24 березня 2021 року
м. Київ
справа № 640/20374/19
адміністративне провадження № К/9901/8148/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування наказу,
09.03.2021 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга, в якій податковий орган, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення, посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України.
При вирішенні питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно ж частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України передбачено, що у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Отже зміст наведених положень КАС України свідчить про те, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, в касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Окрім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення у ній норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов'язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.
Недослідження судами зібраних у справі доказів, як порушення норм процесуального права і підстава для скасування судових рішень, може бути підставою для касаційного оскарження судового рішення (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України) за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, про що прямо зазначено в пункті 1 частини другої статті 353 цього Кодексу.
В касаційній скарзі податковий орган, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень, посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України й те, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення у цій справі, неправильно застосували норми податкового законодавства, що регулюють підстави та порядок проведення перевірок суб'єктів господарювання, посилаючись на висновки Верховного Суду у постановах від 11.11.2019 у справі № 826/22251/15, від 02.04.2019 у справі №1340/4044/18, від 02.10.2018 у справі №820/4703/17, від 12.02.2019 у справі №807/89/16, від 14.03.2018 у справі №805/3203/17-а, від 18.07.2019 №0440/5993/18, від 28.03.2018 у справі №822/2770/17.
Разом з тим, задовольняючи позов у даній справі, суд апеляційної інстанції вказав, що наказ про проведення перевірки ОСОБА_1 був прийнятий без дотримання вимог абзацу третього пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, про що свідчить обставина невручення позивачу на дату прийняття наказу запиту ГУ ДПС від 11.02.2019 №13470/В/26-15-42-05-28 про надання інформації.
В той же час, у постанові Верховного Суду від 11.11.2019 у справі №826/22251/15 висновок Верховного Суду зроблений у інших правовідносинах (підставою для відмови у задоволенні позову про визнання протиправним наказу про проведення перевірки суд апеляційної інстанції визнав ту обставину, що за результатами перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення, а тому позивач обрав неправильний спосіб захисту порушеного права).
Так само, інших правовідносин стосуються і висновки Верховного Суду у постановах від 02.04.2019 у справі №1340/4044/18, від 02.10.2018 у справі №820/4703/17, від 12.02.2019 у справі №807/89/16, від 14.03.2018 у справі №805/3203/17-а, від 18.07.2019 №0440/5993/18, від 28.03.2018 у справі №822/2770/17.
Висновки суду попередньої інстанції у цій справі і у наведених скаржником судових рішеннях суду касаційної інстанції свідчать про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які вирішені залежно від їх повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення; наведені скаржником постанови Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин справ, установлених судами, тому посилання на те, що судове рішення у цій справі ухвалене без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у цих постановах Верховного Суду, є безпідставними.
Обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення постановами Верховного Суду безвідносно до обставин конкретної справи частиною четвертою статті 328 КАС України не передбачено. У постановах, на які посилається відповідач, висновки касаційного суду зроблені не у взаємозв'язку із обставинами, які установлені судами у цій справі, тоді як згідно вимог норми пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України невідповідність правозастосування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду може бути підставою касаційного оскарження у разі, якщо цей висновок зроблений у подібних правовідносинах.
Слід зазначити, що основним критерієм подібності правовідносин, як обов'язкової умови, за якої застосування апеляційним судом норм матеріального (процесуального) права повинно відповідати висновку Верховного Суду, є юридичний зміст/права і обов'язки) учасників правовідносин.
Однак, посилаючись на вказані постанови Верховного Суду, відповідач не обґрунтовує подібності спірних правовідносин у цій справі тим, що були предметом розгляду у справах, у яких касаційним судом зроблено відповідні висновки.
Водночас, не погоджуючись із позицією суду апеляційної інстанції у цій справі, Головне управління ДПС у м.Києві посилається на обставини, викладені у акті перевірки ОСОБА_1 , проте такі не є належною правовою аргументацією підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відтак, наведені скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення не свідчать про виконання ним положень частини четвертої статті 328 КАС України, що виключає підстави для оцінки касаційної скарги як такої, що відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 цього Кодексу.
Крім того, зі змісту матеріалів касаційної скарги, а також судових рішень, ухвалених у даній справі судами попередніх інстанцій, та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Головне управління ДПС у м.Києві вже зверталось із касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2020, яку було повернуто ухвалою Верховного Суду від 01.02.2021 згідно пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як таку, що не містила передбачених частиною четвертої статті 328 цього Кодексу підстав для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Тобто вдруге подана касаційна скарга не усуває недоліків, на які було вказано Верховним Судом в ухвалі від 01.02.2021, й скаржником не приведено касаційну скаргу у відповідність із нормами процесуального закону, зокрема, в частині належного обґрунтування підстав для касаційного оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування наказу повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяС.С. Пасічник