24 березня 2021 року
м. Київ
справа №825/2164/18
адміністративне провадження №К/9901/8473/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Н.В. Коваленко,
суддів: Я.О. Берназюка, С.М. Чиркіна,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в частині непроведення перерахунку пенсії, обчисленої відповідно до ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням збільшення розміру посадового окладу грошового забезпечення військовослужбовців, які відряджалися до Державного космічного агентства України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2012 року № 1037 та абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», за довідкою Державного космічного агентства України від 16 березня 2018 року № 22/18 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії начальника групи, полковника ОСОБА_1 , станом на 01 січня 2018 року, розрахованого до посадового окладу 4916,00 грн протиправною;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за довідкою Державного космічного агентства України від 16 березня 2018 року № 22/18 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2012 року № 1037 та абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» без обмеження максимального розміру пенсії, відповідно до норм законодавства, що діють на час спірних правовідносин, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року вказаний адміністративний позов було задоволено повністю.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року.
Однак, постановою Верховного Суду від 02 вересня 2020 року вказану ухвалу було скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року скасовано. В задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Разом із касаційною скаргою, скаржником подана заява про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року та визнання поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження. Поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржник мотивує тим, що копію оскаржуваної постанови, з урахуванням вихідних та святкових днів, він отримав 05 лютого 2021 року, що підтверджується копією поштового конверту, супровідним листом та відомостями з сайту АТ «Укрпошта» про отримання поштового відправлення із штрихкодовим ідентифікатором 0102932184513.
Згідно із відміткою АТ «Укрпошта» на поштовому конверті касаційна скарга направлена до суду 09 березня 2021 року.
Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.
Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Розгляд заяви в суді першої інстанції відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Спірні правовідносини виникли з приводу, протиправної, на думку скаржника, бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо непроведення позивачу перерахунку пенсії, обчисленої відповідно до ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням збільшення розміру посадового окладу грошового забезпечення військовослужбовців, які відряджалися до Державного космічного агентства України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2012 року № 1037 та абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», за довідкою Державного космічного агентства України від 16 березня 2018 року № 22/18 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії начальника групи, полковника ОСОБА_1 , станом на 01 січня 2018 року, розрахованого до посадового окладу 4916,00 грн.
Як на підставу касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 вказує на недотримання судом пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Виклад такої обставини мотивує тим, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків щодо застосування норм права у подібних/тотожних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 461/939/17, від 10 липня 2018 року у справі № 461/6479/16-а, від 17 жовтня 2018 року у справі № 461/1151/17, у постановах Верховного Суду України від 10 травня 2016 року у справі № 522/19979/14-а (21-278а16), від 05 липня 2016 року у справі № 461/2167/14-а, від 09 березня 2010 року у справі № 10/40 (21-82во10), постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 825/2164/18.
ОСОБА_1 вказує на те, що судом апеляційної інстанції невірно надано оцінку наявним в матеріалах справи доказам, зокрема, що військовослужбовці Національного космічного агентства України отримують грошове забезпечення у порядку та розмірах встановлених для військових; не застосував чинні станом на 01 січня 2018 року норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ та Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, як спеціальних нормативних актів, що регулюють умови обчислення і перерахунку пенсій військовослужбовців, які були відряджені для проходження військової служби до державних органів влади, зокрема, до Державного космічного агентства України.
Також вказує на те, що відповідно до підпункту «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України справа має для нього виняткове значення, оскільки відмова у виплаті пенсії за перерахунком з 01 січня 2018 року, згідно із довідкою Національного державного космічного агентства України від 21 травня 2020 року № 27/20 «Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії», призвела до звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод позивача на розмір пенсії, що суперечить вимогам статті 22 Конституції України та вчинена всупереч існуючій судовій практиці.
Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадків наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Посилання скаржника на судові рішення у справах № 750/10781/17, № 620/2392/19, № 620/2744/20, №22-ц-3144/2010 колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони не переглядалися Верховним Судом, а тому відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути враховані при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Також колегія суддів відхиляє посилання скаржника на існування обставин визначених підпунктом "в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України в частині того, що справа становить значний суспільний інтерес, оскільки вони мають загальний характер та притаманні кожній аналогічній справі.
Скаржник вважає, що викладені в касаційній скарзі підстави потребують детального аналізу з метою формування єдиної правозастосовчої практики, що відповідно до пункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України є виключною підставою для перегляду судового рішення в суді касаційної інстанції.
З урахуванням вищевикладеного, наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року.
Наведені доводи вказують на існування обставин, визначених підпунктами 1 пункту 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, які у системному взаємозв'язку із підпунктами «а», «в» пункту 2 частини п'ятої цієї ж статті, і є підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Витребувати з Чернігівського окружного адміністративного суду справу № 825/2164/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя С.М. Чиркін