24 березня 2021 року
Київ
справа №160/4302/20
адміністративне провадження №К/9901/7571/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 та постанову третього апеляційного адміністративного суду від 01.02.2021 у справі №160/4302/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровторма» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
04.03.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 та постанову третього апеляційного адміністративного суду від 01.02.2021 у справі №160/4302/20 (згідно з трек-номером поштового відправлення надіслано 01.03.2021).
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Стосовно викладення податковим органом підстав касаційного оскарження відповідно до пункту 3 частини 4 КАС України, колегія суддів зауважує наступне. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України скаржник повинен вказати: 1) норми матеріального права, які неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Податковим органом вказано про неправильне застосування судами попередніх інстанцій підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України, пункту 6 П(С)БО №16 «Витрати». Скаржником викладено фактичні обставини справи, процитовано норми податкового законодавства, проте не конкретизовано, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій. Доводи скаржника зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції. Крім того, Верховний Суд висловлював правову позицію щодо застосування наведених скаржником норм права.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Однак податковим органом не вказано підставою касаційного оскарження пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України з посиланням на відповідні норми частин 2 та 3 статті 353 КАС.
Суд касаційної інстанції вважає таке викладення підстав касаційного оскарження необґрунтованим та безпідставним.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, скаржнику слід належним чином викласти передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Також Верховний Суд зауважує, що відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте скаржником до касаційної скарги документу про сплату судового збору не надано, не заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору або його відстрочення.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI на час подання позову за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При зверненні з позовом до суду першої інстанції позивачем сплачено судовий збір у сумі 21 020,00 грн, відтак судовий збір за подання касаційної скарги складає 42 040,00 грн.
Таким чином, скаржнику слід усунути недоліки касаційної скарги, шляхом надання до суду платіжного доручення щодо сплати судового збору у сумі 42 040,00 грн.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача 31219207026007, код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету 22030102, найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055), символ звітності банку 207, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.01.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020 у справі №420/5399/19 залишити без руху.
Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І.А. Васильєва
С.С. Пасічник
В.П. Юрченко