25 березня 2021 року Чернігів Справа № 620/3744/19
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Житняк Л.О.,
за участі секретаря Бородулі В.В.,
розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні на його правонаступника. В обгрунтування заяви зазначає, що 28.04.2020 постановою Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №620/3744/19 було задоволено позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії та визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії з надбавками ОСОБА_2 за рахунок виплати лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 05.03.2019 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 05.03.2019 із врахуванням раніше виплачених сум. Втім, позивач помер і не скористався своїм правом на отримання перерахованого розміру пенсії. Оскільки заявник є спадкоємцем першої черги за законом, оскільки є дочкою померлого позивача, заявник просить суд замінити стягувача у виконавчому провадженні щодо виконання зазначеної постанови суду.
Заявник та учасники справи у судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч.2 ст.379 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Судове засідання здійснювалось в порядку, передбаченому ч.4 ст.229 КАС України.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 у справі №620/3744/19 було задоволено позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії та визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії з надбавками ОСОБА_2 за рахунок виплати лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 05.03.2019 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 05.03.2019 із врахуванням раніше виплачених сум.
Вказана постанова не була оскаржена сторонами, а тому набрала законної сили.
ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 30.04.2020.
Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, в останньому заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_2 .
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про шлюб.
Отже, спадкоємцем майна померлого є його донька.
Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
В силу вимог ч.1 та ч.4 ст.379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно з ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно із ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно із ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та його батьки.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Статтею 1227 ЦК України визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Слід також зазначити, що відповідно до частини першої статті 91 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
За положеннями статті 52 Закону №1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
ЦК не визначає строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону № 1058-IV теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю, тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми соціальних виплат (у даному випадку пенсії) передаються членам сім'ї спадкодавця, до того ж незалежно від того, чи виступають вони одночасно спадкоємцями після його смерті. При цьому, сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, яке набрало законної сили, і яким його (пенсійний орган) було зобов'язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Матківська проти України» від 12.03.2009 (заява №38683/04) зазначено про те, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.
У рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява №40450/04, п 46) Європейський суд з прав людини зазначив: «…що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання (див. рішення у справі «Метаксас проти Греції» (Metaxas v. Greece), №8415/02, п.19, від 27.05.2004; та у справі «Лізанец проти України» (Lizanets v. Ukraine), №6725/03, п.43, від. 31.05.2007).
У таких справах відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання.
У п.48 цього рішення Європейський Суд з прав людини зробив висновок, що заявникові не можна було дорікати за неподання до державної виконавчої служби заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження. І далі, у п. 54 звернув увагу, що держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (див. рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, і у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v.Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Отже, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №2а-23895/09/1270.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобовязання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.
Згідно ст.52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Таким чином, враховуючи норми чинного законодавства, встановлені обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини, суд вважає, що присуджені на підставі судового рішення суми пенсії, підлягають включенню до спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , а тому, приймаючи до уваги те, що на виконання рішення суду від 28.04.2020 виконавчий лист не видавався, з метою надання можливості спадкоєцю реалізувати належне йому право, для забезпечення виконання судового рішення, заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому провадженні його правонаступником належить задовольнити шляхом заміни сторони у справі його правонаступником.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 248, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні - задовольнити частково.
Замінити вибулого позивача ОСОБА_2 у справі №620/3744/19 його правонаступником ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Копію ухвали суду направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.О. Житняк