24 березня 2021 року
м. Київ
справа №727/81/17
адміністративне провадження №К/9901/15423/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці у складі судді Мамчина П.І. від 11.04.2017 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Сушка О.О., Залімського І.Г., Смілянця Е.С. від 12.06.2017,
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2017 року ОСОБА_1 (далі по тексту також ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради (далі по тексту також Департамент, відповідач), у якому просила:
- визнати протиправними дії, рішення, відповідача щодо припинення, зняття пільг за житлово-комунальні послуги з 01.10.2014 по день подачі позову до суду, як учаснику війни, щодо вимоги представлення підтвердження фактичного проживання та документів, що підтверджують факт роботи в роки війни, щодо відмови у виправленні даних, що містяться в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги (далі - спірні рішення, дії);
- зобов'язати відповідача на протязі п'яти робочих днів з дня набрання постановою суду законної сили, відновити дії пільг за житлово-комунальні послуги з 01.10.2014, як учаснику війни.
2. У позові наводились аргументи про те, що спірні дії та рішення відповідача не ґрунтуються на вимогах закону і порушують її права, оскільки твердження Департаменту про факт її відсутності за місцем реєстрації та проживання за іншою адресою засновані на припущеннях і не підтверджуються доказами. При цьому, як стверджує позивачка, подані нею документи у повному обсязі підтверджували її статус як учасника війни, а тому у відповідача не виникло заснованих на законі правових підстав для зняття її з обліку як отримувача відповідних пільг і припинення їх виплати. Вимоги ж відповідача надати документи, які підтверджують факт її роботи в роки війни, позивачка також вважає протиправними, оскільки такі документи надавались нею під час звернення за отриманням статусу учасника війни й не можуть слугувати підставою для повторної перевірки цих документів та перевірки правомірності надання їй такого статусу, підтвердженого відповідним посвідченням.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11.04.2017 позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії Департаменту щодо вимоги представлення ОСОБА_1 документів, що підтверджують факт роботи в роки війни; зобов'язано Департамент відновити дії пільг за житлово-комунальні послуги ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 16.11.2016, як учаснику війни; в решті позову відмовлено.
4. Приймаючи таку постанову, в частині задоволених вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно вимагав від позивачки надання документу, який підтверджує факт її роботи в роки війни, оскільки наданий нею документ, а саме - посвідчення «Учасника війни», є саме тим документом, що підтверджує її статус.
5. Окрім цього, суд першої інстанції, встановивши, що відповідно до довідки ЖБК-45 від 16.11.2016, яка була складена головою ЖБК-45 Тильним В.М. та свідками-сусідами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_1 з 02.11.2005 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за даною адресою, дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині вимог про відновлення дії пільг саме з 16.11.2016.
6. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції посилався на те, що, оскільки судовим розглядом справи встановлено факт проживання позивачки за іншою адресою і перебування її на обліку одразу у двох Уповноважених на виплату пільг органах за різними адресами, а також фактичне отримання цих пільг у двох органах, то й дії відповідача стосовно зняття з неї пільг за цей період як безпідставно виплачених, є правомірними.
7. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2017 прийняту судом першої інстанції постанову скасовано та прийнято нове судове рішення, яким позов задоволено повністю. Визнані протиправними дії Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради щодо зняття ОСОБА_1 з обліку осіб, які мають право на пільги, припинення надання їй пільг як ветерану війни - учаснику війни з 01.10.2014. Зобов'язано Департамент праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради з 01.10.2014 відновити надання ОСОБА_1 пільг як ветерану війни - учаснику війни.
8. Свої висновки суд апеляційної інстанції мотивував тим, що, оскільки зареєстроване місце проживання позивача знаходиться у межах дії повноважень відповідача, і саме до нього з відповідними заявами і документами щодо надання пільг вона зверталася, то зняття з обліку осіб, які мають право на пільги, та припинення надання пільг з 01.10.2014 є протиправним.
9. Суд апеляційної інстанції зауважив, що відповідачу, у разі виявлення перебування позивача на обліку осіб, які мають право на пільги, у іншому уповноваженому органі - Управління соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області, слід було з'ясувати, чи була вона взята на такий облік за заявою чи ні, а також повідомити цей орган про зняття її з такого обліку.
10. Зважаючи на те, що надання пільг відбувається виключно за місцем проживання, зареєстрованим у встановленому порядку, і лише за зверненням самого пільговика, то у даній справі позивач може бути на обліку осіб, які мають право на пільги, і отримувати їх тільки за адресою свого проживання з 2005 року - АДРЕСА_1 , а не за місцем призначення їй у 1989 році пенсії - АДРЕСА_2 .
11. Суд також відзначив, що згідно копії посвідчення серії НОМЕР_1 позивач є учасником війни та відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому має право на користування пільгами відповідно до статті 14 цього Закону, у зв'язку з чим дії відповідача щодо вимоги представлення позивачем документу, який підтверджує факт її роботи в роки війни визнав протиправними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями в частині задоволених позовних вимог, відповідачем подано касаційну скаргу в якій він, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, ОСОБА_1 є учасником війни та інвалідом першої групи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 та довідкою серії ПВД №021480 .
14. ОСОБА_1 зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім'ї.
15. З 02.12.2005 ОСОБА_1 перебувала на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги по Шевченківському району м. Чернівці та користувалася пільгами з оплати за житлово-комунальні послуги за місцем реєстрації.
16. Листом Управління праці та соціального захисту населення від 25.06.2015 №4085г було повідомлено ОСОБА_1 про необхідність надання декларації про доходи сім'ї, а також довідки, які підтверджують доходи членів сім'ї за шість місяців, що передують місяцю звернення для можливості продовження надання пільг.
17. Департаментом праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради з метою встановлення реального місця проживання ОСОБА_1 та з метою підтвердження цільового використання державних коштів були направлені листи у відповідні установи та організації.
18. 14.07.2015 ОСОБА_1 подала декларацію про доходи сім'ї та довідку УПФУ в Дунаєвецькому районі Хмельницької області від 14.07.2015 №1447 про розмір пенсії, в якій зазначено, що адресою проживання позивачки є: АДРЕСА_2 .
19. З актів обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 25.02.2016 та від 15.06.2016 вбачається, що під час проведення обстеження 25.02.2016 за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 була відсутня.
20. Згідно довідки Управління соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області від 17.03.2016 та від 15.05.2016 вбачається, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, як дитина війни з 01.10.2014 по 01.01.2016. Знята з обліку за заявою пільговика з 01.01.2016 року.
21. З акту ЖБК-45 від 24.06.2016 слідує, що 24.06.2016 біля 20-00 години двері квартири АДРЕСА_1 відчинив зять ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , який у квартиру комісію не впустив. ОСОБА_1 до членів комісії не вийшла і ніхто її не бачив, а тому підтвердити факт її проживання за місцем реєстрації комісія не може
22. Управління соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області поставили ОСОБА_1 на облік, як особу, що має право на пільги як дитина війни з 01.10.2014, оскільки вона проживала в АДРЕСА_2 .
23. Як вбачається з довідки Управління соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області від 17.03.2016 ОСОБА_1 даними пільгами користувалася з 01.10.2014 по 31.12.2015. З обліку була знята за своєю заявою, як пільговика з 01.01.2016, оскільки подвійне перебування на обліку особи, що має право на пільги відповідно до Положення «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» не допускається.
24. Листом Департаменту праці та соціального захисту населення від 28.03.2016 ОСОБА_1 повідомлено, що оскільки вона фактично проживає в Дунаєвецькому районі Хмельницької області, де користувалася пільгами з оплати житлово-комунальних послуг з 01.10.2014 по 31.12.2015, а тому надати пільги з 01.01.2016 за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 немає законних підстав. Крім того, надані пільги за місцем реєстрації в м. Чернівці за період з 01.10.2014 по 31.12.2015 будуть зняті, як зайво нараховані та рекомендовано вирішити питання щодо оформлення пільг з оплати за комунальні послуги за фактичним місцем проживання в Дунаєвецькому районі Хмельницької області.
25. Листом від 25.07.2016 її також було повідомлено, що з метою відновлення пільг з оплати за житлово-комунальні послуги як учаснику війни, слід надати підтвердження фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_4 та документи, що підтверджують факт роботи в роки війни.
26. Відповідно до довідки ЖБК-45 від 16.11.2016, яка була складена головою ЖБК-45 Тильним В.М. та свідками-сусідами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_1 з 02.11.2005 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за даною адресою.
27. У касаційній скарзі наводяться аргументи про те, що судом апеляційної інстанції було помилково застосовано редакцію пункту 7 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117, чинну станом на 2005 рік, оскільки позивач перебувала на обліку в управлінні соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області з жовтня 2014 року за фактичним місцем проживання, тоді як відповідно до внесених постановою Кабінету Міністрів України змін до вищезгаданого акту Уряду України з вказаного пункту було виключено слова «зареєстрованого» місця проживання.
28. Скаржник зауважує, що оскільки позивачка фактично не проживала за місцем реєстрації та отримувала пільги за місцем проживання у іншому населеному пункті на території іншої адміністративно - територіальної одиниці, то й дії Департаменту стосовно зняття її з обліку і повідомлення про наявність підстав для відшкодування коштів, отриманих нею як зайво нарахованих пільг, на думку відповідача, є правомірними.
29. Наголошує скаржник і на тому, що згідно з протоколом засідання комісії для розгляду питань, пов'язаних із наданням статусу учасника війни від 25.05.2017 м. Дунаївці з позивачки знято статус учасника війни.
30. У зв'язку з вищевикладеним, відповідач наполягає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли помилкового висновку про протиправний характер дій Департаменту стосовно вимоги щодо надання ОСОБА_1 документів, які підтверджують факт її роботи у роки війни, оскільки повноваження з приводу перевірки достовірності поданих отримувачем пільг документів передбачені пунктом 4 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги.
31. Так, відповідно до статті 14 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни (статті 8, 9) надаються такі пільги, зокрема: 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання; 50-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення (пункти 5, 6 частини першої цієї статті).
32. Частиною другою вищевказаної правової норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» також передбачено, що пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 цієї статті, надаються учасникам війни та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.
33. Ветеранам війни вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Порядок виготовлення та видачі посвідчень і знаків встановлюється Кабінетом Міністрів України та міжнародними договорами, в яких бере участь Україна (стаття 18 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).
34. Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни регулює Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302, згідно з абзацом першим пункту 2, абзацом четвертим пункту 3 якого посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації. Учасникам війни (стаття 9 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення учасника війни" та нагрудний знак "Ветеран війни - учасник війни".
35. Згідно з приписами пункту 13-1 вищеназваного Положення у разі виникнення підстав, за якими особа втрачає право на статус, визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", видане їй раніше посвідчення вилучається уповноваженим на видачу посвідчень органом, з повідомленням органу, який видав таке посвідчення.
36. Із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 29.01.2003 №117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» запроваджено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), а також затверджене Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (пункти 1, 2 цієї постанови).
37. За визначенням, яке міститься у пункті 1 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, в редакції, зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №429, Реєстр - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України (далі - пільговики).
38. Пунктами 3, 4 вищевказаного Положення у тій же редакції встановлено, що управління праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад (далі - уповноважені органи);
організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної у пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги;
ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1-пільга", в якій використовується індивідуальний ідентифікаційний номер пільговика у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;
вносять до Реєстру відповідні уточнення у разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги;
надають консультації пільговикам, підприємствам та організаціям, що надають послуги.
Уповноважені органи з дотриманням вимог Законів України "Про інформацію" і "Про захист персональних даних" мають право:
отримувати від пільговиків документи, що підтверджують їх право на пільги;
проводити перевірку достовірності поданих документів;
отримувати відомості від пільговиків, а також від органів виконавчої влади, де перебувають на обліку пільговики, підприємств та організацій, що надають послуги, житлово-експлуатаційних організацій та державних органів реєстрації актів цивільного стану, зокрема про осіб, які померли, на паперових та електронних носіях в установленому форматі з питань, пов'язаних з формуванням та веденням Реєстру;
використовувати під час наповнення Реєстру інформацію з інших баз даних щодо персоніфікованого обліку осіб, які мають право на пільги;
надавати інформацію, яка міститься в Реєстрі, підприємствам та організаціям, що надають послуги, на запити та в межах їх компетенції, а також органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування з метою надання пільг, передбачених законодавчими актами, пільговикам.
Розголошення отриманої уповноваженими органами інформації про пільговика без його згоди забороняється, крім випадків, передбачених законодавством.
39. Для включення до Реєстру інформації про пільговика він подає уповноваженому органу копії документів, що підтверджують право пільговика та членів його сім'ї на пільги (з пред'явленням оригіналів цих документів), копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, пред'являє паспорт та надає інформацію про характеристику житла та послуги, щодо отримання яких він має пільги та реально ними користується (пункт 5 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги).
40. Пунктом 7 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, визначено, що у разі зміни місця проживання в межах адміністративно-територіальної одиниці, яку обслуговує уповноважений орган, пільговик або його законний представник повинен повідомити його про це письмово. У разі зміни місця проживання поза межами адміністративно-територіальної одиниці пільговик знімається з обліку в уповноваженому органі за попереднім місцем проживання та стає на облік за новим місцем проживання. Уповноважені органи за попереднім місцем проживання пільговика закривають його персональну облікову картку та видають пільговику довідку про зняття з обліку, а за новим місцем проживання відкривають нову облікову картку з дати реєстрації пільговика.
41. Місцем проживання, у розумінні абзацу п'ятого статті 3 Закону України від 11.12.2003 №1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», є житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово.
42. Реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла (абзац сьомий статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).
43. При цьому, згідно з статтею 2 Цього ж Закону, громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
44. Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання (стаття 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
45. Системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави стверджувати, що пільги, передбачені для учасників війни відповідно до пунктів 5, 6 частини першої статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надаються за місцем проживання пільговика, тобто за адресою житла, розташованого на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово.
46. У разі ж зміни пільговиком місця проживання поза межами адміністративно-територіальної одиниці, яку обслуговує уповноважений орган, пільговик знімається з обліку в уповноваженому органі за попереднім місцем проживання та стає на облік за новим місцем проживання з відкриттям нової облікової картки з дати реєстрації пільговика. При цьому, громадяни України зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
47. Тобто, згідно з приписами законодавства, чинного у період спірних правовідносин, постановці на облік пільговика у Реєстрі за новим місцем проживання, у разі зміни такого поза межами адміністративно-територіальної одиниці, яку обслуговує уповноважений орган, передує зняття пільговика з обліку в уповноваженому органі за попереднім місцем проживання та реєстрація пільговика за новим місцем проживання із внесенням інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце проживання особи із зазначенням адреси житла.
48. Разом з тим, як встановив суд апеляційної інстанції, місце проживання ОСОБА_1 , в тому числі у період з 01.10.2014 по 01.01.2016, не було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , й цього не спростовують факти перебування її на обліку в Реєстрі за цією адресою та отримання нею пільг в Управлінні соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області. До того ж, судовим розглядом цієї справи встановлено, що позивачка у період з 01.10.2014 по 01.01.2016 не знімалась з обліку у Реєстрі за місцем проживання у
м. Чернівці. 49 . Факт отримання позивачкою пенсійних виплат в управлінні Пенсійного фонду України у Дунаєвецькому районі Хмельницької області й перебування її на обліку в цьому органі не може беззаперечно засвідчувати факт зміни місця проживання ОСОБА_1 , оскільки саме цей пенсійний орган здійснив призначення пенсії і виплачував таку починаючи з 1989 року, тоді як у м. Чернівці вона почала проживати пізніше - з 02.11.2005 відповідно до даних у паспортних документах стосовно реєстрації місця проживання, які, згідно з встановленими апеляційним судом обставинами справи, не змінювались.
50. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив посилання відповідача на акти обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 25.02.2016, від 15.06.2016 та від 24.06.2016, оскільки ці документи вказують лише на те, що ОСОБА_1 була відсутня за адресою: АДРЕСА_1 виключно у ці дати у момент проведення обстежень.
51. Не може беззаперечно підтверджувати зміну позивачкою місця проживання й та обставина, що у декларації про доходи сім'ї адресою проживання ОСОБА_1 зазначено АДРЕСА_2 , оскільки за вказаною адресою вона могла знаходитись тимчасово, станом на момент подання такої декларації.
52. Більше того, у справі, яка розглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_1 починаючи з 02.11.2005 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за даною адресою, і це підтверджено довідкою ЖБК-45 від 16.11.2016, яка була складена головою ЖБК-45 Тильним В.М. та свідками-сусідами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
53. Таким чином, з встановлених судами попередніх інстанцій обставин цієї справи вбачається, що ОСОБА_1 місця свого проживання не змінювала і постійно проживала, в тому числі починаючи з 01.10.2014, у АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність у відповідача заснованих на законі правових підстав для припинення надання пільг позивачці і зняття її з обліку в Реєстрі.
54. Не спростовують таких висновків апеляційного суду й аргументи, наведені Департаментом у касаційній скарзі, оскільки така не містять належних, вагомих і достатньо обґрунтованих міркувань, переконливих доводів, які б давали підстави вважати інакше.
55. Колегія суддів не може взяти до уваги посилання скаржника на те, що 25.05.2017 з позивачки знято статус учасника війни, оскільки такі обставини виникли вже після розгляду цієї справи судом першої інстанції та ухвалення ним судового рішення по суті спору, а відповідні доводи у судах попередніх інстанцій Департаментом не заявлялись. При цьому, про наявність таких обставин відповідачем заявлено лише на стадії касаційного розгляду справи.
56. В той же час, касаційний суд, виходячи з приписів частин першої, другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
57. Колегія суддів звертає увагу й на те, що за змістом частини першої статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній станом на момент подання Департаментом касаційної скарги на ухвалені у цій справі судові рішення, право оскаржити в касаційному порядку надавалось стосовно судових рішень суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судових рішень суду апеляційної інстанції. Не зазнало суттєвих змін таке правове регулювання й після викладення Кодексу адміністративного судочинства України у новій редакції з 15.12.2017, яка діє й на час здійснення касаційного розгляду цієї справи Верховним Судом.
58. Тобто, право на касаційне оскарження виникає лише щодо тих судових рішень суду першої інстанції, які переглянуті в апеляційному порядку і не скасовані.
59. У даному ж випадку скаржник заявив до касаційного суду вимогу про скасування постанови Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11.04.2017, яка, однак, скасована апеляційним судом, а за наслідками апеляційного перегляду справи прийнято нову постанову. Зважаючи на відсутність у процесуальному законі правової регламентації стосовно можливості оскарження у касаційному порядку рішення суду першої інстанції, яке скасоване апеляційним судом, вищевказана вимога касаційної скарги Департаменту розгляду не підлягає і не може бути задоволена.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
60. За правилами частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
61. Зважаючи на вищезазначене, Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах вимог і доводів касаційної скарги та повноважень, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не виявив неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та/або порушень норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, яке ухвалене відповідно до закону.
62. Керуючись статтями 340, 341, 344, 349, 350, 355, 356, підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 №460-IX,
Касаційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2017 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді: Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін