24 березня 2021 року
м. Київ
справа № 460/1479/20
адміністративне провадження № К/9901/7919/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Кравчука В.М., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021 у справі № 460/1479/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
У 2020 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просив:
- визнати протиправні дії відповідача щодо незарахування до вислуги років половину строку навчання, а саме 10 місяців 29 днів, за період навчання з 01.09.1995 по 27.06.1997 в Житомирському кооперативному економіко-правовому технікумі за спеціальністю «Правознавство» та період з 19.03.1999 по 20.03.2003 під час проходження державної служби в органах юстиції, а саме Державної виконавчої служби Ружинського районного управління юстиції Житомирської області, що становить 04 роки 00 місяців 02 дні;
- зобов'язати відповідача зарахувати половину строку навчання, а саме 10 місяців 29 днів, за період навчання з 01.09.1995 по 27.06.1997 в Житомирському кооперативному економіко-правовому технікумі за спеціальністю «Правознавство» та період з 19.03.1999 по 20.03.2003 під час проходження державної служби в органах юстиції, а саме Державної виконавчої служби Ружинського районного управління юстиції Житомирської області, що становить 04 роки 00 місяців 02 дні, до вислуги років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (в редакції від 12.07.2001 №2663-ІІІ).
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії від 13.11.2019 №123/03.15-24.
- зобов'язати відповідача призначити та виплачувати пенсію відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакції Закону №2663-ІІІ від 12.07.2001) з 11.11.2019 в період роботи без обмеження її максимальним розміром, виходячи з розміру 90 % від суми щомісячного заробітку, з урахуванням довідки про складові заробітної плати прокуратури Рівненської області з дня звернення, тобто з 11.11.2019, і сплатити заборгованість, що виникне внаслідок такого призначення.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 позов задоволено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
09.03.2021 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, в якій скаржник просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021 та залишити в силі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08.04.2020.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.
У даній справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених у пункті 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Таким чином, касаційною скаргою оскаржується судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що оскаржуване судове рішення прийнято у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021 у справі № 460/1479/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.М. Чиркін
Судді: В.М. Кравчук
Л.В. Тацій