Рішення від 11.03.2021 по справі 640/24812/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року м. Київ № 640/24812/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., за участі секретаря судового засідання Яцеленко Ю.О., представника позивача Акарсу Н.В. (ордер серії РН-936 №005 від 09.01.2020 року), представника відповідача Скрибки І.Ю., вирішивши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УПК Коммерц»

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УПК Коммерц» (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.05.2019 року №00007171402;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.05.2019 року №00007181402.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно збільшено суму грошового зобов'язання позивачу та нараховано до сплати штраф за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, оскільки перераховані кошти позивачу його контрагентом ТОВ «Торгова - інвестиційна група НК АВА-Трейд» є операцією з отримання ТОВ «УПК Коммерц» поворотної фінансової допомоги відповідно до договору про надання фінансової допомоги, яка не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Отже, у ТОВ «УПК Коммерц» відсутні правові підстави для реєстрації податкових накладних на підставі одержаної від ТОВ «Торгова - інвестиційна група НК АВА-Трейд» фінансової допомоги.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.12.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Через канцелярію суду 16.01.2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з тих підстав, що до ГУ ДФС у м. Києві від ТОВ «Торгово-Інвестиційна фірма НК АВА-Трейд» надійшов лист-скарга від 01.03.2019 року №01/03-2019 щодо порушення ТОВ «УПК Коммерц» граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зокрема, контрагентом позивача повідомлено, що з ТОВ «УПЦ Коммерц» укладено лише договір купівлі-продажу нафтопродуктів, в той час, як інших договорів не укладалося.

Таким чином, в порушенням пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, ТОВ «УПК Коммерц» не здійснено реєстрацію податкових накладних по взаємовідносинах з ТОВ «Торгово-Інвестиційна фірма НК АВА-Трейд» за серпень-вересень 2018 року на загальну суму ПДВ 9 903 600 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2020 року розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження на призначено підготовче засідання на 13.02.2020 року.

Через канцелярію суду 12.02.2021 року представником позивача подано клопотання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України.

Клопотання про зупинення провадження у справі обґрунтовано тим, що оскаржувані у цій справі податкові повідомлення-рішення були предметом адміністративного оскарження до ДФС України, що підтверджується долученою позивачем копією скарги за вих.№122 від 10.06.2019 року.

Так, позивачу відомо, що рішенням ДФС України від 01.07.2019 року за вих.№29669/6198-99-11-04-0225 продовжено строк розгляду скарги до 08.08.2019 року, водночас, рішення за результатами розгляду цієї скарги позивачем не отримано і станом на подання цього клопотання до суду.

Таким чином, в силу положень частини другої пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України податкові повідомлення-рішення, які є предметами розгляду справи №640/24812/19 є скасованими, на переконання позивача, з 09.08.2019 року.

Зазначені обставини стали підставою для подання ТОВ «УПК Коммерц» окремої позовної заяви.

Позивачем повідомлено суд, що в провадженні судді Окружного адміністративного суду міста Києва Качура І.А. перебуває адміністративна справа №640/25426/19 за позовом ТОВ «УПК Коммерц» до ГУ ДФС у м. Києві, ГУ ДПС у м. Києві, ДПС України про:

- визнати протиправними дії ГУ ДФС в м. Києві щодо внесення до електронного кабінету, інтегрованої картки та інших інформаційних систем Державної фіскальної служби, ведення яких здійснюється ГУ ДФС в м. Києві Державної фіскальної служби України, інформації про наявність у ТОВ «УПК Коммерц» грошового зобов'язання на підставі податкових повідомлень-рішень №00007171402 та №00007181402 від 27.05.2019 року;

- зобов'язати ГУ ДПС в м. Києві вчинити дії щодо виключення та виключити з електронного кабінету, інтегрованої картки та інших інформаційних систем Державної податкової служби України, внесення податкової інформації до яких здійснюється Головним управлінням ДПС у м. Києві Державної податкової служби України, інформацію про наявність у ТОВ «УПК Коммерц» грошового зобов'язання, оформленого податковими повідомленнями рішеннями №00007171402 та №00007181402 від 27.05.2019 року, що є скасованими.

Отже, у випадку задоволення позову у справі з підстав, заявлених позивачем у справі №640/25426/19, у позивача можуть виникнути підстави для зміни предмета чи підстав позову або відмови від позову у справі №640/24812/19.

Враховуючи викладене, позивач просить суд зупинити провадження у справі №640/24812/19 до набрання законної сили рішення суду у справі №640/25426/19.

У підготовче засідання 13.02.2020 року прибув представник позивача. Належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення підготовчого засідання відповідачем участь уповноваженого представника не забезпечено.

Представником позивача підтримано клопотання про зупинення провадження у справі.

Вирішуючи клопотання про зупинення провадження у справі, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Так, дослідивши предмети адміністративних справ №640/25426/19 та №640/24812/19, суд дійшов висновку, що останні є різними за правовими підставами їх виникнення, та справи не перебувають у правовій залежності одна від одної.

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про зупинення провадження у справі №640/21812/19 до набрання законної сили рішенням у справі №640/25426/19.

З огляду на відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, представником позивача заявлено клопотання про витребування рішення ДФС України про результати розгляду скарги ТОВ «УПК Коммерц» від 10.06.2019 року №122 та доказів надіслання такого рішення скаржнику.

Враховуючи встановлене, з метою підтвердження або спростування факту скасування податкових повідомлень-рішень №00007171402 та №00007181402 від 27.05.2019 року у порядку частини другої пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність витребування рішення Державної фіскальної служби України за результатами розгляду скарги ТОВ «УПК Коммерц» від 10.06.2019 року №122 та доказів надіслання такого рішення скаржнику.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2020 року витребувано у Державної податкової служби України (правонаступника Державної фіскальної служби України) належним чином засвідчені копії рішення Державної фіскальної служби України за результатами розгляду скарги ТОВ «УПК Коммерц» від 10.06.2019 року №122 та доказів надіслання такого рішення скаржнику. Зобов'язано відповідача належним чином засвідчені копії витребуваних документів подати до канцелярії суду до 28.02.2020 року. Наступне судове засідання призначено на 04.03.2020 року. Попереджено відповідача, що відповідно до частини восьмої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом. Постановлено у разі невиконання цієї ухвали суду у строк, встановлений судом, вирішити питання щодо застосування до відповідача заходів процесуального примусу.

Через канцелярію суду 04.03.2020 року відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи з підстав великої завантаженості суб'єкта владних повноважень в частині супроводження великої кількості судових справ.

У судове засідання 04.03.2020 року сторони не прибули.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Водночас, дослідивши матеріали справи судом встановлено, що ухвали суду від 13.02.2020 року ДПС України не виконано, жодних пояснень щодо причин не подання витребуваних судом доказів не надано.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2020 року застосовано до Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, будинок 8) захід процесуального примусу шляхом накладення штрафу в порядку частини першої статті 145 та частини першої статті 149 КАС України. Стягнуто в дохід Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, будинок 8) штраф у сумі 4 204,00 грн. на рахунок Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2020 року повторно витребувано у Державної податкової служби України (правонаступника Державної фіскальної служби України) належним чином засвідчені копії рішення Державної фіскальної служби України за результатами розгляду скарги ТОВ "УПК Коммерц" від 10.06.2019 року №122 та доказів надіслання такого рішення скаржнику. Належним чином засвідчені копії витребуваних документів зобов'язано подати до 30.03.2020 року. Наступне судове засідання призначено на 06.04.2020 року.

Через канцелярію суду 06.04.2020 року від представника відповідача надійшла заява про оголошення перерви в підготовчому засіданні, призначеному на 06.04.2020 року, оскільки витребувані судом документи представником відповідача будуть подані суду в найближчий час.

У підготовче засідання 06.04.2020 року сторони не прибули. В порядку частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Через канцелярію суду 29.04.2020 року представником Державної податкової служби України подано витребувані судом документи, та заявлено клопотання вважати ці документи подані з дотриманням строку, встановленого судом, посилаючись на Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".

У підготовче засідання 25.05.2020 року представники сторін не прибули.

З урахуванням проведених дій у підготовчому провадженні, суд дійшов висновку про вирішення питання закриття підготовчого провадження та призначення адміністративної справи до розгляду по суті за відсутності уповноважених представників сторін без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2020 року закрито підготовче провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25.06.2020 року.

У судове засідання 25.06.2020 року прибув представник позивача, належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи відповідачем участь уповноваженого представника не забезпечено.

Представником позивача заявлено клопотання про ознайомлення із матеріалами справи та надання часу для підготовки письмових пояснень.

Судом клопотання представника позивача задоволено та відкладено розгляд справи на 13.07.2020 року.

Через канцелярію суду 06.07.2020 року позивачем подано письмові пояснення по те, що подані відповідачем докази 29.04.2020 року не є достовірними, оскільки на підставі останніх не можливо встановити дійсні обставини справи, а саме факт прийняття та надсилання ДФС України рішення за результатами розгляду скарги ТОВ «УПК Коммерц» у строк до 08.08.2019 року.

У судове засідання 13.07.2020 року прибули представники сторін.

Заслухавши вступне слово представника позивача судом оголошено перерву в судовому засіданні до 10.09.2020 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020 року у справі 3640/24812/19 апеляційну скаргу ДПС України задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва про накладення штрафу на ДПС України від 04.03.2020 року скасовано.

Через канцелярію суду 03.08.2020 року представником позивача подано заяву про зміну (доповнення) підстав позову.

Відповідно до Довідки секретаря судового засідання від 10.09.2020 року зважаючи на перебування судді на лікарняному, справу №640/24812/19 знято з розгляду.

Наступне судове засідання призначено на 23.11.2020 року, про що сторін повідомлено в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з Довідкою секретаря судового засідання від 23.11.2020 року з огляду на перебування судді у відпустці, справу №640/24812/19 знято з розгляду.

Наступне судове засідання призначено на 25.01.2021 року, про що сторін повідомлено в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

У судове засідання 25.01.2021 року прибули представники сторін.

На підставі частини другої статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України заяву позивача від 03.08.2020 року про зміну (доповнення) підстав позову залишено судом без розгляду.

Судом відкладено розгляд справи на 08.02.2021 року.

Через канцелярію суду 05.02.2021 року представником відповідача подані пояснення у справі.

У судове засідання 08.02.2021 року прибули представники сторін.

Судом зобов'язано відповідача протягом п'яти днів подати пояснення щодо невиконання протокольної ухвали суду щодо надання доказів направлення рішення ДФС України на адресу позивача та відкладено судове засідання на 11.03.2021 року.

Через канцелярію суду 16.02.2021 року відповідачем подано клопотання про неможливість виконання вимог ухвали суду від 08.02.2021 року.

Так, відповідачем зазначено, що про те, що рішення, яке витребувано у ГУ ДПС у м. Києві судом, винесено та направлено ДФС України, яке не є стороною у справі.

Крім того, відповідач просить залишити позов без розгляду, оскільки позивачем пропущено місячний строк звернення до суду відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України.

Так, на переконання відповідача, оскільки рішення ДПС України від 08.08.2019 року №32809/6/99-99-11-04-02-25 за результатами розгляду скарги отримано уповноваженою особою позивача 14.08.2019 року, саме з цього моменту розпочався перебіг строку звернення до суду позивачем для оскарження податкових повідомлень-рішень, що відповідає судовій практиці, викладеній к постанові Верховного Суду від 26.11.2020 року у справі №500/2486/19.

Через канцелярію суду 05.03.2021 року представником позивача подані пояснення щодо поданих відповідачем пояснень та клопотання.

Позивач проти тверджень відповідача, викладених у письмових поясненнях від 16.02.2021 року заперечує з тих підстав, що ГУ ДПС у м. Києві не здійснено усіх заходів на виконання вимог ухвал суду про витребування доказів. Зокрема, саме відповідач посилається на факт належного направлення ДФС України рішення, прийнятого за результатами розгляду скарги позивача, але цей факт відповідачем не доведено, вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не виконано.

Щодо клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, останнє обґрунтовано лише посиланням на постанову Верховного Суду від 26.11.2020 року у справі №500/2486/19, разом з тим, у вказаній постанові Верховним Судом викладено нову позицію про те, що для звернення до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень підлягає застосуванню місячний строк, встановлений пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, що обчислюється з дня процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Водночас, на момент подання позовної заяви у цій справі та тривалий час до цього існувала судова практика, за якої для звернення до суду в податкових спорах застосовується процесуальний строк у 1095 днів, встановлений пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, з урахуванням пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України.

Так, наприклад, 25.02.2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 500/1451/19, адміністративне провадження №К/9901/482/20 (ЄДРСРУ № 87808782) дійшов висновку, що оскільки Податковий кодекс України пов'язує відлік строку (1095 календарних днів), протягом якого може бути стягнутий податковий борг, з днем виникнення податкового боргу, то й останнім днем звернення до суду є 1095 день (п. 56.18. ст. 56 ПКУ) з моменту отримання спірного податкового повідомлення-рішення.

В постанові Верховного Суду від 03.04.2020 року у справі № 2540/2576/18 встановлено, що відповідно пунктів 56.18, 56.19, 56.21 статті 56 ПК України строк для звернення платника податків до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення незалежно від застосування процедури його адміністративного оскарження становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.

А вже 26.11.2020 року Верховним Судом прийнято постанову, на яку посилається відповідач, яка містить повністю протилежну позицію.

Тобто, зміна судової практики не може бути підставою для скасування всіх судових рішень, які були прийняті відповідно до норм закону та у відповідності з практикою суду касаційної інстанції на момент прийняття того чи іншого судового рішення.

У судове засідання 11.03.2021 року прибули представники сторін.

Судом поставлено на вирішення клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.

Так, відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду з заявлених останнім підстав, судом береться до уваги, що постанова Верховного Суду, на яку посилається представник ГУ ДПС у м. Києві, як на підставу застосування до спірних правовідносин місячного строку звернення до суду, винесена 26.11.2020 року, в той час, як позовну заяву подано 12.12.2019 року, провадження у справі №640/24812/19 відкрито ухвалою суду від 20.12.2019 року, підготовче засідання у справі №640/24812/19 закрито ухвалою суду від 25.05.2019 року.

Відповідно до змісту ухвали суду від 20.12.2019 року про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі в межах вирішення заяви позивача про поновлення строку звернення до суду, станом на день звернення позивача із позовом, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин застосовується встановлений спеціальним законодавством України 1095-денний строк звернення платника податку для оскарження рішення контролюючого органу до адміністративного суду з цією позовною заявою, з огляду на що, заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду повернуто останньому без розгляду.

Отже, судом відкрито провадження у справі, попередньо встановивши, що позивачем дотримано строк звернення до суду, який, в силу положень ПК України та усталеної судової практики на день вирішення питання відкриття провадження у справі, становить 1095 днів.

Щодо тверджень відповідача про зміну судової практики в частині застосування місячного строку звернення до суду у разі факту адміністративного оскарження рішень контролюючого органу, суд зазначає наступне.

Принцип правової визначеності є невід'ємним, внутрішньо притаманним елементом верховенства права, про що неодноразово наголошує Європейський Суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) у своїх рішеннях, у тому числі і проти України.

Визначеність при здійсненні правосуддя потребує однозначності правозастосування. Це, в свою чергу, вимагає забезпечення системності та послідовності у діяльності національних судів, адекватному адаптуванні останніми правових приписів до конкретних суспільних відносин, що виникають та розвиваються в державі.

Правова визначеність є однією з умов ефективної дії принципу верховенства права, а забезпечення реалізації вимог принципу правової визначеності у його широкому розумінні є запорукою не лише ефективної реалізації та захисту прав людини, а й значного вдосконалення механізму держави.

Вимоги, до нормативних актів, які висновуються з принципу правової визначеності, стосуються не лише правотворчості, а проявляються також на етапі правозастосування. Інакше кажучи, ці вимоги стосуються визначеності законодавства, визначеності повноважень та визначеності судових рішень.

Основною при цьому є вимога чіткого формулювання правової норми. Як вказує ЄСПЛ у своєжму рішенні у справі «Ольссон проти Швеції», норма національного закону не може розглядатися як «право», якщо її не сформульовано з достатньою точністю так, щоб громадянин мав змогу, якщо потрібно, з відповідними рекомендаціями, до певної міри передбачити наслідки, що її може потягнути за собою вчинена дія».

В цьому контексті однією з вимог, які застосовують європейські правові інституції до національного правосуддя, є забезпечення адаптації поведінки конкретного суб'єкта до нормативних умов правової дійсності, захисту його від свавільного втручання з боку держави, впевненості у своєму правовому становищі. Вони виходять із змісту поняття правової визначеності, що забезпечує можливість особи впевнено планувати свої дії. Для цього правові норми повинні бути чіткими та спрямованими на гарантування прогнозованості ситуацій, які виникають у тих чи інших правовідносинах, що опосередковуються правом.

Таким чином, принцип правової визначеності найбільше вивчений як сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення перш за все стабільного правового становища індивіда шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування.

Разом з тим, зміст принципу правової визначеності не обмежується вимогами до нормативно-правових актів. У юридичній науці він переважно розглядається у більш широкому аспекті і охоплює такі прояви, як непорушність і нескасовуваність набутих законних прав (vested rights); законність очікування (legitimate expectations) - право особи у своїх діях розраховувати на сталість існуючого законодавства, а відтак - незворотність закону й неможливість застосування закону до особи, яка не могла знати про його існування (nonretroactivity).

Саме через вказані елементи принципу проявляється значення темпоральних чинників закріплення реального змісту правової визначеності.

Так, на переконання суду, вирішення питання залишення позову без розгляду на підставі тієї обставини, що Верховним Судом прийнято постанову від 26.11.2020 року у справі №500/2486/19, в якій викладено правовий висновок про необхідність застосування місячного строку звернення до суду, встановленого пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, протилежний застосованому судом відповідно до судової практики застосування до вказаних спірних правовідносин строку звернення до суду у 1095 днів відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України, є порушенням принципу правової визначеності та законних очікувань позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.

Заслухавши вступні слова представників сторін, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, провівши судові дебати, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття судового рішення за результатами розгляду справи.

Відповідно до частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

На підставі направлень ГУ ДФС у м. Києві від 11.04.2019 року №607/26-15-14-02-05, від 18.04.2019 року №641/26-15-14-02-05, виданих ГУ ДФС у м. Києві, відповідно до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України на підставі наказу ГУДФС у м. Києві від 11.04.2019 року №4427, уповноваженими посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «УПК Коммерц» (код ЄДРПОУ 39813755) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 02.06.2015 року по 30.09.2018 року, валютного - за період з 02.06.2015 року по 30.09.2018 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 02.06.20115 року по 30.09.2018 року.

За результатами вказаної перевірки Г УДФС у м. Києві складено Акт від 04.03.2019 року №153/26-15-14-02-05/39813755, за висновками якого, встановлено порушення ТОВ «УПК Коммерц»:

- пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, та пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, занижено податок на прибуток на загальну суму 6 282 823 грн., в т.ч. за 2015 рік в сумі 155 218 грн., за 2016 рік в сумі 6 127 605 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування всього в сумі 503 370 грн., в т.ч. за три квартали 2018 року в сумі 503 370 грн.;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, занижено податок на додану вартість на загальну суму 9 748 477 грн., в тому числі за серпень 2018 на суму 1 467 181 грн., за вересень 8 281 296 грн. та зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 155 123 грн., в т.ч. за вересень 2018 на суму 155 123 грн;

- пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, в частині порушення ТОВ «УПК Коммерц» граничних термінів реєстрації податкових накладних (серпень, вересень 2018);

- пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями, в частині ненадання ТОВ «УПК Коммерц» пояснень та їх документального підтвердження.

Не погодившись із висновками документальної планової виїзної перевірки, ТОВ «УПК Коммерц» подані Заперечення від 25.03.2019 року №64 (вх. ГУ ДФС у м. Києві №67161/10 від 25.03.2019 року).

За результатами розгляду Заперечення, на підставі підпункту 78.1.5. пункту 78.1 статті 78, пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України ГУ ДФС У м. Києві прийнято рішення провести позапланову виїзну перевірку з питань взаємовідносин ТОВ «УПК Коммерц» з ТОВ «Торгово-Інвестиційна фірма НК АВА-Трейд», код ЄДРПОУ 41197302, що стали предметом оскраження.

Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «УПК Коммерц» (код ЄДРПОУ 39813755) з питань, що стали предметом оскарження ГУ ДФС у м. Києві складено Акт перевірки від 06.05.2019 року №303/26-15-14-02-05/39813755 (далі також - Акт перевірки), відповідно до висновків якого встановлено порушення платником податків:

- пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, занижено податок на додану вартість на загальну суму 9 748 477 грн., в тому числі за серпень 2018 року на суму 1 467 181 грн., за вересень 8 281 296 грн. та зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 155 123 грн., в т.ч. за вересень 2018 на суму 155 123 грн.;

- пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, в частині порушення ТОВ «УПК Коммерц» граничних термінів реєстрації податкових накладних (серпень, вересень 2018).

На підставі висновків Акта перевірки ГУ ДФС у м. Києві винесені податкові повідомлення-рішення від 27.05.2019 року №00007171402 форми «Р» про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 1 833 976,00 грн. (основне зобов'язання 1 467 181,00 грн. і 366 795,00 грн. штраф) та №00007181402 форми «ПН» про встановлення відсутності складання та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 9 903 600,00 грн., у зв'язку з чим застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 4 951 800,00 грн.

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями від 27.05.2019 року, ТОВ «УПК Коммерц» подано до ДФС України скаргу від 10.06.2019 року №122 (вх.ДФС України від 10.06.2019 року №21757/6) (далі також - скарга), в якій просить ДФС України податкові повідомлення-рішення від 27.05.2019 року №00007171402 та №00007181402 скасувати.

Про подання зазначеної скарги листом від 10.06.2019 року №123 ТОВ «УПК Коммерц» повідомлено ГУ ДФС у м. Києві , яке одержано та зареєстровано останнім 10.06.2019 року.

Рішенням ДФС України від 01.07.2019 року №29669/6190-99-11-04-02-05 продовжено строк розгляду скарги до 08.08.2019 року (включно).

Рішенням ДФС України від 08.08.2019 року про результати розгляду скарги позивача, зокрема, залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 27.05.2019 року №00007171402 та №00007181402, а скаргу - без задоволення.

Як стверджується позивачем, на момент подання позовної заяви до суду (12.12.2019 року) ТОВ «УПК Коммерц» зазначеного рішення ДФС України належним чином не отримано.

З огляду на те, що в подальшому з відомостей електронного кабінету позивачем встановлено наявність у ТОВ «УПК КОММЕРЦ» грошового зобов'язання на підставі податкових повідомлень-рішень №00007171402 та №00007181402 від 27.05.2019 року, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав шляхом оскарження зазначених рішень податкового органу.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) (далі також - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 75.1. статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Відповідно до пунктів 77.4. - 77.9 статті 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

У разі планування перевірок одного й того самого платника податків контролюючими органами та органами державного фінансового контролю у звітному періоді такі перевірки проводяться зазначеними органами одночасно. Порядок координації проведення таких перевірок та залучення до перевірок інших органів, передбачених законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 82.1 статті 82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.

Відповідно до пункту 83.1 статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; виключено; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 85.1. та абзацу 1 пункту 85.2, пунктів 85.4, 85.8 статті 85 ПК України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до пункту 86.1, абзацу 1 пункту 86.3 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Відповідно до абзацу 1 пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Згідно з пунктами 86.8. та 86.10 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

З матеріалів справи судом встановлено дотримання ГУ ДФС у м. Києві процедури здійснення документальної планової виїзної перевірки та оформлення її результатів, що не ставиться під сумнів позивачем.

Щодо суті встановлених ГУ ДФС у м. Києві порушень податкового законодавства України позивачем, суд дійшов наступних висновків.

За висновками Акта перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 187.1 статті 187 ПК України, занижено податок на додану вартість на загальну суму 9 748 477 грн., в тому числі за серпень 2018 року на суму 1 467 181 грн., за вересень 8 281 296 грн. та зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 155 123 грн., в т.ч. за вересень 2018 на суму 155 123 грн., а також пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК України в частині порушення ТОВ «УПК Коммерц» граничних термінів реєстрації податкових накладних (серпень, вересень 2018).

Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 186.1. статті 186 ПК України встановлено, що місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Відповідно до пункту 187.1. статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Товариство з обмежено відповідальністю «УПК Коммерц» (код ЄДРПОУ 39813755) є платником податку на додану вартість.

Відповідно до змісту Акта перевірки, під час документальної планової виїзної перевірки ТОВ «УПК Коммерц» (Акт перевірки від 04.03.2019 року), до відповідача надійшов лист - скарга ТОВ «Торгово-Інвестиційна фірма НК АВА-Трейд» від 01.03.2019 року №01/03-2019 (вх. ГУ ДФС у м. Києві від 04.03.2019 року №50104/10) щодо порушення ТОВ «УПК Коммерц» граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, скаржником повідомлено, що з ТОВ «УПК Коммерц» укладено договір від 01.08.2018 року №1808-1601/ГА-КОМ купівлі-продажу нафтопродуктів, в той час, як інших договорів ТОВ «Торгово-інвестиційна фірма НК АВА-Трейд» з ТОВ «УПК Коммерц» не укладалося.

Також повідомлено, що в рамках договору купівлі продажу нафтопродуктів від 01.08.2018 року № 1808-1601/ГА-КОМ ТОВ «Торгово-Інвестиційна фірма НК АВА-Трейд» перераховано ТОВ «УПК Коммерц» попередню оплату за скраплений газ, на яку ТОВ «УПК Коммерц» на суму 46 288 441,24 грн. (ПДВ 5 525 880,45 грн.) податкові накладні не зареєстровано, а на суму 13 133 158,53 грн. (ПДВ 2 188 859,76 грн.) податкові накладні зареєстровано з порушенням граничного терміну реєстрації. Загальна сума попередньої оплати, зазначена в листі ТОВ «Торгово-інвестиційна фірма НК АВА-Трейд» складає 59 421 599,77 гривень.

На підприємство ТОВ «Торгово-інвестиційна фірма НК АВА-Трейд» надіслано лист від 10.04.2019 року №67459/10/26-15-14-02-05 щодо надання інформації та її документального підтвердження щодо взаємовідносин між ТОВ «Торгово-інвестиційна фірма НК АВА- Трейд» та ТОВ «УПК Коммерц».

Станом на 24.04.2019 року відповідь від ТОВ «Торгово-інвестиційна фірма НК АВА-Трейд» до ГУ ДФС у м. Києві не надходила.

Разом з тим, із змісту Акта перевірки, що підтверджено документами, долученими позивачем до матеріалів справи, твердження контрагента позивача про відсутність укладання інших договорів з ТОВ «УПК Коммерц» крім Генерального договору купівлі-продажу нафтопродуктів від 01.08.2018 року №1808-1601/ГА-КОМ спростовано.

Так, спірною перевіркою та судом встановлено, що між ТОВ «УПК Коммерц» та контрагентом ТОВ «Торгово-Інвестиційна фірма НК АВА-Трейд» укладено Генеральний договір купівлі-продажу нафтопродуктів від 01.08.2018 року №1808-1601/ГА-КОМ, відповідно до змісту якого ТОВ «УПК Коммерц» - Продавець, ТОВ «Торгово-Інвестиційна фірма НК АВА-Трейд» - Покупець, уклали цей Генеральний договір купівлі-продажу нафтопродуктів від 01.08.2018 року №1808-1601/ГА-КОМ про те, що продавець у порядку та на умовах цього Договору передає Покупцю у власність нафтопродукти (надалі за текстом цього Договору «Товар»), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий Товар (пункт 1 Договору).

До вищезазначеного Генерального договору купівлі-продажу нафтопродуктів від 01.08.2018 року №1808-1601/ГА-КОМ ТОВ «УПК Коммерц» та ТОВ «Торгово-Інвестиційна фірма НК АВА-Трейд» укладено відповідні Додаткові угоди та акти прийому-передачі.

Зокрема, на підставі Генерального договору купівлі-продажу нафтопродуктів від 01.08.2018 року №1808-1601/ГА-КОМ ТОВ «УПК Коммерц» виписано наступні податкові накладні: ПН №22 від 16.08.2018 року на загальну суму 5 011 200, 00 грн., сума ПДВ 835 200, 00 грн.; ПН №86 від 17.08.2018 року на загальну суму 3 500 001, 98 грн., сума ПДВ 585 333, 66 грн.; ПН №120 від 20.08.2018 року на загальну суму 285 516, 50 грн., сума ПДВ 47 586, 08 грн.; ПН№121 від 20.08.2018 року на загальну суму 4 767 266, 60 грн., сума ПДВ 794 544, 43 грн.; ПН №122 від 20.08.2018 року на загальну суму 334 163, 60 грн., сума ПДВ 55 693, 93 грн.; ПН №123 від 20.08.2018 року на загальну суму 186 624, 58 грн., сума ПДВ 31 104, 10 грн., ПН №124 від 21.08.2018 року на загальну суму 5 325 362, 53 грн., сума ПДВ 887 560, 42 грн.; ПН №125 від 21.08.2018 року на загальну суму 657 964, 21 грн., сума ПДВ 109 660, 70 грн.; ПН №182 від 23.08.2018 року на загальну суму 1 198 717, 20 грн., сума ПДВ 199 786, 20 грн.; ПН №183 від 23.08.2018 року на загальну суму 884 510, 00 грн., сума ПДВ 147 418, 33 грн.; ПН №184 від 23.08.2018 року на загальну суму 1 117 049, 40 грн., сума ПДВ 186 174, 90 грн.; ПН №185 від 23.08.2018 року на загальну суму 479 377, 80 грн., сума ПДВ 79 896, 30 грн.; ПН №186 від 23.08.2018 року на загальну суму 452 463, 40 грн., сума ПДВ 75 410, 57 грн.; ПН №187 від 23.08.2018 року на загальну суму 267 882, 20 грн., сума ПДВ 44 647, 03 грн.; ПН №188 від 27.08.2018 року на загальну суму 2 233 813, 10 грн., сума ПДВ 372 302, 18 грн.; ПН №189 від 27.08.2018 року на загальну суму 1 166 186, 90 грн., сума ПДВ 194 364, 48 грн.; ПН №190 від 28.08.2018 року на загальну суму 557 559, 02 грн., сума ПДВ 92 926, 50 грн.; ПН №191 від 28.08. 2018 року на загальну суму 1 648 240, 98 грн., сума ПДВ 274 706, 83 грн.; ПН №194 від 29.08.2018 року на загальну суму 3 902 560, 02 грн., сума ПДВ 650 426, 67 грн.; ПН №195 від 29.08.2018 року на загальну суму 2 573 100, 19 грн., сума ПДВ 428 850, 03 грн.; ПН №196 від 29.08.2018 року на загальну суму 1 001 082, 32 грн., сума ПДВ 166 847, 05 грн.; ПН №197 від 29.08.2018 року на загальну суму 2 534 857, 62 грн., сума ПДВ 422 476, 27 грн.; ПН №193 від 30.08.2018 року на загальну суму 1 135 990, 86 грн., сума ПДВ 189 331, 81 грн.; ПН №198 від 30.08.2018 року на загальну суму 16 381, 38 грн., сума ПДВ 2 730, 23 грн.; ПН №56 від 03.09.2018 року на загальну суму 3 851 627, 83 грн., сума ПДВ 641 937, 97 грн.; ПН №57 від 04.09.2018 року на загальну суму 5 010 250, 00 грн., сума ПДВ 835 041, 67 грн.; ПН №58 від 05.09.2018 року на загальну суму 697 258, 88 грн., сума ПДВ 116 209, 81 грн.; ПН №65 від 05.09.2018 року на загальну суму 3 019 024, 68 грн., сума ПДВ 503 170, 78 грн.; ПН №138 від 17.09.2018 року на загальну суму 4 408 820, 00 грн., сума ПДВ 734 803, 33 грн.; ПН №139 від 17.09.2018 року на загальну суму 3 031 654, 21 грн., сума ПДВ 505 275, 70 грн.; ПН №140 від 17.09.2018 року на загальну суму 411 976, 40 грн., сума ПДВ 66 662, 73 грн.; ПН №141 від 17.09.2018 року на загальну суму 147 549, 39 грн., сума ПДВ 24 591, 57 грн.; ПН №142 від 18.09.2018 року на загальну суму 5 000 000, 00 грн., сума ПДВ 833 333, 33 грн.; ПН №143 від 19.09.2018 року на загальну суму 985 167, 61 грн., сума ПДВ 164 194, 60 грн.; ПН №144 від 19.09.2018 року на загальну суму 14 834, 08 грн., сума ПДВ 2 472, 35 грн..

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту відповідного періоду, відображені в реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за відповідні періоди та даним Єдиного реєстру податкових накладних.

На підставі вищезазначених взаємовідносин з підприємством ТОВ «Торгово-Інвестиційна фірма НК АВА-Трейд» перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «УПК Коммерц» оплату за відвантажений товар у сумі 67 589 750,00 грн.

Крім того, спірною перевіркою встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що між позивачем та контрагентом укладено Договір фінансової допомоги від 27.08.2018 року №1808-2701/П-КОМ, згідно з яким ТОВ «Торгово-Інвестиційна фірма КУ АВА-Трейд» (Позикодавець) та ТОВ «УПК Коммерц» (Позичальник) укладено цей Договір позики про те, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у пункту 2.1. цього Договору (відповідно до пункту 2.1 сума позики становить 60 000 000 грн. без ПДВ) (надалі іменується - «позика»), а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю позику у визначений цим Договором строк (відповідно до пункту 4.1 у строк до 15 липня 2019 року включно) (пункт 1 Договору). Згідно з пунктом 5 Договору, позика повертається в безготівковій формі, шляхом перерахування Позичальником в повному обсязі коштів, зазначених в пункті 2.1 Договору, на банківський рахунок Позикодавця, що вказаний у Розділі 9 Договору. Позика може бути повернута Позичальником достроково.

Відповідно до підпунктів 1.2 - 1.4 пункту 1 цього Договору, позика надається Позичальнику на безпроцентній основі. Позика, що надається за цим Договором, в розумінні Податкового кодексу України, є поворотною фінансовою допомогою (пункт 14.1.257 ПК України). Позика, що надається за цим Договором не є фінансовою послугою, так як не передбачає отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів ( статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг»).

ТОВ «УПК Коммерц» до перевірки надані листи ТОВ «Торгово-Інвестиційна фірма НК АВА-Трейд»:

- лист від 03.09.2018 pоку №б/н (вхідний номер реєстрації кореспонденції ТОВ «УПК Коммерц» від 03.09.2018 року №51/1) яким ТОВ «Торгово-інвестиційна фірма НК АВА-Трейд» просить платіжні доручення №474 від 30.08.2018 pоку на суму 700 000,00 грн., №475 від 30.08.2018 року на суму 700 000,00 грн., №476 від 30.08.2018 pоку на суму 600 000,00 грн., №477 від 30.08.2018 pоку на суму 805 800,00 грн., №478 від 30.08.2018 pоку на суму 850 000,00 грн., №479 від 30.08.2018 pоку на суму 750 000,00 грн., №480 від 30.08.2018 pоку на суму 600 000,00 грн., №496 від 31.08.2018 pоку на суму 455 800,00 грн., №497 від 31.08.2018 pоку на суму 900 000,00 грн., №498 від 31.08.2018 pоку на суму 950 000,00 грн., №499 від 31.08.2018 pоку на суму 950 000,00 грн., №500 від 31.08.2018 pоку на суму 850 000,00 грн., №501 від 31.08.2018 pоку на суму 900 000,00 грн. вважати оплатами по Договору №1808-2701/П-КОМ про надання фінансової допомоги від 27.08.2018 року;

- лист від 24.09.2018 року №б/н (вхідний номер реєстрації кореспонденції ТОВ «УПК Коммерц» від 24.09.2018 №55/1) яким ТОВ «Торгово-інвестиційна фірма НК АВА-Трейд» просить платіжні доручення №572 від 05.09.2018 pоку на суму 800 000,00 грн., №567 від 05.09.2018 року на суму 820 000,00 грн., №570 від 05.09.2018 pоку на суму 880 000,00 грн., №569 від 05.09.2018 pоку на суму 920 000,00 грн., №612 від 06.09.2018 pоку на суму 750 000,00 грн., №619 від 06.09.2018 pоку на суму 750 000,00 грн., №613 від 06.09.2018 pоку на суму 800 000,00 грн., №614 від 06.09.2018 pоку на суму 800 000,00 грн., №617 від 06.09.2018 року на суму 800 000,00 грн., №618 від 06.09.2018 pоку на суму 800 000,00 грн., №611 від 06.09.2018 pоку на суму 850 000,00 грн., №620 від 06.09.2018 року на суму 850 000,00 грн., №610 від 06.09.2018 pоку на суму 880 000,00 грн., №621 від 06.09.2018 pоку на суму 880 000,00 грн., №609 від 06.09.2018 року на суму 920 000,00 грн., №622 від 06.09.2018 pоку на суму 920 000,00 грн., №636 від 07.09.2018 pоку на суму 650 000,00 грн., №637 від 07.09.2018 pоку на суму 650 000,00 грн., №635 від 07.09.2018 pоку на суму 820 000,00 грн., №634 від 07.09.2018 pоку на суму 880 000,00 грн., №638 від 07.09.2018 pоку на суму 900 000,00 грн., №691 від 11.09.2018 pоку на суму 600 000,00 грн., №692 від 11.09.2018 pоку на суму 600 000,00 грн., №693 від 11.09.2018 pоку на суму 600 000,00 грн., №687 від 11.09.2018 pоку на суму 720 000,00 грн., №689 від 11.09.2018 pоку на суму 750 000.00 грн., №690 від 11.09.2018 pоку на суму 850 000,00 грн., №688 від 11.09.2018 pоку на суму 880 000,00 грн., №711 від 12.09.2018 pоку на суму 500 000,00 грн., №712 від 12.09.2018 pоку на суму 500 000,00 грн., №708 від 12.09.2018 pоку на суму 700 000,00 грн., №709 від 12.09.2018 p., на суму 750 000,00 грн., №710 від 12.09.2018 p., на суму 750 000,00 грн., №707 від 12.09.2018 pоку на суму 850 000,00 грн., №706 від 12.09.2018 pоку на суму 950 000,00 грн., №754 рід 13.09.2018 pоку на суму 700 000,00 грн., №755 від 13.09.2018 року на суму 700 000,00 грн., №746 від 13.09.2018 pоку на суму 800 000,00 грн., №747 від 13.09.2018 pоку на суму 800 000,00 грн., №748 від 13.09.2018 pоку на суму 800 000,00 грн., №749 від 13.09.2018 pоку на суму 400 000,00 грн., №752 від 13.09.2018 pоку на суму 800 000,00 грн., №753 від 13.09.2018 pоку на суму 800 000,00 грн., №750 від 13.09.2018 pоку на суму 900 000,00 грн., №751 від 13.09.2018 pоку суму 900 000,00 грн., №771 від 14.09.2018 pоку на суму 680 000,00 грн., №770 від 14.09.2018 року на суму 720 000,00 грн., №769 від 14.09.2018 pоку на суму 830 000,00 грн., №768 від 14.09.2018 pоку на суму 870 000,00 грн., №767 від 14.09.2018 pоку на суму 920 000,00 грн., №766 від 14.09.2018 pоку на суму 980 000,00 грн., №845 від 19.09.2018 pоку на суму 750 000,00 грн., №848 від 19.09.2018 pоку на суму 800 000,00 грн., №847 від 19.09.2018 pоку на суму 800 000,00 грн., №846 від 19.09.2018 pоку на суму 850 000,00 грн., №844 від 19.09.2018 pоку на суму 890 000,00 грн., №869 від 20.09.2018 pоку на суму 500 000,00 грн., №861 від 20.09.2018 pоку на суму 800 000,00 грн., №860 від 20.09.2018 pоку на суму 850 000,00 грн., №859 від 20.09.2018 pоку на суму 950 000,00 грн., №862 від 20.09.2018 pоку на суму 950 000,00 грн., №863 від 20.09.2018 pоку на суму 950 000,00 грн. вважати оплатами по Договору №1808-2701/П-КОМ про надання фінансової допомоги від 27.08.2018 року (далі також - Листи).

Проте, згідно з наданих ТОВ «УПК Коммерц» виписок банку, грошові кошти по вищезазначених платіжних дорученнях надходили на розрахункові рахунки ТОВ «УПК Коммерц» за призначенням платежу згідно з Генеральним договором купівлі-продажу нафтопродуктів від 01.08.2018 року №1808-1601/ГА-КОМ, відповідач дійшов висновку про віднесення вказаних платежів до оплати за Генеральним договором купівлі-продажу нафтопродуктів від 01.08.2018 року №1808-1601/ГА-КОМ, та подальшу необхідність декларування позивачем податку на додану вартість.

Крім того, ГУ ДФС у м. Києві під час спірної перевірки встановлено, що в рамках вищезазначеного Договору фінансової допомоги від 27.08.2018 року №1808-2701/П-КОМ грошові кошти на розрахункові рахунки ТОВ «УПК Коммерц» не надходили.

Зокрема, відповідно до змісту Акта перевірки, відповідач дійшов висновку, що ці кошти мають вважтися помилково зарахованими на поточний рахунок позивача, та не підлягають оподаткуванню ПДВ лише у разі виконання наступних умов: відсутності договірних відносин між суб'єктами господарювання, повернення коштів у встановлений для таких випадків 5-денний термін.

Таким чином, оскільки позивач та ТОВ «Торгово-Інвестиційна фірма НК АВА-Трейд» перебувають у договірних відносинах на підставі Генерального договору від 01.08.2018 року №1808-1601/ГА-КОМ про купівлю-продаж нафтопродуктів, на переконання відповідача, відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України ТОВ «УПК Коммерц» зобов'язано скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, у встановлений ПК України термін.

Отже, за висновками Акта перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 187.1 статті 187 ПК України, занижено податок на додану вартість на загальну суму 9 748 477 грн., в тому числі за серпень 2018 року на суму 1 467 181 грн., за вересень 8 281 296 грн. та зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 155 123 грн., в т.ч. за вересень 2018 на суму 155 123 грн., а також пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК України в частині порушення ТОВ «УПК Коммерц» граничних термінів реєстрації податкових накладних (серпень, вересень 2018).

Водночас, висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, не знайшли свого правового підтвердження з огляду на наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.257. пункту 14.1 статті 14 ПК України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Так, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПК України (підпункти «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.185 та підпункту 14.1.191 пункту 14.2 статті 14 ПК України постачання послуг - це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Постачання товарів - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Отже, оскільки операція з надання платником ПДВ поворотної/безповоротної фінансової допомоги не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, така операція не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідно до Договору фінансової допомоги від 27.08.2018 року №1808-2701/П-КОМ у Розділі 9 зазначено реквізити сторін, зокрема, банківські рахунки Позикодавця та Позичальника. Додатковим договором № 1 до Договору №1808-2701/П-КОМ фінансової допомоги від 27.08.2018 року Сторонами за взаємною згодою вирішено внести зміни до реквізитів Сторін, викладених в Розділі 9 Договору, шляхом викладення, зокрема, реквізитів Позичальника ТОВ «УПК Коммерц» у наступній редакції: «Банківські рахунки: НОМЕР_1 в ПАТ «УКРГАЗБАНК», м. Київ, МФО 320478, або п/р НОМЕР_2 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851».

З долученої до матеріалів справи Довідки ПАТ «УКРГАЗБАНК» від 22.03.2019 року №5-71/836/2019, наданої ТОВ «УПК Коммерц», встановлено, що в АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320487, ТОВ «УПК Коммерц», код ЄДРПОУ 39813755, відкрито, зокрема, поточний рахунок № НОМЕР_1 в національній валюті.

Так, згідно із змістом цієї Довідки, за період з 01.08.2018 року по 30.09.2018 року банком зафіксовано надходження грошових коштів на рахунок ТОВ «УКП Коммерц» від ТОВ «Торгово-Інвестиційна фірма НК АВА-Трейд», код ЄДРПОУ 41197302, у розмірі 15 000 000 грн. за призначенням платежу: згідно з Генеральним договором купівлі-продажу нафтопродуктів від 01.08.2018 року №1808-1601/ГА-КОМ.

Зазначене підтверджується й Актом перевірки (стор.19), зокрема, ГУ ДФС у м. Києві також встановлено та не заперечується надходження на рахунок ТОВ «УКП Коммерц» у АТ «ПУМБ» від ТОВ «Торгово-Інвестиційна фірма НК АВА-Трейд», код ЄДРПОУ 41197302 грошових коштів у розмірі 44 421 000,00 грн. за призначенням платежу: згідно з Генеральним договором купівлі-продажу нафтопродуктів від 01.08.2018 року №1808-1601/ГА-КОМ.

Всього на зазначені рахунки позивача від контрагента ТОВ «Торгово-Інвестиційна фірма НК АВА-Трейд» у спірний період надійшли грошові кошти у сумі 59 421 600, 00 грн.

Зокрема, направлення грошових коштів на виконання умов Договору фінансової допомоги від 27.08.2018 року №1808-2701/П-КОМ підтверджується Листами ТОВ «Торгово-Інвестиційна фірма НК АВА-Трейд» від 03.09.2018 року та від 24.09.2018 року.

Так, відповідно до статті 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами і доповненнями в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.12. 1998 року №566, є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їx у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечено отримання інформації на паперовому носії.

Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Національного банку України від 18.06.2003 року № 254 (далі також - Положення № 254), визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції, та їх обов'язкові реквізити.

Залежно від виду операції первинні документи банку (паперові та електронні) поділяють на касові, які підтверджують здійснення операцій з готівкою, та меморіальні, що використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій.

До первинних меморіальних документів, які підтверджують надання банком послуг з І розрахунково-касового обслуговування, належать меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки та інші платіжні Інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Таким чином, суд погоджується із твердженням відповідача у Акті перевірки, що виписки банку по взаємовідносинах ТОВ «УПК Коммерц» з «Торгово-інвестиційна фірма НК АВА-Трейд» є первинними документами.

Разом з тим, щодо реквізиту платіжних доручень «Призначення платежу», суд зазначає наступне.

Відповідно до положень пункту 17.1 статті 17 Закону України від 05.04.2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (із змінами і доповненнями в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) форми розрахункових документів, документів на переказ готівки для банків, а також міжбанківських розрахункових документів установлюються нормативно-правовими актами Національного банку України. Форми документів на переказ, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу, установлюються правилами платіжних систем. Обов'язкові реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, оброблення та захисту встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Пунктом 1.30 статті 1 цього Закону визначено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 7 Закону України від 20.05.1999 року № 679-XIV«Про Національний банк України» (із змінами і доповненнями в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Національний банк України регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків в Україні, визначає порядок і форми платежів, у тому числі між банками.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року за №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/89/76 (із змінами і доповненнями в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі також - Інструкція), кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

Згідно з пунктом 1.8 Інструкції платники та стягувачі оформляють доручення/розпорядження про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією.

Відповідно до пункту 2.29 зазначеної Інструкції (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. Платіжні доручення відкликаються лише в повній сумі. Для цього платникові необхідно подати до банку, що його обслуговує, документ на відкликання (пункт 23.1 статті 23 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Таке відкликання здійснюється у порядку, визначеному внутрішніми правилами банку, і виключно у повній сумі.

При цьому, згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного висновується, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, у даному випадку ТОВ «Торгово-Інвестиційна фірма НК АВА-Трейд», окрім того, до списання грошових коштів з рахунку платник наділений правом змінити реквізит «Призначення платежу» шляхом відкликання платіжного доручення.

Водночас, згідно пункту 30.1 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у випадку, якщо грошові кошти вже були списані з рахунку платника та зараховані на рахунок отримувача, переказ набуває статусу завершеного. Тобто, з моменту перерахування грошових коштів на рахунок отримувача обов'язок банку з виконання доручення платника вважається виконаним. Внесення змін до призначення платежу такого платіжного доручення є неможливим. Питання уточнення інформації, вказаної у реквізиті «Призначення платежу» виконаного платіжного доручення вирішується сторонами у порядку, узгодженому між ними, без участі банку.

Зазначена позиція міститься у листі Національного банку України від 09.06.2011 року №25-111/1438-7141 «Про заміну інформації у реквізиті «Призначення платежу», яким встановлено, що після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті «Призначення платежу», вирішується між сторонами без участі банку.

Так, Верховний Суд у постанові від 19.06.2018 року у справі №809/34/17 дійшов висновку про те, що економічний зміст тієї чи іншої господарської операції визначається платниками податків самостійно та на власний розсуд, а не - контролюючим органом. Отже, платник не позбавлений законодавцем права на обрання шляхів здійснення своєї господарської діяльності у межах цивільного законодавства.

Визначальним у змісті наведених законодавчих норм, якими регулюються правильність заповнення платіжного доручення, є те, що вони регулюють правовідносини між банком та платником, у той час, як зміна волевиявлення у розпорядженні коштами є господарськими правовідносинами та визначається цивільно-правовими угодами, укладеними між сторонами.

Таким чином, в даному випадку підтвердження факту перерахунку спірної суми коштів у розмірі 59 421 600, 00 грн. можливе шляхом з'ясування та дослідження практичного ходу реалізації ТОВ «УПК Коммерц» та ТОВ «Торгово-Інвестиційна фірма НК АВА-Трейд» підпунктів 1.2 та 1.3 пункту 1 Договором фінансової допомоги від 27.08.2018 року №1808-2701/П-КОМ.

Так, судом встановлено, що в Акті перевірки (стор. 25) ГУ ДФС у м. Києві зазначено : «Виходячи з вищенаведеного, остаточні висновки щодо перерахування грошових коштів ТОВ «Торгово-Інвестиційна фірма НК АВА-Трейд» на розрахункові рахунки ТОВ «УПК Коммерц» були здійснені підприємством ТОВ «Торгово-Інвестиційна фірма НК АВА-Трейд» в рамках Генерального договору купівлі-продажу нафтопродуктів від 01.08.2018 року №1808-1601/ГА-КОМ чи Договору фінансової допомоги від 27.08.2018 року №1808-2701/П-КОМ будуть здійснені після отримання відповіді від ТОВ «Торгово-Інвестиційна фірма НК АВА-Трейд» на запит ГУ ДФС у м. Києві від 10.04.2019 року №67459/10/26-15-14-02-05».

Разом з тим, доказів надання ТОВ «Торгово-Інвестиційна фірма НК АВА-Трейд» відповіді на зазначений запит ГУ ДФС у м. Києві під час спірної перевірки Акт перевірки не містить, як і не надано таких доказів суду, в той час, як документи та інформацію, надану ТОВ «УПК Коммерц» щодо зарахування спірних коштів на рахунок позивача на виконання вимог Договору фінансової допомоги від 27.08.2018 року №1808-2701/П-КОМ відповідачем належним чином не оцінено.

В той же час, відповідачем самостійно, без належного обґрунтування, віднесено вказані обставини до порушення позивачем пункту 185. 1 статті 185 ПК України.

Згідно з підпунктом 165.1.31. пункту 165.1 статті 165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Так, правову природу поворотної фінансової допомоги, визначеної підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, як суму коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Тобто, хоча формально сума коштів поворотної фінансової допомоги і є виплатою за цивільно-правовою угодою, однак податкове законодавство виключає підстави для її включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, а відповідно і нарахування з такої суми визначених законом сум податків.

На переконання суду, під час розгляду справи надано ряд належних та допустимих доказів, які дозволяють суду прийти до переконання про те, що перераховані ТОВ «Торгово-Інвестиційна фірма НК АВА-Трейд» згідно з платіжними дорученнями №572, №567, №570, №569, №612, №619, №613, №614, №617, №618, №611, №620, №610, №621, №609, №622, №636, №637, №635, №634, №638, №691, №692, №693, №687, №689, №690, №688, №711, №712, №708, №709, №710, №707, №706, №754, №755, №746, №747, №748, №749, №752, №753, №750, №751, №771, №770, №769, №768, №767, №766, №845, №848, №847, №846, №844, №869, №861, №860, №859, №862, №863 кошти у сумі 59 421 600, 00 грн. є поворотною фінансовою допомогою, хоча спершу, згідно з реквізиту «Призначення платежу», такі кошти і визначались як оплата за надані послуги на підставі Генерального договору купівлі-продажу нафтопродуктів від 01.08.2018 року №1808-1601/ГА-КОМ.

Зокрема, суд зауважує, що направивши на адресу позивача відповідні Листи від 03.09.2018 року та від 24.09.2018 року, ТОВ «Торгово-Інвестиційна фірма НК АВА-Трейд» реалізувало право на обрання власного шляху здійснення своєї господарської діяльності у межах цивільного законодавства. При цьому, слід зазначити, що такий спосіб є єдино можливим способом врегулювання щодо остаточної визначеності призначення платіжних розрахунків за умови завершення здійснення процедури грошового переказу банком.

Окрім того, такий спосіб повністю узгоджується як з приписами Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, так і зі змістом листа Національного Банку України від 09.06.2011 року №25-111/1438-7141 «Про заміну інформації у реквізиті "Призначення платежу».

Вищевикладене спростовує твердження представника відповідача щодо можливості зміни призначення платежу або ж його відкликання і, як наслідок, необхідності зарахування коштів поворотної фінансової допомоги в якості оплати за надані послуги з постачання нафтопродуктів.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідачем не спростовано доказів, наданих позивачем як суду так і до спірної перевірки, що волевиявлення ТОВ «Торгово-Інвестиційна фірма НК АВА-Трейд» на зміну цільового призначення платежів не обумовлювалося жодною іншою, ніж надання поворотної фінансової допомоги метою, виконувалося у відповідності до положень Договору фінансової допомоги від 27.08.2018 року №1808-2701/П-КОМ та мало кінцевим наслідком повернення такої допомоги у повному розмірі у межах строків визначених вищевказаною угодою.

Отже, враховуючи докази, долучені позивачем до матеріалів справи, та предмет Договору про фінансову допомогу від 27.08.2018 року №1808-2701/П-КОМ, у суду наявні підстави вважати обґрунтованими доводи позивача щодо здійснення контрагентом оплати коштів у розмірі 59 421 599,77 грн. за Договором фінансової допомоги від 27.08.2018 року №1808-2701/П-КОМ як поворотної фінансової допомоги, що не спростовано відповідачем, висновки якого щодо віднесення відповідачем цих коштів до операцій з постачання товару за Генеральним договором купівлі-продажу нафтопродуктів від 01.08.2018 року №1808-1601/ГА-КОМ та обов'язку позивача виконувати вимоги пункту 201.1. статті 201 ПК України щодо вказаних операцій в межах спірної перевірки є безпідставними, зокрема, у зв'язку із їх передчасністю.

Таким чином, встановлені судом обставини в призмі аналізу положень податкового законодавства України, свідчать про протиправність податкових повідомлень-рішень від 27.05.2019 року №00007171402 форми «Р» про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 1 833 976,00 грн. (основне зобов'язання 1 467 181,00 грн. і 366 795,00 грн. штраф) та №00007181402 форми «ПН» про встановлення відсутності складання та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 9 903 600,00 грн., у зв'язку з чим застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 4 951 800,00 грн., з огляду на що, підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених позивачем у позовній заяві.

Щодо інших доводів позивача, суд зазначає наступне.

У письмових пояснення від 06.07.2020 року позивачем повідомлено суд про те, що прийняті ГУ ДФС у м. Києві податкові повідомлення-рішення від 27.05.2019 року №00007171402 та №00007181402 оскаржені ТОВ «УПК Коммерц» до Державної фіскальної служби України, разом з тим, у встановлений пунктом 56.9 статті 56 Податкового кодексу України строк, рішення за наслідками розгляду скарги позивача останньому не надійшло, внаслідок чого позивач дійшов висновку про задоволення скарги в повному обсязі.

Відповідно до пункту 56.8. статті 56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Згідно з абзацами 1, 3 пункту 56.9. статті 56 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Разом з тим, з відомостей інтегрованої картки платника податків ТОВ «УПК Коммерц» позивачем встановлено наявність інформації по донарахуванню позивачу сум фінансових санкцій, зазначених у податкових повідомленнях-рішеннях після 08.08.2019 року (дати продовження строку розгляду скарги рішення ДФС України від 01.07.2019 року №29669/6198-99-11-04-02-25).

В ході розгляду судом справи, встановлено, що рішенням Державної фіскальної служби України від 08.08.2019 року №38209/6/99-99-11-01-02-25 залишені без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 27.05.2019 року №00007171402 та №00007181402, а скаргу - без задоволення.

В той же час, суд звертає увагу, що одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).

Зокрема, у пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51).

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73).

Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58).

Тобто, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).

Таким чином, в даному випадку рішення контролюючого органу - Державної фіскальної служби України, є рішенням (індивідуальним актом) суб'єкта владних повноважень, яке порушує права позивача у розумінні положень статей 4, 5, 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.02.2020 року у справі №200/9042/19-а.

Отже, така підстава, як визнання скасованими податкових повідомлень-рішень в силу пункту 56.9 ПК України не підлягає оцінці судом в межах оскарження позивачем безпосередньо податкових повідомлень-рішень.

Крім того, вказані позивачем у письмових поясненнях обґрунтування підстав для скасування податкових повідомлень-рішень на підставі пункту 56.9 статті 56 ПК України не заявлялися позивачем в якості підстав позову.

Згідно з частиною першою - п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, зокрема, висновок експерта, а також усні та письмові доводи позивача та відповідачів щодо заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до меморіального ордеру від 10.12.2019 року №2135583546, яке міститься у матеріалах справи, встановлено, що позивачем за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у сумі 19 210,00 грн., суд дійшов висновку про стягнення суми судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь позивача.

Керуючись статтями 6, 9, 12, 73-80, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УПК Коммерц» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.05.2019 року №00007171402.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.05.2019 року №00007181402.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УПК Коммерц» суму сплаченого судового збору у розмірі 19 210, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УПК Коммерц» (код ЄДРПОУ 39813755, адреса: 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 26Д, кв.5);

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Повне судове рішення складено 23.03.2021 року.

Суддя Л.О. Маруліна