині призначеного йому покарання - змінити та звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на підставі положень ст. ст. 75, 76 КК України.
За вказаною апеляційною скаргою було відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду, проте, захисник обвинуваченого, який звернувся до суду апеляційної інстанції в інтересах ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленим, двічі в судове засідання не з'явився, один раз звернувшись із заявою про відкладення розгляду справи, вказавши в ній, що з об'єктивних підстав не може прийняти участь в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, водночас, самих підстав захисник в заяві про відкладення розгляду справи не вказав.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 42 КПК України, обвинувачений має право на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв'язку з відсутністю коштів на її оплату.
Згідно ч. 3 ст. 49 КПК України, ухвала про доручення призначити адвоката негайно направляється відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, і є обов'язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання ухвали про доручення призначити адвоката тягнуть відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, враховуючи викладене та з метою дотримання розумних строків розгляду справи, а також, права обвинуваченого на правову допомогу, колегія суддів приходить до висновку про необхідність призначити ОСОБА_7 нового захисника з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області.
На підставі викладеного та керуючись положеннями ст. ст. 42, 49, 52, 419 КПК України, апеляційний суд -
Доручити Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в судовому засіданні в Дніпровському апеляційному суді (49000, м. Дніпро, вул. Харківська, 13), яке відбудеться о 11 годині 30 хвилин 29 березня 2021 року.
Копію ухвали направити до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області для негайного виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді Дніпровського
апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4