ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
24 березня 2021 року м. Київ № 640/26686/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (Паспорт серії НОМЕР_1 виданий Жовтневим РУ ГУ МВС України в м. Києві 29 жовтня 1993 року, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) пенсії за вислугу років у розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки №21/410 від 06.10.2020 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, виданої Київською міською прокуратурою починаючи з 07.10.2020 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначив, що дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку його пенсії, виходячи з розміру заробітної плати, який визначено у довідці Київської міської прокуратури від №21/410 від 06.10.2020, є незаконними та такими, що грубо порушують його конституційні права на соціальний захист і пенсійне забезпечення.
Окрім того, позивач звернув увагу на те, що його право на пенсію у розмірі 90% від чинної заробітної плати за відповідною посадою встановлено постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 21.03.2017 у справі №760/4131/17, яка набрала законної сили.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Вказаною ухвалою витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що проведення перерахунку пенсії позивача є недоцільним, оскільки у разі здійснення такого перерахунку розмір пенсії позивача буде меншим, ніж до звернення до суду.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Із заявою про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи до суду не звертались.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_3 , виданим Жовтневим РУ ГУ МВС України в місті Києві 29.10.1999, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та з 21.02.2008 отримує пенсію за вислугу років призначену на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ у розмірі 90% від заробітної плати.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 21.03.2017 у справі №760/4131/17, яка набрала законної сили, зобов'язано управління Пенсійного фонду перерахувати позивачу пенсію у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати без обмеження її граничного розміру.
06.10.2020 Київською міською прокуратурою видано ОСОБА_1 довідку №21-410 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.
Вказана довідка Київської міської прокуратури видана ОСОБА_1 відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» та рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 за нормами чинними на 11.09.2020 за відповідною (прирівняною) посадою начальника відділу, яка становить всього 76 806,75 грн.
07.10.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугою років на підставі довідки Київською міською прокуратурою від №21/410 від 06.10.2020.
Листом від 16.10.2020 № 2600-0310-8/147653 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило позивачу у перерахунку пенсії згідно з статтею 86 Закону України «Про прокуратуру, оскільки у разі перерахунку пенсії згідно наданої довідки від 06.10.2020 № 21-410, виданої Київською міською прокуратурою, розмір пенсії із обмеженнями становитиме 17 120,00 грн. Однак пенсія згідно з рішенням суду призначена в розмірі 47 129,58 грн., відтак проводити такий перерахунок недоцільно.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст.ст. 19, 46 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За правилами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України є Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).
Із набранням чинності указаним Законом № 1697-VII визнано таким, що втратив чинність Закон № 1789-XII, крім, зокрема, ч. ч. 3, 4, 6 та 11 ст. 50-1.
До скасування вищевказаних норм стаття 50-1 Закону № 1789-XII передбачала, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII внесено зміни до Законів №1697-VII та №1789-XII, визначивши, що з 01.01.2015 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 18 ст. 50-1 та ч. 20 ст. 86 відповідно).
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) (далі - рішення № 7-р(ІІ)/2019) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Положення ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
При цьому, пунктом 3 установлено такий порядок виконання цього рішення:
- ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення;
- ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: « 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
У своєму рішенні № 7-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України також зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до ст. 86 Закону.
Судом враховується, що частина 20 статті 86 Закону № 1697-VII у первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Однак, згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України.
Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури.
До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.
Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 № 2136-VIII.
Як було підкреслено вище, у п. 2 резолютивної частини рішення № 7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, відповідні положення втратили чинність з 13.12.2019, а тому Закон №1697-VII з указаної дати не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Поряд з цим, суд акцентує увагу на тому, що підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.
Враховуючи відсутність нормативного акту, який би регулював порядок перерахунку раніше призначених пенсій працівникам прокуратури, суд з урахуванням ч. 6 ст. 7 КАС України прийшов до висновку про можливість застосування до спірних правовідносин Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, яким встановлено, що з метою перерахунку призначеної пенсії до Управління пенсійного фонду подається заява встановленого зразка.
Як було встановлено раніше, 06.10.2020 Київською міською прокуратурою на ім'я ОСОБА_1 видано довідку № 21-410 про те, що відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» та рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 за нормами чинними на 11.09.2020 за відповідною (прирівняною) посадою начальника відділу, яка становить всього 76 806,75 грн.
07.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою щодо перерахунку пенсії відповідно до Закону № 1789-ХІІ, долучивши до вказаної заяви довідку № 21-410 від 06.10.2020.
Таким чином, виходячи із положень рішення № 7-р(ІІ)/2019, суд приходить до висновку, що із дня набрання чинності цього рішення Конституційного Суду України у ОСОБА_1 виникло право на перерахунок пенсії та ним дотримано вимоги щодо реалізації такого права, а саме отримано довідку про заробітну плату та до пенсійного органу подано відповідну заяву про проведення перерахунку пенсії разом із вказаною довідкою, тому відмова відповідача у здійсненні перерахунку пенсії є протиправною, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
При цьому позивач у позові просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років.
Однак, за результатом дослідження матеріалів справи судом встановлено, що відповідач своїм листом відмовив позивачу у перерахунку пенсії, а отже викладена у листі 16.10.2020 № 2600-0310-8/147653 відмова ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугою років є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке створює для позивача негативні наслідки, тому при виборі належного та ефективного способу захисту порушеного права суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформленого листом від 16.10.2020 № 2600-0310-8/147653, яким відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років.
У листі від 16.10.2020 № 2600-0310-8/147653 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві заперечило щодо здійснення перерахунку пенсії у розрахунку 90 відсотків від заробітної плати та вказало на необхідність здійснення перерахунку пенсії із розрахунку 60 відсотків місячної заробітної плати за відповідну вислугу років, передбачену частиною другою статті 86 Закону № 1697-VII та щодо обмеження граничного розміру пенсії.
При цьому, суд зазначає наступне.
Частина друга статті 86 Закону № 1697-VII визначає, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Системний аналіз наведених вище норм права дає підстави для висновку, що розмір пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
В свою чергу, частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII, яка регулює порядок перерахунку пенсії, не містить жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що при перерахунку пенсії позивача відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 86 Закону № 1697-VII, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
З урахуванням наведеного та з огляду на встановлені у суді обставини суд зазначає про наявність у позивача права на перерахунок та отримання пенсії на підставі частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII з урахуванням її розміру визначеного як 90 відсотків місячної заробітної плати.
Щодо обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром, суд зазначає наступне.
Відповідно до постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 21.03.2017 у справі № 760/4131/17 позов ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання неправомірною відмову у проведенні перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити перерахунок пенсії задоволено частково. Зобов'язано Правобережне об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII) починаючи з 01.12.2015 виходячи з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Прокуратури м. Києва від 26.05.2016 № 18/351, без обмеження її максимального розміру з урахуванням проведених виплат. У решті позовних вимог відмовлено.
Згідно з частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.
За загальним правилом, визначеним у пункті 4 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV зі змінами, у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Приписи наведеної правової норми необхідно застосовувати й у даному випадку, а тому перерахунок призначеної позивачу пенсії, який призведе до зменшення обсягу його соціальних прав та гарантій є неприпустимим і виключає можливість прийняття суб'єктом владних повноважень рішень або вчинення ним дій, які б звужували зміст, обсяг існуючих соціальних гарантій.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що виплата пенсії позивачу здійснюється з урахуванням постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 21.03.2017 у справі № 760/4131/17 без обмеження її максимального розміру у розмірі 90% від розміру його місячної заробітної плати, у суду немає підстав для перегляду обставин, які вже були предметом судового розгляду у справі № 760/4131/17, тому зважаючи на недопущення погіршення стану позивача, який існував до звернення до суду із даним позовом, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати без обмежень її максимального розміру, відповідно до довідки Київської міської прокуратури від 06.10.2020 №21/410, без обмежень її максимального розміру з урахуванням раніше проведених виплат.
Щодо дати, з якої Пенсійний орган зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії позивача суд звертає увагу, що первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697 до 13.12.2019 не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом №76-VIII цю первинну редакцію з 01.01.2015 було змінено на речення «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України», - тобто ці зміни було внесені в текст статті 86 Закону №1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15.07.2015).
З огляду на це частина двадцята статті 86 Закону № 1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 набрала чинності 13.12.2019 та підлягає застосуванню, починаючи з цієї дати.
Відтак суд вважає на належне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії саме з 13.12.2019.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у задоволенні позову в цій частині позовних вимог слід відмовити, оскільки належним та достатнім способом захисту порушеного права є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформленого листом від 16.10.2020 № 2600-0310-8/147653, яким відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є в частині заявлених позовних вимог обґрунтованим та підлягає задоволенню частково.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2-5, 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформленого листом від 16.10.2020 № 2600-0310-8/147653, яким відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ідентифікаційний код: 42098368) здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати без обмежень її максимального розміру, відповідно до довідки Київської міської прокуратури від 06.10.2020 №21/410, без обмежень її максимального розміру з урахуванням раніше проведених виплат.
4. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код: 42098368, зареєстроване місце знаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Т.П. Балась